Ухвала суду № 26513280, 02.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 33930/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Затолочного В.С.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Блікс» на постанову господарського суду Чернівецької області від 28 листопада 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Блікс» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вадул-Сіретська митниця про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення рішення, -

встановив:

14 березня 2006 року позивач - ТзОВ «Блікс» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ в м. Чернівці у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: визнати протиправними дії службових та посадових осіб ДПІ в м. Чернівці в частині безпідставного віднесення вартості обладнання та сум валового доходу ТзОВ «Блікс»; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернівці № 0000052200/1 від 26.01.2006 року про визначення сум податкового зобов'язання в сумі 244 519,50 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами проведеної відповідачем комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Блікс» за період діяльності з 01.10.2004 року по 30.06.2005 року та за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення № 0000052200/0 від 28.11.2005 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052200/1 від 26.01.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання на суму 244519,50 грн. в тому числі 176 140 грн. за основним платежем та 68 379,50 за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним у своєму позові посилався на те, що відповідачем безпідставно віднесено до суми валового доходу кошти та вартість обладнання, які є внеском до статутного фонду. Учасниками товариства було прийнято рішення про збільшення статутного фонду ТзОВ «Блікс», у зв'язку з чим відповідні кошти та обладнання набули статусу внеску до статутного фонду, які у відповідності до п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доходу не включаються.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04.04.2007 року до участі у даній справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вадул-Сіретську митницю.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 28.11.2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТзОВ «Блікс» подало на неї апеляційну скаргу. Вважає, що дана постанова є необґрунтованою, незаконною та такою, що суперечить Конституції України і чинному законодавству України, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що ні перевіркою, ні судом першої інстанції не було встановлено, що позивач здійснив реєстрацію нової редакції статуту товариства в реєстраційній палаті м. Чернівці, відповідно до якої, серед іншого, було збільшено розмір статутного фонду товариства. Відповідно до нової редакції статуту учасником товариства - італійським ПП «ОСОБА_2», в грудні 2004 року було оприбутковано на баланс підприємства 24 одиниці деревообробного обладнання іноземного виробництва загальною вартістю 177 765 євро або 1 160 805,45 грн. в якості внеску до статутного фонду, на який відповідно до вимог законодавства з 1-го кварталу 2005 року нараховувалась амортизація. Також апелянт вважає, що кошти внесені учасником товариства в касу підприємства та зарахування їх як внеску до статутного фонду товариства, є збільшенням статутного капіталу існуючого товариства, що передбачене ст. 144 ЦК України, а тому позивач правомірно не включив ці суми до валових доходів.

Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд даної справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 13.10.2005 року по 09.11.2005 року відповідачем проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання ТзОВ «Блікс» податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01.10.2004 року по 30.06.2005 року, результати якої оформлені актом № 3408/78-23-1/30563540 від 16.11.2005 року.

Відповідно до висновків даного акту, перевіркою встановлено ряд порушень, зокрема п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого перевіркою зменшено збитки за І півріччя 2005 року в розмірі 256 450 грн. та донараховано податок на прибуток за 4 кв. 2004 року в сумі 155 375 грн., за І квартал 2005 року в сумі 20 765 грн..

До таких висновків податковий орган прийшов виходячи з того, що згідно прибуткових касових ордерів іноземним учасником ТзОВ «Блікс» ПП «ОСОБА_2» (Італія) в особі власника ОСОБА_2 в касу підприємства внесено готівкові кошти в національній валюті України - гривнях на загальну суму 1 142 500 грн. в якості внеску до статутного фонду, які не є ні прямою інвестицією ні реінвестицією в корпоративні права ТзОВ «Блікс», мають всі ознаки поворотної фінансової допомоги. Однак, позивач в порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ці кошти не відніс до валового доходу. Разом з цим, у грудні 2004 року ТзОВ «Блікс» оприбутковано на баланс підприємства 24 одиниці деревообробного обладнання іноземного виробництва загальною вартістю 177735 євро або 1 160 805,45 грн. в якості внеску ПП «ОСОБА_2» до статутного фонду ТзОВ «Блікс», на які позивачем не збільшено валові доходи. Крім того, позивачем в порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на вказане обладнання, яке отримано безоплатно нараховано амортизацію. Також, податковий орган вказує на те, що позивач в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат не віднесено витрати на послуги зв'язку, водопостачання, енергопостачання, друкарські послуги і послуги декларування, кошти пов'язані з виплатою процентів за кредит, повернення повторної фінансової допомоги та витрат пов'язаних з виплатою процентів за кредит.

На підставі вказаного акта перевірки та за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення № 0000052200/0 від 28.11.2005 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000052200/1 від 26.01.2006 року, яким ТзОВ «Блікс» визначену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 244 519,50 грн., в тому числі 176 140 грн. за основним платежем та 68 379,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що в акті перевірки на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, відповідачем правомірно встановлено зокрема: заниження позивачем валового доходу за грудень 2004 року на суму 320667,09 грн., заниження загальної суми валових витрат за ІV кв. 2004 року в розмірі 160 800 грн. та за І-півріччя 2005 року в сумі 68400 грн., внаслідок безпідставного нарахування амортизації на основні фонди 3 групи, які отримані позивачем безоплатно, завищено суму амортизаційних відрахувань за І-півріччя 2005 року в сумі 85428 грн., перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток встановлено завищення суми податку на прибуток за 4 кв. 2005 року в розмірі 20765 грн.. Вказані вище дії призвели до порушень п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України про оподаткування прибутку підприємств».

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Порядок нарахування та сплати податку на прибуток регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - далі Закон N 334/94-ВР.

Згідно зі статтею 3 Закону № 334/94-ВР, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону).

Відповідно до п.п. 4.1.6 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Відповідно до п. 1.22 Закону № 334/94-ВР, фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

У підпункті 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону № 334/94-ВР передбачено, що суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи не включаються до складу валового доходу платника податку.

Пряма інвестиція в розумінні п.п. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 вказаного Закону це - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Відповідно до п.п. 1.28.3 вказаного пункту, під реінвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Згідно Положення про порядок здійснення в грошовій формі іноземних інвестицій в Україну та повернення іноземному інвестору його інвестицій, а також репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиції, а також репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004р. №482, зареєстрованого в Мін'юсті України 01.11.2004р. за №1395/9994, нерезидент-інвестор може перерахувати іноземну валюту безпосередньо на поточний рахунок нерезидента або відкрити в уповноваженому банку поточний рахунок для здійснення інвестиційної діяльності. Фізичні особи - нерезиденти можуть також здійснювати інвестиції в Україну за рахунок увезеної готівкової іноземної валюти за умови її зарахування на рахунок інвестора в уповноваженому банку.

З наведеного вище випливає, що інвестиційна діяльність може проводитись лише з рахунку нерезидента-інвестора, відкритого в уповноваженому банку. На зазначений рахунок кошти можуть бути перераховані як з-за кордону в безготівковій формі, так і зараховані в готівковій формі (зарахування в готівковій формі дозволяється фізичним особам-нерезидентам за умови подання ними підтвердження джерел походження готівкових коштів).

Тобто, при внесенні в касу готівкових коштів в сумі 1 142 500 грн. позивачем порушено вищеперераховані норми. Відсутній факт обміну корпоративних прав на грошові внески в іноземній валюті, як це передбачено установчими документами ТзОВ «Блікс» та вказаними вище правовими положеннями. Товариством також не надано ніяких документів про джерела походження у нерезидента на території України гривні: ні виписок банку про надходження валютних коштів на валютний рахунок, ні довідок митних органів про декларування валютних коштів або платіжних карток при в'їзді нерезидента на територію України.

На звернення ДПІ у м. Чернівці Чернівецька обласна дирекція АППБ «Аваль», ЧФ ЗАТ КБ «Приватбанк», ЧУ АКІБ «Укрсиббанк», Управління НБУ в Чернівецькій області надали інформацію, що фізична особа-громадянин Італії ОСОБА_2 не відкривав в їх банках рахунки, в т. ч. карткові.

На звернення ДПІ у м. Чернівці Державна митна служба України повідомила, що на протязі 2004-2005р.р. фактів декларування іноземної валюти та платіжних карток міжнародних платіжних систем громадянином Італії ОСОБА_2 у Бориспільській, Чопській та Вадул-Сіретській митницях не зафіксовано.

На звернення ДПІ у м. Чернівці Окремий відділ обробки даних центральної підсистеми «Гарт-ЦП» ГАЮ «Гарт» Державної прикордонної служби України надав інформацію про дати перетину державного кордону України громадянином Італії ОСОБА_2. Згідно даної інформації встановлено, що з 32-х прибуткових касових ордерів про надходження готівки від ОСОБА_2 в 11-ти випадках громадянин Італії був відсутній на території України і не міг особисто внести в касу кошти в сумі 210977 грн. А в чотирьох випадках він не міг отримати повернуту фінансову допомогу готівковими коштами в сумі 24 200 грн..

Разом з тим, в прибутковому касовому ордері № 385 від 25.10.2004 року готівка в сумі 68 300 грн. зазначається як статутний фонд та фінансова допомога. Позивачем вся сума коштів проведена як внесок до статутного фонду. В прибутковому ордері № 441 від 24.05.2005 року готівка в сумі 9 000 грн. зазначається як внесок до статутного капіталу, а у відривній квитанції зазначається як фінансова допомога. По бухгалтерському обліку дану суму відображено як внесок до статутного фонду. В прибутковому ордері № 445 від 03.06.2005 року готівка в сумі 2820 грн. зазначена як фінансова допомога, а по бухгалтерському обліку відображається як внесок до статутного фонду.

Також на підставі прибуткових касових ордерів неможливо чітко визначити від кого поступили кошти, хто поніс витрати фізична особа ОСОБА_2, чи юридична особа приватне одноособове підприємство «ОСОБА_2».

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками податкового органу про порушення позивачем п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри ємств».

Внаслідок помилкового віднесення позивачем вказаних вище сум до внесків в статутний фонд, позивачем безпідставно не включено до складу валових витрат кошти повернення поворотної фінансової допомоги за 4 кв. 2004 року в сумі 66 900 грн. на підставі видаткових ордерів: № 733 від 17.12.2004 року на суму 63 140 грн., № 738 від 20.01.2004 року на суму 3800 грн. та за 1 півріччя 2005 року в сумі 68400 грн. на підставі видаткових ордерів: № 882 від 11.03.2005 року на суму 5000 грн., № 923 від 08.04.2005 року на суму 14000 грн., № 924 від 12.04.2005 року на суму 1400 грн., № 1027 від 17.06.2005 року на суму 48046,02 грн., що як наслідок призвело до порушення п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри ємств».

Таким чином, відповідачем правомірно на підставі п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри ємств» збільшено позивачу суму валового доходу на загальну суму та валових витрат.

Крім того, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно пп. 5.5.1 п. 5.5 цієї ж статті, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Всупереч наведених норм позивачем до складу валових витрат не віднесено вартість послуг зв'язку, водопостачання, енергопостачання, дукарських послуг, послуг декларування які ним придбані для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а також витрати пов'язані з виплатою процентів за кредит.

На підставі викладеного податковий орган правомірно встановив порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, у грудні 2004 року ТзОВ «Блікс» оприбуткувало на баланс підприємства 24 одиниці деревообробного обладнання іноземного виробництва загальною вартістю 177 765 євро або 1 160 805,45 грн. в якості внеску ПП «ОСОБА_2» до статутного фонду ТзОВ «Блікс». Реєстрація даної інвестиції не проводилась.

Дане обладнання Товариством оприбутковано до основних фондів 3 групи загальною вартістю 1 160 805,45 грн. відображено інвестицію до статутного фонду, нараховано амортизацію на оприбутковане обладнання в 1 кв. 2005 року в сумі 85 428,23 грн..

Згідно договору купівлі-продажу від 07.08.2004 р. та акту прийому-передачі обладнання від 29.10.2004р., ТзОВ «Інлєсторг» (Росія) передало у власність ПП «ОСОБА_2» (Італія) 24 одиниці деревообробного обладнання іноземного виробництва вартістю 177765 євро. Розрахунки по даному договору па митній території України не проводились, рахунки в банківських установах не відкривались. Ні підприємства ТОВ «Інлєсторг» та ПП «ОСОБА_2», ні їх представництва на митній території України не зареєстровані в якості суб'єктів господарської діяльності, не ставали на облік в органах податкової служби, не подавали звітності в органи податкової служби, не утримували та не сплачували податків з господарської діяльності по реалізації рухомого майна на митній території України. Договір купівлі-продажу від 07.08.2004 р. укладений між двома юридичними особами нерезидентами, без посередників (комісіонерів та агентів), без зазначення резидента, уповноваженого діяти в цілях оподаткування як постійне представництво, що не відповідає вимогам норм, встановлених законодавством України, порушує інтереси держави Україна.

Враховуючи те, що ТОВ «Блікс» не експортувало даного обладнання, не проводило оплати за дане обладнання, не представило актів прийому-передачі (накладних) на передачу його суб'єктам господарської діяльності України, дане обладнання відповідно до п.1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 р. (зі змінами та доповненнями) слід вважати безоплатно наданими товарами, вартість яких в сумі 320667,09 гри. підлягає включенню в грудні 2004 р. до валового доходу ТОВ «Блікс».

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено порушення товариством «Блікс» п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження валового доходу за грудень 2004 р. на суму 320667,09 грн.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Блікс» - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернівецької області від 28 листопада 2007 року у справі № 7/45 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.С. Затолочний