Постанова № 26510794, 18.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р.Справа № 5016/1496/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Журавльова О.О.

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження голови суду від 17.10.2011р. №828 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від заявника: не з'явився

від особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: Шевченко О.О., за довіреність №02/553 від 20.07.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 серпня 2012 року

по справі №5016/1496/2012

за заявою Приватного акціонерного товариства „ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція"

до особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи Приватного акціонерного товариства „ЗАНГАС-НГС"

про вжиття запобіжних заходів, -

(Сторони та суть спору зазначені відповідно до ухвали господарського суду Миколаївської області від 10.08.2012р. по справі №5016/1496/2012)

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерного товариства „ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „ЗАНГАС-НГС" про стягнення 6566845,86 грн., з яких: 6148258,91 грн. основного боргу, 332511,32 грн. пені та 86075,63 грн. інфляційних. Окрім того, у вказаній позовній заяві позивач також просив вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно відповідача.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.08.2012р. позовну заяву ПрАТ „ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5016/1497/2012(13/69).

02.08.2012р. ПрАТ „ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" подано до суду першої інстанції заяву про вжиття запобіжних заходів, в якій позивач просив суд винести ухвалу, якою накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" і знаходяться в нього або в інших осіб.

Необхідність вжиття запобіжних заходів заявник обґрунтовує тим, що відповідно до договору №08/12-11 від 08.12.2011р. на виконання робіт по об'єкту „Вибірковий ремонт ізоляції на 1870 км МГ „Союз" із проведенням заходів по усуненню розмивів (Гайсинське ЛВУМГ) ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" виконало зобов'язання за договором по виконанню робіт по ремонту ізоляції, які прийняті ПрАТ „ЗАНГАС-НГС". Сальдо на користь ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" становить 6148258,91 грн., а з урахуванням штрафних санкцій 6566845,86 грн.

Окрім того, заявник зазначив, що ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" ухиляється від взятих на себе зобов'язань, при цьому, за ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" ,на думку заявника, є заборгованість перед іншими кредиторами, а тому ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" може приховати або відчужити майно належне йому, провести інші сумнівні дії операції щодо даного майна та коштів.

Також заявник вказав, що ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" має прострочений борг перед ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" за іншими договорами, на суму 1183470 грн., у зв'язку з чим ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" було вимушено за рахунок власних коштів виконувати свої зобов'язання по виконанню інших договорів та змушено було оформити кредитну угоду на суму 2370000 грн., в результаті чого несе додаткові витрати.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.08.2012р. залишено подану заяву про вжиття запобіжних заходів без руху, встановлено заявнику ПАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" строк для виправлення недоліків до 09.08.2012р. та зобов'язано подати суду: докази сплати судового збору за звернення до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів у встановленому порядку та розмірі; копії заяви про вжиття запобіжних заходів відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.08.2012р. призначено розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів в судовому засіданні з урахуванням приписів ст. 43-4 ГПК України на 10.08.2012р.

10.08.2012р. до господарського Миколаївської області від заявника ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" надійшли додаткові пояснення до заяви про вжиття запобіжних заходів, в яких заявник просив суд накласти арешт на майно та всі існуючі рахунки в усіх банківських установах, що належить Приватному акціонерному товариству „ЗАНГАС-НГС".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10 серпня 2012 року у справі №5016/1496/2012 (суддя Олейняш Е.М.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" про вжиття запобіжних заходів вх.№15541/2012 від 02.08.2012р.

Ухвала місцевого господарського суду вмотивована тим, що заявником не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував обставини, на які посилається заявник у поданій до суду заяві, при цьому, заявником не подано доказів, які б свідчили про наявність у ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" майна, його ідентифікуючі ознаки (вид, місцезнаходження, тощо), його вартість, тощо, як наслідок, вимога про накладення арешту на майно особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності, а посилання заявника на наявність заборгованості ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" перед ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" по іншим договорам на суму 1183470 грн. і оформлення заявником кредитної угоди на суму 2370000 грн., що зумовлює додаткові витрати, є безпідставним, оскільки вказані обставини не є тими обставинами, які в розумінні ст. 43-3 ГПК України є підставою для вжиття запобіжних заходів.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, заявник (ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 серпня 2012 року у справі №5016/1496/2012 та винести ухвалу, якою задовольнити заяву ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" про вжиття запобіжних заходів від 30.07.2012р., з посиланням при цьому на не повне з'ясування судом обставин справи, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" надав пояснення, відповідно до яких ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" не погоджується з апеляційною скаргою ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція", просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу від 18.10.2012р. вх.№2895/12/Д1.

Представник скаржника у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням від 08.10.2012р.

Водночас, апеляційний господарський суд зауважує, що 17.10.2012р. зателефонував представник ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" Чаус Є.Ф., за довіреністю №17/10 від 17.10.2012р., який просив відкласти розгляд апеляційної скарги у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні по даній справі 18.10.2012р., з огляду на відрядження у інший суд.

Статтею 102 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність жодних доказів на підтвердження неможливості присутності у судовому засіданні по даній справі 18.10.2012р. представника ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" та враховуючи спливання строку розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" за відсутністю представника заявника.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши представника особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вже було зазначено вище, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10 серпня 2012 року у справі №5016/1496/2012 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" про вжиття запобіжних заходів вх.№15541/2012 від 02.08.2012р. Вказана ухвала винесена місцевим господарським судом на підставі ст.ст. 43-1, 43-3, 43-4 ГПК України.

Вимогами ст. 43-1 ГПК України передбачено, що особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Отже, до подання заяви про вжиття запобіжних заходів особу спонукає її суб'єктивне уявлення про те, що в майбутньому може бути утруднене чи унеможливлене подання до суду доказів, або суб'єктивне уявлення про порушення чи загрозу порушення її права. Тобто певним чином подача заяви про запобіжні заходи є превентивним заходом запобігання порушенню права.

Запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи реальності виконання рішення суду.

Згідно із ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Відповідно до ст. 43-3 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх поштові адреси; документи, що підтверджують за заявником-громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

3) вид і суть запобіжного заходу;

4) обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів;

5) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;

6) підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником.

До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи.

Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

За ст. 43-4 ГПК України господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;

- наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3;

- імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Господарський суд зобов'язаний відмовити в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, якщо:

а) відсутні підстави, встановлені ст. 43-1 ГПК України, тобто відсутні підстави побоюватися, що подача потрібних для заявника доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також відсутні підстави вважати, що права заявника порушено або існує реальна загроза їх порушення;

б) не виконано вимог, передбачених ч. 3 ст. 43-4 ГПК України, тобто заявник на вимогу суду не додав до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

Аналогічна правова позиція наведена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.04.2007р. №01-8/251 „Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів".

Як вбачається із заяви ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" про вжиття запобіжних заходів, заявником було виконані певні роботи для ПрАТ „ЗАНГАС-НГС", котрі, як стверджує заявник, не були оплачені.

У заяві про вжиття запобіжних заходів ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" і знаходяться в нього або в інших осіб.

В якості підстави для вжиття запобіжних заходів ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" зазначає те, що ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" може приховати або відчужити майно належне йому, або провести інші сумнівні дії та операції щодо майна та коштів.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу рішення цього суду (в даному випадку ухвали).

Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Втім подання сторонами нових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд не приймає до уваги договір на виконання робіт №08/12-11 від 08.12.2011р. та акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2011р., як докази в обґрунтування заяви ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" про вжиття запобіжних заходів, оскільки ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" жодним чином необґрунтовано неможливості подання вищевказаних доказів до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладені положення чинного законодавства, та враховуючи обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" про вжиття запобіжних заходів, оскільки заявником, під час розгляду вказаної заяви господарським судом першої інстанції, не було надано жодних доказів в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України про порушення або загрозу порушення прав заявника зі сторони ПрАТ „ЗАНГАС-НГС".

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ПрАТ „ЗАНГАС-НГС" і знаходяться в нього або в інших осіб.

За таких обставин суд першої інстанції не порушив норми матеріального та процесуального права, приймаючи оскаржену ухвалу, в зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування, а отже апеляційну скаргу ПрАТ „ПВІ ЗІТ „Нафтогазбудізоляція" слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 серпня 2012 року у справі №5016/1496/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 22 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош