Ухвала суду № 26500559, 03.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р.справа № 2а-3617/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Іванов С. І. (дов. від 04.01.12)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року

у справі № 2а-3617/10/1170

за позовом закритого акціонерного товариства «Креатив»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Закрите акціонерне товариство «Креатив»звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило з урахуванням уточнення до адміністративного позову визнати протиправним (скасувати) податкові повідомлення-рішення №0000392200/0 від 23.04.2010, №0000392200/1 від 29.06.2010, №0000392200/2 від 09.09.2010, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в загальному розмірі 1951743,00 грн., в тому числі основний платіж -650581,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1301162,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків, зроблених відповідачем під час перевірки, що стали підставою для винесення означених податкових повідомлень-рішень, про порушення підприємством п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при виплаті відсотків за користування кредитними коштами банку у відповідності з умовами укладених позивачем з ВАТ «Комерційний банк «Петрокоммерц», м. Москва, кредитних договорів. В даному випадку підлягають застосуванню положення Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995, ратифікована Законом України № 369/95-ВР від 16.10.1995. За змістом ст.4 Угоди при застосуванні цієї Угоди вираз "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Договірної Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця проживання, постійного місця перебування, місця реєстрації або іншої аналогічної ознаки. Цей вираз разом з тим не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, лише якщо ця особа одержує доходи із джерел в цій Державі або у відношенні майна, що міститься в ній. Зазначена стаття Угоди не встановлює обов'язку по підтвердженню резиденції Міністерством фінансів Російської Федерації. Жодна норма вказаної Угоди, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для вирішення питання про порядок оподаткування доходів нерезидента не встановлює обов'язку нерезидента видавати будь-які довідки. У випадку сумніву податкового органу, що позивачем не надані всі належні документи, відповідно до абз.8, 9 п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470, податковий орган мав би самостійно звернутися до нерезидента, або до компетентного органу Російської Федерації, з якою укладений міжнародний договір, щодо підтвердження вказаної у довідці інформації.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.10 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.93), в якій просить скасувати постанову суду, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що судом зроблено неправильну юридичну оцінку в частині підтвердження позиції позивача щодо обов'язковості підтвердження резиденції ВАТ «Комерційний банк «Петрокоммерц», м. Москва, хоча позивач як не надавав на розгляд скарг так і на судовий розгляд жодних документів, які підтверджують резидентство ВАТ «Комерційний банк «Петрокоммерц», та які б спростовували виявлені порушення. Механізм застосування міжнародних договорів при уникнення подвійного оподаткування визначено Порядом звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470. Позивачем відповідні довідки, передбачені п.4 Порядку, на перевірку не надані.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Креатив»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складений акт №24/23-70/31146251 від 13.04.2010 (а.с.13).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в тому, що при виконанні кредитних договорів, укладених ЗАТ «Креатив»з ВАТ Комерційний банк «Петрокоммерц», м. Москва, №20.2-06/20082 від 17.07.2006, №20.2-06/20119 від 15.08.2006, підприємство не утримувало та не сплачувало податок з доходів іноземних юридичних осіб при виплаті відсотків за користування кредитами.

До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з приписів ст.18, ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.11 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995, п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470.

Як встановлено відповідачем, умовами вказаних вище договорів передбачено щомісячне нарахування та виплата нерезиденту відсотків за користування кредитом. За період, що перевірений, нараховано та сплачено відсотків за користування кредитом в загальній сумі 598726,03 дол США або 4337205,84 грн. При цьому відповідні довідки, які б підтверджували, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладені міжнародні договори, під час перевірки підприємством не надані.

Наведені обставин стали підставою для донарахування податку з доходів нерезидента із джерелом походження із України за ставкою 15% від загальної суми процентів, сплачених ВАТ Комерційний банк «Петрокоммерц».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392200/0 від 23.04.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в загальному розмірі 1951743,00 грн., в тому числі основний платіж -650581,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1301162,00 грн.

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Скарги позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення -без змін.

За результатами розгляду скарг відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000392200/1 від 29.06.2010, №0000392200/2 від 09.09.2010.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що резиденція ВАТ Комерційний банк «Петрокоммерц»підтверджена довідками Федеральної податкової служби Росії від 05.02.08 та Міжрегіональної інспекції федеральної податкової служби по централізованій обробці даних №51-09-11/03549 від 17.03.09, відповідачем не доведено в установленому порядку, що на момент перевірки у підприємства вказані довідки були відсутні.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спіні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про правомірність позовних вимог.

Спір між сторонами щодо фактичних обставин, пов'язаних з виконанням укладених між ЗАТ «Креатив»з ВАТ Комерційний банк «Петрокоммерц», м. Москва, договорів №20.2-06/20082 від 17.07.2006, №20.2-06/20119 від 15.08.2006, а також відображення операцій з виплати передбачених умовами договорів процентів за користування кредитними коштами в обліку, відсутній. Спір виник з приводу підтвердження факту, що ВАТ Комерційний банк «Петрокоммерц», м. Москва, є резидентом Російської Федерації.

Відповідно до пп.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» які-небудь доходи, отримані нерезидентом з джерелом їх походження з України, від здійснення господарської діяльності оподатковуються в порядку і по ставках, визначеними цією статтею.

Відповідно до пп."а" п.13.1 ст.13 вказаного Закону проценти, що сплачуються на користь нерезиденту, є доходом, отриманим нерезидентом з джерелом його походження з України.

Пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що резидент, який здійснює на користь нерезидента яку-небудь виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від здійснення господарської діяльності, зобов'язаний утримувати податок з таких доходів по ставці 15% (відсотків) від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які вступили в силу.

Пунктом 18.1 статті 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про систему оподаткування», якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, які містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України № 369/95-ВР від 16.10.1995 ратифіковано Угоду між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995.

Відповідно до ст.1 вказаної Угоди положення Угоди застосовуються до осіб, які є резидентами одного або обох Договірних Держав. Положення Угоди на підставі вказаної норми розповсюджуються на правовідносини, які виникли між позивачем та нерезидентами.

Відповідно до п.1 ст.7 Угоди прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується постійного представництва.

Статтею 11 Угоди регулюється порядок оподаткування відсотків, а саме: проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти.

Таким чином, вказаною нормою Угоди визначено, що дохід з джерелом його походження з України, отриманий нерезидентом, оподатковується в Державі нерезидента при умові наявності у такого нерезидента фактичного права на проценти.

Право на проценти нерезидента - ВАТ Комерційний банк «Петрокоммерц», м. Москва, підтверджено умовами договорів №20.2-06/20082 від 17.07.2006, №20.2-06/20119 від 15.08.2006, у зв'язку з чим в силу норм міжнародної угоди сплачені позивачем у відповідності з вказаним договорами проценти повинні оподатковуватись в державі нерезидента - ВАТ Комерційний банк «Петрокоммерц», м. Москва.

Відповідно до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Зазначеним Порядком для оподаткування процентів за правилами міжнародного договору нерезидент має підтвердити свій статус -надати резиденту, який виплачує йому проценти, довідку або її нотаріальну копію, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, за формою додатка 1 або за формою, затвердженою законодавством країни нерезидента. Довідка видається компетентним органом відповідної країни та дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Отже, лише при наявності відповідної довідки позивач має право не утримувати податок з доходів нерезидента у вигляді процентів, як це передбачено пунктом 13.2. статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вбачається з матеріалів справи, факт, що ВАТ Комерційний банк «Петрокоммерц», м. Москва, є резидентом Російської Федерації, підтверджений довідками Федеральної податкової служби Росії від 05.02.2008 та Міжрегіональної інспекції федеральної податкової служби по централізованій обробці даних №51-09-11/03549 від 17.03.2009 (а.с.59-60).

Виходячи з положень ст.6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, підписаної Урядами держав - учасниць СНД, в тому числі Урядом Російської Федерації та Урядом України, 20 березня 1992 року, ратифікованої Верховною Радою України 19 грудня 1992 року, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що означені довідки є належним доказом на підтвердження резиденції ВАТ Комерційний банк «Петрокоммерц».

Наведене вище свідчить, що позивачем не порушено вимог податкового законодавства при сплаті процентів по вказаним вище кредитним договорам.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про недоведеність відповідачем факту відсутності вказаних довідок під час проведення перевірки.

Твердження позивача, що представниками податкового органу при проведенні перевірки вищезазначені довідки не вимагались та пояснення від працівників суб'єкта господарювання не відбирались, податковим органом у встановленому порядку не спростовано.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року у справі № 2а-3617/10/1170 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко