Ухвала суду № 26514130, 18.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7129/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н. М.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" жовтня 2012 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Масон Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними та скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 14.05.2012р. №0003654120 та від 14.05.2012р. № 0003664120.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права та винести нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В засідання з'явилвся Представник апелянта, наполягали на задоволенні апеляційної скарги.

Представники позивача просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки складено Акт від 25.04.2012 № 375/41-20/31301827, відповідно до якого встановлено порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 17 592 281грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 1 481 000 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 14.05.2012р. № 0003654120, яким Дочірній Компанії «Газ України»визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18 529 061 грн., у тому числі за основним платежем -17 592 281 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -936 780 грн.; та від 14.05.2012р. №0003664120, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 481 000 грн.

Договорами поставки природного газу від 14.02.2000р. № 10/16-201, від 14.02.2000р. № 10/16-202, від 23.02.2000р. № 10/16-383 ДК «Торговий дім «Газ України»отримала у 2000 році від НАК «Нафтогаз України»природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі та Додатковими угодами сторонами визначено, що заборгованість за вказаними договорами буде погашатись позивачем згідно з графіком погашення заборгованості до IV кварталу 2013 року.

Відповідно до угоди про погашення заборгованості № 16/02-880 від 27.06.2002р. із урахуванням додаткової угоди до неї № 2 від 27.06.2002р., укладеної між НАК «Нафтогаз України»та ДК «Газ України», остання зобов'язалась в термін до 31.12.2016р. погасити заборгованість філії «Управління по закупівлі та реалізації газу»АТ «Укргазпром» перед НАК «Нафтогаз України»у сумі 2 290 519 001,74 грн. за природний газ, отриманий філією у 1998 році.

Абзацом 2 пп.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) встановлено, що до 1 січня 1999 року датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) є дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг). Датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7.3 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Аналогічні положення закріплені у п. 187.1 ст. 187, п. 201.4 ст. 201, ч. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На виконання договорів поставки природного газу від 14.02.2000р. № 10/16-201, від 14.02.2000р. № 10/16-202, від 23.02.2000р. № 10/16-383, № 16/02-880, укладених підприємствами, правонаступниками яких є ДК «Газ України», із НАК «Нафтогаз України», позивачем у період з 01.07.2010р. по 31.05.2011р. перераховано НАК «Нафтогаз України»87 963 926,67 грн. в оплату природного газу, отриманого у 1998 та 2000 роках, та сплачено ПДВ у сумі 14 660 654,45 грн., сплата коштів підтверджується актом перевірки.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За оплату вартості природного газу, НАК «Нафтогаз України»виписала ДК «Газ України»податкові накладні (у 2011 році податкові накладні зареєстровані у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних), а відтак, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 14 660 654,45 грн., сплачених НАК «Нафтогаз України»у вартості природного газу, отриманого за договорами від 14.02.2000р. №10/16-201, від 14.02.2000р. № 10/16-202, від 23.02.2000р. №10/16-383, № 16/02-880.

Крім того, позивач отримав від АЕК «Київенерго»активну електроенергію на суму 1 360 584 грн., що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції та сплатив енергопостачальній компанії кошти за використану активну електроенергію, у тому числі ПДВ - 298 402,23 грн.

АЕК «Київенерго»в свою чергу, видано позивачеві відповідні податкові накладні.

Апеллянт вказує, що відсутній звязок придбання активної електроенергії з господарською діяльністю позивача.

Однак, господарські відносини АЕК «Київенерго»з позивачем підтверджені податковими накладними, придбана активна електроенергія використовувалась позивачем у власній господарській діяльності для утримання основного засобу - адміністративної будівлі та забезпечення належних умов праці працівників, а відтак, позивачем електроенергія, використана позивачем на цілі, пов'язані з господарською діяльністю останнього.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 23.10.2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2012 року

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.