Постанова № 26507913, 10.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. 16 год.19 хв.Справа № 2-а-3032/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Багненко Т.В.,

за участю:

представиків позивача - Саюшкіної Н.І., Ночовної Н.В.,

представника відповідача - Мкртчян Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології» (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби у якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.01.2012р. № 0000852301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1456367,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 364091,75 грн. та № 0000862301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011р. на 7359,00 грн.

Спірні рішення прийняті на підставі акту від 12.01.12 р. № 81/23-4/34458354, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «КФ» Юг-Строй» за жовтень 2011 р. (далі - акт перевірки).

За актом перевірки податковим органом встановлено:

- порушення позивачем ст. 185, п. 186.1 ст. 186, ст. 188, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за жовтень 2011 р. - на 1456367,00 грн.;

- ч.1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч.1 ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Меблеві технології» при придбанні товарів у постачальника ТОВ «КФ» Юг-Строй» у жовтні 2011 р відповідному зменшенню підлягають податкові зобов'язання з податку на додану вартість у жовтні 2011 року в межах податкового кредиту (по ланцюгу постачання від ТОВ «КФ» Юг-Строй»

Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням господарських операцій між ТОВ "Меблеві технології» та ТОВ «КФ» Юг-Строй», такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За даними податкового органу частину податкового кредиту позивачем було сформовано із вартості товарів (дверей різних модифікацій, коробок дверних, матраців), нібито отриманого по видатковим накладним, виписаним від імені ТОВ «КФ» Юг-Строй», у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

Податковим органом встановлено, що ТОВ «КФ»Юг-Строй» не знаходиться за фактичним місцем реєстрації, у нього відсутні основні фонди, трудові ресерси, транспортні засоби.

Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «КФ» Юг-Строй».

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити, вважає висновок податкового органу про нікчемність правочину передчасним, вказує, що в даному випадку договір може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Реальність поставки товарів (дверей різних модифікацій, коробок дверних, матраців), підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами, придбаний товар був використаний в господарській діяльності позивача, таким чином, всі передбачені законом вимоги для формування податкового кредиту позивач виконав. Щодо невиконання своїх зобов'язань контрагентами в ланцюгах постачання товару, то позивач не може їх контролювати та нести за них відповідальність.

Представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити. В обґрунтування заперечень на позов посилається на те, що ТОВ «КФ» Юг-Строй» контрагент позивача, не має відповідних можливостей для здійснення господарської діяльності, в тому числі для виконання операцій з постачання товарів позивачу. У ТОВ «КФ» Юг-Строй» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспорті засоби. Враховуючи зазначені обставини, відповідач робить висновок про відсутність отримання та відвантаження товарів від ТОВ «КФ» Юг-Строй» на адресу позивача. Тобто, операції з придбання та реалізації товару не мали реального характеру, товар не перевозився та не зберігався, мало місце лише документування господарських операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

За приписами п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

ТОВ "Меблеві технології» як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

29.09.2011 р. між ТОВ "Меблеві технології» та ТОВ «КФ» Юг-Строй» укладено договір купівлі-продажу № 290911, відповідно до якого ТОВ «КФ» Юг-Строй» взяв на себе зобов'язання поставити ТОВ "Меблеві технології» товар (двері різних модифікацій, коробки дверні, матраци), а ТОВ "Меблеві технології» - прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент та ціни на товар узгоджуються між Продавцем та Покупцем в накладних, які, є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до Розділу 2 договору «Умови поставки» місце передачі товару та умови доставки товару узгоджується між сторонами по кожній партії окремо у будь-який зручний для сторін спосіб.

Розрахунки за товар з ТОВ «КФ» Юг-Строй» проведені у безготівковому порядку на всю суму поставки. Транспортування придбаного товару здійснено транспортом перевізника ТОВ «Строительный бум» водієм ОСОБА_4

Здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами, що містяться у матеріалах справи:

- податковими накладними;

- видатковими накладними;

- товарно-транспортними накладними;

- доказами оплати за поставлений товар (виписками з банківського рахунку);

- оборотньо сальдовими відомостями;

- договором про надання транспортних послуг;

- договором оренди складського приміщення;

Поставлений товар був використаний у господарській діяльності позивача. ТОВ «Меблеві технології» поставляло товар іншим контрагентам - ТОВ «Новострой-Люкс, ТОВ «Строительний бум», ПП «Херсонопторг», ТОВ «Макси-Трейд», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9 на підставі договорів поставки.

Товар зберігався у скдадському приміщенні орендованого ТОВ "Меблеві технології» (орендар) у ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» (Орендодавець) на підставі договору оренди нежилого приміщення від 01.12.2009 р. № 0000107. Розділом 1 договору «Предмет договору» передбачено, що Орендодавець передає в оренду частину нежилого приміщення під склад, загальною площею 338,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а Орендар приймає у строкове, платне, користування вказаний предмет оренди.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «КФ» Юг-Строй».

Судом встановлено, що ТОВ «КФ»Юг-Строй» у декларації ПДВ за жовтень 2011р. у складі податкових зобов'язань відобразив ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ТОВ «КФ»Юг-Строй» на момент здійснення поставок позивачу мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований платником податку на додану вартість не заперечується ДПІ.

Також судом досліджено Довідку із ЄДР щодо ТОВ «КФ»Юг-Строй» від 08.10.2012р. із якої вбачається, що дане підприємство зареєстроване юридичною особою 09.11.2007р., в ЄДР відсутні записи про відсутність його за місцезнаходженням на момент здійснення поставок позивачу - жовтень 2011р., такий запис внесений лише 23.01.2012р., після завершення господарських операцій із ТОВ «КФ» Юг-Строй», крім цього 24.01.2012р., на наступний день, до ЄДР внесено інформацію про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ТОВ «КФ» Юг-Строй», на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Порушення податкового законодавства контрагентами позивача постачання або неможливість проведення їх перевірки податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012р. № 0000852301, № 0000862301.

Стягнути із державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2146,00 грн. згідно платіжного доручення від 12.07.2012р. № 685.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 жовтня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1