Постанова № 26513893, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2918/11 Головуючий у 1-й інстанції: Хижний Р.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області на постанову Згурівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до Згурівського районного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області (далі -відповідач), в якому просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 18.01.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням проведених виплат.

Постановою Згурівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області та зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 18.01.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції -змінити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2001 року № 2195-IV (далі -Закон № 2195-IV), а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV, особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ (далі -Закон № 2017-III), основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій, зокрема, включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, положенням ст. 19 Закону № 2017-III передбачено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена Законом № 1058-IV, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.

Всупереч ст. 6 Закону № 2195-IV, позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»(далі -Закон № 3491-VI), який набрав чинності 19.06.2011 року.

Пунктом 7 частини 1 Закону № 3491-VI, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року, на виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»встановлено розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі і виплат належних позивачеві.

Таким чином, починаючи з 23.07.2011 року виплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№745 від 06.07.2011 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області слід задовольнити частково.

Змінити абзац третій резолютивної частини постанови Згурівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року в частині періоду виплат до пенсії, виклавши цю частину в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622465 здійснити ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 18.01.2011 року по 22.07.2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум».

В іншій частині постанову Згурівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області на постанову Згурівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року -задовольнити частково.

Змінити абзац третій резолютивної частини постанови Згурівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року в частині періоду виплат до пенсії, виклавши цю частину в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622465 здійснити ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 18.01.2011 року по 22.07.2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум».

В іншій частині постанову Згурівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.