Постанова № 26500474, 26.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. справа № 11/645/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

прокурор: - Слюсар Я. В.

позивача: - Буря О. Є. (дов. від 26.12.11 № 18-248)

відповідача: - Рачинський Р. М. (дов. від 28.03.12 № 21/8/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

на постанову господарського суду Запорізької області від 01 грудня 2010 року

у справі № 11/645/08-АП

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області

за участю прокурора Запорізької області

про стягнення 6 275 386,00 грн. податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за січень 2007 року,-

встановила:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів»звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (т.1 а.с. 63), просило визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, яка виразилась у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Запорізький завод феросплавів»податку на додану вартість за січень 2007 року та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації ПДВ за січень 2007 року, у розмірі 6 275 386,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як платник податку на додану вартість подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 10858753,00 грн. В результаті проведеної перевірки відповідачем-1 зроблений висновок про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 6275386,00 грн., що стало підставою для внесення податкового повідомлення-рішення від 16.04.07 № 0000160801/0. В судовому порядку означене податкове повідомлення-рішення визнано нечинним, однак відповідач утримується від надання відповідного висновку органу Державного казначейства України із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

22.12.08 до суду надійшла письмова заява від прокурора Запорізької області про вступ прокурора у справу.

Постановою господарського суду Запорізької області від 01.12.10 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушеного права. Закон України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, не передбачає права на звернення до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету, що кореспондується зі змістом ч.3 ст.105 КАС України. Законодавством не передбачено право органів державної податкової служби виступати від імені держави у питаннях, що стосуються розпорядження бюджетними коштами.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.93), в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Обов'язок надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, покладений на податковий орган пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Втім, вказаний Закон не регламентує питання захисту прав платника податків на бюджетне відшкодування в разі їх порушення органами владних повноважень. Право на судовий захист порушених прав наданий юридичній особі Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України. При цьому суд не обмежений у справі прийняти іншу, ніж зазначено в ст.105 КАС України, постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Представник прокурора підтримав доводи відповідача-1. просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач-2 повідомлений судом належним чином.

Від відповідача-2 надійшло письмове клопотання про заміну відповідача-2 - Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області його правонаступником -Управлінням Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області.

З огляду на додані до клопотання документи колегія суддів вважає за можливе відповідно до ст.55 КАС України здійснити процесуальне правонаступництво -замінити відповідача-2 Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області правонаступником -Управлінням Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області.

В судовому засіданні 14.02.2012 апеляційним судом змінено назву відповідача у відповідності до поданого ним клопотання та документів, підтверджуючих факт зміни найменування позивача, - відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»на публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів».

В даному судовому засіданні за клопотанням відповідача-1 та доданих до клопотання документів здійснено процесуальне правонаступництво у відповідності з ст.55 КАС України, замінено відповідача-1 - Спеціалізовану державну податкову інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

По суті поданої позивачем апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до вказаного порядку сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп.7.7.5 пп.7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп.7.7.6 п.7.6 ст.7 Закону).

За правилами пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2007 року (т.1 а.с.11), в якій зазначено суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача в установі банку, в розмірі 10858753,00 грн. За даними Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду -17437705,00 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду -27422259,00 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), - 10858753,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, - 10858753,00 грн.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року відповідачем-1 складено акт від 06.04.07 № 298/08-01/00186542, яким встановлено, що підприємством в порушення пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2006 року та завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року в сумі 6275386,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000160801/0 від 16.04.07, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6275 386,00 грн.

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено підприємством в судовому порядку. Постановою Господарського суду Запорізької області від 11.10.07 у справі №13/454/07-АП-9/482/07-АП, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.08, позовні вимоги ВАТ «Запорізький завод феросплавів»задоволені у повному обсязі. Податкове повідомлення-рішення №0000160801/0 від 16.04.07 визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2010 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишено без задоволення. Постанову Господарського суду Запорізької області від 11.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 по справі № 13/454/07-АП-9/482/07-АП - залишено без змін.

Вказаними судовими рішеннями встановлено відсутність порушень з боку підприємства вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2007 року.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з встановлених судами в межах справи № 13/454/07-АП-9/482/07-АП обставин, суми, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року, підтверджені деклараціями з податку на додану вартість, складеними відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, та податковими накладними від постачальників сировини та матеріалів, внаслідок чого висновок відповідача щодо завищення ВАТ «Запорізький завод феросплавів»податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2007 року у розмірі 6275386,00 грн., у зв'язку з включенням до розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року сум податкового кредиту попереднього періоду за грудень 2006 року, по операціях з придбання сировини для виготовлення продукції, яка реалізована по ціні нижче фактичної собівартості, є неправомірним.

Факт сплати позивачем податку на додану вартість в складі вартості товару (послуг) в загальному розмірі 10858753,00 грн., як зазначено в Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації за січень 2007 року), підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем-1 не спростований.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, підприємством дотримані всі умови для отримання суми бюджетного відшкодування в заявленій ним сумі 6275386,00 грн., матеріалами справи підтверджено наявність належної позивачу вказаної суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року та подання ним всіх необхідних для здійснення відшкодування документів, що передбачені чинним законодавством України, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку щодо наявності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 6275386,00 грн.

На час розгляду справи податок на додану вартість в загальній сумі 6275386,00 грн. позивачеві не відшкодований.

Обставини невиконання обов'язків, встановлених пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем-1 не визначені із матеріалів справи не вбачаються. Відповідачем-1 не наведено та не подано жодних доводів, які б свідчили про наявність підстав, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Податковий орган посилається виключно на відсутність права на звернення позивача до суду із позовом про стягнення коштів з бюджету.

Колегія суддів вважає наведені відповідачем-1 доводи, з якими погодився суд першої інстанції, помилковими.

Посилання відповідача-1 на Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість», яким затверджено Порядок випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років як підставу для відмови у наданні відповідного висновку і, відповідно, для фактичної відмови у відшкодуванні суми податку на додану вартість грошовими коштами, є помилковим.

Статтею 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», на яку посилається відповідач-1, передбачено здійснення відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону, з терміном обігу п'ять років.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону та зменшує відповідні показники доходів державного бюджету, визначені у додатку № 1 до цього Закону.

Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики, а також нарахування процентів на них затверджується Кабінетом Міністрів України, при цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та зацікавленість усіх платників податку.

Виходячи з наведених правових норм, Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не змінює встановленого спеціальним законом, яким є Закон України «Про податок на додану вартість», порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету, не містить будь-яких заборон щодо отримання бюджетного відшкодування у спосіб, визначений платником податку згідно Закону України «Про податок на додану вартість».

Передбачене Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» здійснення відшкодування податку на додану вартість шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики ґрунтується на принципах рівності умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільності здійснення такого відшкодування та зацікавленості усіх платників податку.

Не використання податником податку права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за січень 2007 року у спосіб, встановлений законодавством для відшкодування податку на додану вартість за періоди до 01 травня 2010 року, не є законодавчо встановленою підставою для позбавлення платника податку права на отримання такого бюджетного відшкодування у спосіб, визначений ним в податковій декларації за січень 2007 року, як помилкового вважає відповідач-1.

Щодо повноважень суду постановляти рішення про стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, в даному випадку, як передбачено приписами пп.пп.7.7.1-7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Визначена пп.7.7.6 п. 7.7. ст. 7 наведеного Закону процедура бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку встановлює порядок взаємодії державних органів (органу державного казначейства та податкового органу).

Згідно ч. 6 п. 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 №950, відділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.

Виходячи з наведених правових норм, у разі підтвердження правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та ненадання податковим органом висновків органу Державного казначейства про бюджетне відшкодування такого податку, порушуються права платника податку на гарантоване Законом одержання відповідної суми податку на додану вартість з бюджету. Відповідно, платник податку вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (відшкодування заборгованості) з державного бюджету.

І в даному випадку порушене право платника податку підлягає захисту саме шляхом стягнення відповідної суми з Державного бюджету України на користь такого платника податку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про допущену податковим органом неправомірну бездіяльність, яка полягає у не наданні до органу Державного казначейства України висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість, та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за даними податкової декларації за січень 2007 року.

Судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, внаслідок чого постанова суду першої інстанції від підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 01 грудня 2010 року у справі № 11/645/08-АП скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, яка виразилась у ненаданні органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Запорізький завод феросплавів»податку на додану вартість за січень 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запорізький завод феросплавів» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації з ПДВ за січень 2007 року, у розмірі 6 275 386,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко