Постанова № 26500465, 19.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.06.2012
Номер справи
9101/72977/2011
Номер документу
26500465
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. справа № 2а-4576/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Горбенко О. В.

відповідача: - Федорова А. Б. ( дов. від 13.06.12 за № 11696/10/10-051)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року

у справі № 2а-4576/10/0470

за позовом повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Повне товариство «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія»звернулося до суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, в якому з урахуванням заяви про зміну підстав адміністративного позову (а.с.69) просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.10 № 0000201701/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 8429,40 грн., із яких 2809,80 грн. - основний платіж, 5619,60 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу під час проведеної перевірки про порушення позивачем п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке полягає в тому, що у разі невиконання фізичною особою зобов'язання за договором про надання ломбардом фінансового кредиту по закінченню терміну цього договору ломбард як податковий агент має нарахувати утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Але фактично оподатковуваний доход виникає у місяці реалізації не викуплених предметів застави заставодавця. Саме тоді із суми неповернутої позики ломбард як податковий агент має утримати та переказати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.11 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а. с. 141), в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, не з'ясуванням всіх обставин справи. Судом першої інстанції не прийнято до уваги приписи пп.4.3.23 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно якому до переліку доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, відноситься основна сума кредиту, що отримується платником податку. Тому підстав виступати ломбарду як податковому агенту немає, так як не було реалізації не викуплених предметів застави, оподатковуваного доходу фізичної особи не виникло, крім того, ці заклади були викуплені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Відповідач зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 03.03.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201701/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 8429,40 грн., із яких 2809,80 грн. -основний платіж, 5619,60 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем в результаті проведеної планової виїзної перевірки повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.08 по 30.09.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08 по 30.09.09 (акт перевірки від 22.02.2010 № 2191/220/23369297 -а.с.9).

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке полягає в тому, що впродовж 9 місяців 2009 року підприємство при невиконанні позичальниками -фізичними особами за договорами займу щодо викупу заставлених речей не утримувало податок з доходів фізичних осіб з суми неповернутого основного кредитку у розмірі 18732,00 грн., внаслідок чого податковим органом донараховано суму податку з доходів фізичних осіб з суми основного кредиту в розмірі 2809,80 грн.

До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Державної комісія з регулювання ринків фінансових послуг України № 3981 від 26.04.2005, ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду; фінансовий кредит ломбарду - надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк та під процент.

Посилаючись на ст.1046 Цивільного кодексу України, податковий орган зазначає, що оскільки позика (фінансовий кредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, тому протягом строку дії договору фінансового кредиту на підставі пп.3.4.23 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не розглядається як оподатковуваний дохід фізичної особи, яка одержала таку позику.

У зв'язку з невиконанням фізичною особою зобов'язання, забезпеченого заставою, по закінченню терміну дії договору та виникнення у фізичної особи об'єкту оподаткування, ломбард як податковий агент на підставі п.1.15 ст.1 тп п.12.1 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»має виконати інші свої функції, а саме: нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному ст.8 вказаного Закону, та за ставкою згідно п.7.1 ст. 7 цього ж Закону (з попередньо нарахованої суми невиплаченого доходу у вигляді суми позики), надавати відповідно до п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковому органу звітність за формою 1-ДФ.

Як зазначено в акті перевірки, оскільки ломбард є податковим агентом відносно доходу позичальника у вигляді суми коштів від не викупленого заставленого предмету рухомого майна, розмір якої дорівнює основній сумі кредиту, що залишилась неповерненою кредитору-ломбарду, при невиконанні позичальниками-фізичними особами умов за договорами займу щодо викупу закладених речей ломбард повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб з суми основного кредиту в розмірі 2809,80 грн.

У податкових розрахунках 1-ДФ підприємства за 1-ІІІ квартали 2009 року не зазначено доходи, виплачені фізичним особам як позика за договорами займу, по яких не виконані умови щодо викупу закладених речей.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з податковим органом, що у разі невиконання фізичною особою зобов'язання, забезпеченого заставою, по закінченню терміну дії договору у фізичної особи виникає об'єкт оподаткування, і ломбард як податковий агент на підставі п.1.15 ст.1 тп п.12.1 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»має нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з фізичними особами укладені договори фінансового кредиту, за умовами яких позивач видавав фізичним особам кредит під заставу. В забезпечення зобов'язання по поверненню кредиту та процентів позивачем прийнято вироби з дорогоцінних металів. В кожному договорі визначено суму заставленого майна, строк розрахунків за кредитом і нарахованим процентам.

Виходячи з умов цих договорів, вбачається, що між позивачем та фізичними особами склались два виду пов'язаних між собою правовідносин: правовідносини позики та правовідносини застави.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що фінансова установа -це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що фінансовий кредит -це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник, як передбачено статтею 1049 ЦК України, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За встановленими Цивільним кодексом України загальними положеннями про зобов'язання порушення строку виконання зобов'язання не звільняє боржника від обов'язку його виконання і не є підставою для припинення цього зобов'язання.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що в даному випадку позика забезпечена заставою, відповідно до стю.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.575 ЦУК України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Відповідно до ч.4 ст.586 ЦК України заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором.

Тобто власник закладених речей не втрачає права власності на них як протягом дії договору позики, так і після закінчення строку його дії.

В розумінні п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.4.2 вказаного Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності.

До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): основна сума кредиту, що отримується платником податку (пп.4.3.23 п.4.23 ст.4 цього Закону).

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу (п.12.3 ст.12 Закону).

Згідно з п.1.15 ст.1 цього ж Закону податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З огляду на наведені норми в їх сукупності колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції, що об'єкт оподаткування в даному випадку виникає по факту закінчення строку дії договору позики, помилковим.

У фізичної особи - позичальника, яка не виконала договірні обов'язки з викупу застави, виникає дохід у вигляді суми такої позики лише після звернення ломбардом стягнення за невиконаними обов'язками на предмет застави, тобто лише у випадках несвоєчасного повернення суми позики та реалізації предметів застави ломбард є податковим агентом та зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 травня 2011 року (справа № 21-69а11), яка згідно з ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, що згідно із ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу повного товариства «Діамант-Валво»ломбард Горбенко і компанія»задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі № 2а-4576/10/0470 - скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції від 03.03.10 № 0000201701/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Часті запитання

Який тип судового документу № 26500465 ?

Документ № 26500465 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 26500465 ?

Дата ухвалення - 19.06.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 26500465 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 26500465 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 26500465, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 26500465, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 26500465 відноситься до справи № 9101/72977/2011

Це рішення відноситься до справи № 9101/72977/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 26500462
Наступний документ : 26500472