Постанова № 26513834, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11253/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної казначейської служби України до Державної виконавчої служби України про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Державна казначейська служба України звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови державного виконавця від 11.02.2011 у виконавчому провадженні №14317410 про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн.

За клопотанням сторін від 11.10.2011 судом першої інстанції змінено відповідача у справі на належного - Державну виконавчу службу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року позов було задоволено, скасовано постанову від 11.02.2011 ВП №14317410 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

На вказану постанову Державна виконавча служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи та не відповідність висновків суду таким обставинам, та порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №14317410 з примусового виконання виконавчого листа №2-24/2008 виданого Новобузьким районним судом Миколаївської області 10.07.2009, яким зобов'язано Державне казначейство України списати з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України 600,00 грн. на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На підставі заяви стягувача та виконавчого листа від 10.07.2009 №2-24/2008 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19.08.2009 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику семиденний строк з дня отримання такої постанови на добровільне виконання рішення суду.

Оскільки, станом на 08.12.2009 інформація про виконання вимоги державного виконавця не надходила, державним виконавцем направлено відповідачу повторну вимогу від 08.12.2009 №П-21825-25 виконати судове рішення у п'ятиденний строк, на що листом Державного казначейства України від 18.12.2009 №18-13-04/7507-22631 повідомлено про неможливість виконання судового рішення та зазначено, що списання коштів здійснюється за умови надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виконавчого документа та оформленої у двох примірниках платіжної вимоги.

Листом від 10.02.2010 №П-37561-25 до Новобузького районного суду Миколаївської області державним виконавцем направлено заяву щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення, у зв'язку з чим постановою державного виконавця від 13.02.2010 було зупинено виконавче провадження.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2010 року заяву державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання судового рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 01.04.2008 залишено без задоволення.

Постановою державного виконавця від 07.02.2011 ВП №14317410 виконавче провадження поновлено, копію якої супровідним листом від 11.02.2011 №П-90-25 направлено Державному казначейству України, а також надіслано вимогу про виконання судового рішення від 11.02.2011 №8679-25.

Постановою державного виконавця від 11.02.2011 у зв'язку з невиконанням судового рішення без поважних причин на позивача було накладено штраф у розмірі 340,00 грн., який ним отримано згідно вхідного штампу 21.02.2011, а також надіслано вимогу від 11.02.2011 №8679-25 про виконання судового рішення у 3-денний строк з попередженням про накладення подвійного розмірі штрафу в разі невиконання вимоги.

Оскільки, судове рішення позивачем повторно не було виконано без поважних причин на позивача було накладено штраф у подвійному розмірі 680,00 грн. та направлено вимогу від 22.03.2011 №1820-25 про виконання судового рішення.

Однак, листом Державного казначейства України від 07.04.2011 №5-13-04/1349-4926 державного виконавця повідомлено про неможливість виконання судового рішення з аналогічних підстав, які були зазначені в попередньому листі від 18.12.2009 №18-13-04/7507-22631.

Предметом даного спору є оскарження постанови державного виконавця від 11.02.2011 про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 5 цього Закону встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 75 цього Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 89 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно вимог ст. 5, 76 Закону України «Про виконавче провадження»позивачу неодноразово направлялися розпорядження з вимогами державного виконавця виконати рішення суду.

Як вбачається з вищезазначених обставин справи, позивач знав про відкриття виконавчого провадження №14317410, однак не вчинив жодних дій спрямованих на виконання рішення суду, а тому враховуючи те, що встановлений судом спосіб і порядок виконання судового рішення не викликає суперечностей і його виконання є можливим, колегія суддів вважає, що посилання позивача на неотримання у двох екземплярах платіжної вимоги не є поважною причиною невиконання судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова державного виконавця від 11.02.2011 у виконавчому провадженні №14317410 про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. є правомірною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України необхідно задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року -скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Державної казначейської служби України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 16.10.2012