Ухвала суду № 26513157, 17.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 р. Справа № 108839/12 /9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання: Дембіцькій Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Термоком» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у справі № 2а-11797/11/1370 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Термоком» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

27.10.2011 року Приватне підприємство «Термоком» звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2011 року № 0000322350, згідно якого ПП «Термоком» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 27519 гривень та за штрафною санкцією в розмірі 6430 гривень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у задоволенні позову ПП «Термоком» відмовлено повністю.

Приймаючи зазначену вище постанову, суд першої інстанції дійшов переконання, що господарські операції між ПП «Термоком» та ТзОВ «Будмонополія» в серпні 2010 року не мали реального господарського характеру, відтак позивач не мав права включати до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ по операціях які є нікчемними, а тому правомірним є висновок податкового органу про завищення ПП «Термоком», в серпні 2010 року, податкового кредиту на суму 25719 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ПП «Термоком» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ПП «Термоком» задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про нереальність здійснення господарських операцій між ПП «Термоком» та ТзОВ «Будмонополія» та неправомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних даним контрагентом, оскільки здійснення господарських операцій між ними підтверджується первинними документами, зокрема договорами, актами здачі-приймання робіт, банківськими виписками, податковими накладними.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ПП «Термоком» задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Пустомитівського району Львівської області проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Термоком» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ «Будмонополія», код ЄДРПОУ 348225017 за серпень 2010 року, про що складено акт № 122/232/32200983 від 28.03.2011 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок завищення податкового кредиту у серпні 2010 року в сумі 25719 грн..

На підставі зазначеного вище акту перевірки ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2011 року № 0000322350, згідно якого ПП «Термоком» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32149 гривень, з яких за основним платежем 27519 гривень та за штрафною санкцією 6430 гривень.

За результатами оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПА у Львівській області та ДПС України, скарги ПП «Термоком» залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ в Пустомитівському районі Львівської області від 29.03.2011 року № 0000322350 залишено без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що господарські операції між ПП «Термоком» та ТзОВ «Будмонополія» в серпні 2010 року не мали реального господарського характеру, оскільки ТзОВ «Будмонополія» не мала можливості здійснювати господарські операції в силу відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, а відтак позивач не мав права включати до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ по операціях які є нікчемними, .

Однак, з таким висновком, суд апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на наступне:

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Пунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). (п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом. 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Крім того, частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти прийняття виконаних робіт) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2009 року та 06.04.2009 року між ЗАТ «Ритейлінговою компанією «Євротек» та ПП «Термоком» були укладені договори на абонентське технічне (сервісне) обслуговування і ремонт систем опалення, вентиляції і кондиціонування у супермаркетах по вул. Патона,37, вул. Зелена,147 у м. Львові, та супермаркеті по вул. Миколайчука,2 у м. Івано-Франківську.

Крім цього, 11.06.2010 року Львівська міська дитяча клінічна лікарня (замовник) та ПП Термоком (виконавець) уклали договір № 39 про виконання робіт по капітальному ремонту вузла обліку гарячої води, встановлення лічильника на гарячу воду в приміщенні головного корпусу КМДКЛ по вул. П. Орлика, 4 в м. Львові.

Також ВАТ «Укртелеком»(замовник) та ПП «Термоком»(виконавець) 23.07.2010 року уклали договір № 35/16-23, яким передбачено, що виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту обладнання індивідуального теплового пункту РВ № 2 по вул. Пулюя, 33 в м. Львові.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «Термоком» (замовник) та ТзОВ «Будмонополія» (підрядник) було укладено договір підряду від 07.07.2010 року № 405, договір підряду № 511 від 27.07.2010 року та договір підряду № 580 від 16.08.2010 року. Згідно даних договорів замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по очистці повітряних фільтрів та тестуванню електронних схем систем вентиляції у липні 2010 року; по встановленню двадцяти дев'яти лічильників обліку теплової енергії на приміщенні житлових квартир та по встановленню вузла обліку теплової енергії на гаряче водопостачання.

Виконання умов зазначених вище договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, такими як актами здачі-приймання виконаних робіт, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, які свідчать про перерахунок коштів з рахунку ПП «Термоком» на рахунок ТзОВ «Будмонополія», та дає підстави вважати про реальність здійснення господарських операцій.

Крім цього суми податку включенні ПП «Термоком» до податкового кредиту підтвердженні податковими накладними, які складенні з додержанням вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, проти чого заперечень в податкового органу не було.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, що складені ПП «Термоком» з ТзОВ «Будмонополія» документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами підтвердження господарських операцій, оскільки вищезазначені договори укладені між ними в судовому порядку не визнавались недійсними, неукладеними чи розірваними та самі первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Щодо покликання податкового органу на те, що у ТзОВ «Будмонополія» відсутні трудові ресурси для виконання договорів підряду укладених з ПП «Термоком» колегія суддів апеляційного суду вважає, що відсутність власного персоналу компенсується укладенням угод цивільно-правового характеру на виконання робіт.

Із урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що безпідставним є висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту в серпні 2010 року на суму 25719 грн..

Відповідно до ст.202 КАС України (в редакції, діючій на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Термоком» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у справі № 2а-11797/11/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ПП «Термоком» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби № 0000322350 від 29.03.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.10.2012 року.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

Н.В.Савицька