Постанова № 26509059, 17.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2012 р. Справа № 5015/5801/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Хрипуна О.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 р.у справі№ 5015/5801/11 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"доВідкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія"простягнення заборгованості у сумі 7 217 865,99 грн.

За участю представників:позивача:Сударенко О.В.відповідача:не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.07.2012 р. (суддя О.Ф. Шпакович) заяву ПАТ "Львівська вугільна компанія" про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2011 р. у справі № 5015/5801/11 за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ВАТ "Львівська вугільна компанія" про стягнення заборгованості у сумі 7 217 865,99 грн. -задоволено. Відстрочено до 01.08.2013 р. виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2011 р. у справі № 5015/5801/11 про стягнення з ВАТ "Львівська вугільна компанія" на користь ПАТ "Альфа-Банк" суми відсотків за користування кредитом 7 016 952,74 грн. та пені у сумі 200 913,25 грн.; (на виконання якого видано наказ суду від 10.01.2012 р.).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 р. (судді: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.) ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Вказані ухвала та постанова мотивовані тим, що відповідач є єдиним у західному регіоні України вуглезабезпечувальним підприємством, яке переробляє вугілля десяти шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну та поставляє його на електростанції.

У підтвердження відсутності оборотів на рахунку відповідача надано копію звіту про фінансові результати за 2011 р. та за 1 квартал 2012 р., копію балансу на 31.12.2011 р. та на 31.03.2012 р.

Наведені обставини судами двох інстанцій визнано такими, що роблять неможливим виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2011 р., і дають підстави дійти висновку про необхідність відстрочити виконання рішення до 01.08.2013 р.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вищий господарський суд України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

В силу ст.121 ГПК України господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

При цьому, в силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із змісту заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі від 23.07.2012р., заявник посилається на те, що у товариства фактично відсутня можливість отримання (стягнення) коштів зі своїх боржників, що перешкоджає виконанню грошових зобов'язань не тільки перед ПАТ "Альфа-Банк", але й перед постачальниками електроенергії, обладнання та матеріалів, що забезпечують функціонування виробництва. Відсутні кошти і на виплату працівникам товариства їх заробітної плати, а також на сплату податків та інших обов'язкових платежів.

Разом з тим, відповідач не надав суду жодних доказів неможливості виконання рішення господарського суду у справі № 5015/5801/11. Не надано відповідачем й доказів тяжкого фінансового стану його підприємства, а позивачем заперечувалось задоволення заяви відповідача з тих підстав, що з 2008 р. відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості. Проте, задовольняючи заяву відповідача, суди двох інстанцій не врахували наведених обставин та вину останнього у виникненні спору.

Суди двох інстанцій не звернули уваги й на те, що відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" способів виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 96 ЦК України, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність доказів того, що відповідач не може виконати рішення суду у встановлений строк, та про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не знаходиться у відповідності з наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, касаційний суд вважає, що суди двох інстанцій, задовольнивши заяву відповідача, не врахували вимог названих вище статей, не повно і не всебічно перевірили всі обставини справи, з огляду на вимоги ст.121 ГПК України, не дали належну правову оцінку запереченням позивача. Тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню, а заява відповідача - залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 31.07.2012 р. у справі № 5015/5801/11 скасувати.

В задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2011 р. у справі № 5015/5801/11 відмовити.

Головуючий суддяС.В. МирошниченкоСуддіТ.Л. Барицька О.О. Хрипун