Ухвала суду № 26500462, 10.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р.справа № 2а-0870/1657/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Мартиненко К. І. (дов. від 05.01.12)

відповідача: - Радова С. О. (дов. від 16.03.12)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року

у справі № 2а-0870/1657/11

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, Головного управління державного казначейства України в Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування,-

встановила:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, Головного управління державного казначейства України в Запорізькій області, в якому просило визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відшкодування позивачу бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 52 302 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 52 302 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2010 позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з додатками за листопад 2009 року із визначеної сумою податку на додану вартість в розмірі 52302,00 грн., яка підлягає відшкодуванню бюджету, проте вказана сума позивачеві не відшкодована. Податковим органом не надається висновок про відшкодування податку на додану вартість з посиланням на неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування, що пов'язано з проведенням зустрічних перевірок контрагентів позивача. такі дій відповідача-1 є неправомірними, оскільки отримання бюджетного відшкодування не залежать від результатів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання. Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлює обов'язку позивача сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.11 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача по ненаданню висновку УДК у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2009 року у сумі 52302 грн. Стягнено з Державного бюджет України на користь позивача суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 52302 грн.

Не погодившись із постановою суду, ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу (т.2 а.с.2), в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Відповідач зазначає, що по контрагентам позивача неможливо підтвердити відшкодування, оскільки не проведені перевірки цих підприємств, що взагалі не дає можливості стверджувати про законність такого відшкодування позивачу, оскільки не встановлена сплата податку до бюджету та взагалі взаємовідносини з таким підприємствами.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Відповідачем-1 до суду подані додаткові документи на підтвердження позиції податкового органу, долучені судом до матеріалів справи відповідно до ст.195 КАС України.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. В поданих суду письмових запереченнях позивач просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Позивачем подано письмове клопотання про заміну позивача - відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»його правонаступником -публічним акціонерним товариством «Запорізький арматурний завод».

З огляду на додані до клопотання документи на підтвердження реорганізації підприємства, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст.55 КАС України здійснити процесуальне правонаступництво, замінити позивача правонаступником -публічним акціонерним товариством «Запорізький арматурний завод».

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач-2 повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За правилами пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 цього ж Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Цим же пунктом на податковий орган покладений обов'язок у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Вказаний висновок відповідно до пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 наведеного Закону є підставою для надання органом державного казначейства платнику податку зазначеної у довідці суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган відповідно до пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 цього ж Закону надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок - податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, - податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, - податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року (т.1 а.с.10), в якій зазначено суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача в установі банку, в розмірі 52302,00 грн. За даними Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду -93918,00 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), - 52302,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, - 52302,00 грн.

Разом з податковою декларацією позивачем подані також розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації, довідка щодо залишку суми від'ємного означення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в якому зазначено, що сума 52302,00 грн. виникла в звітному періоді -листопаді 2009 року, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додатки до податкової декларації), а також реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

01.04.2010 відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Запорізький арматурний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за грудень 2009 року, січень 2010 року. Яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди березень 2009 року листопад 2009 року, грудень 2009 року, за результатами якої складений акт № 747/23-08/14309190 (т.1 а.с.93).

В ході перевірки порушень при формуванні позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідних податкових періодах не виявлено. Відхилення в показниках, зазначених в Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, зокрема, щодо частини залишку від'ємного значення, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), не встановлено (т.1 а.с.40).

Проте у висновках, які містяться в акті перевірки, відповідачем-1 зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 52302,00 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

Означені обставини стали підставою для відмови відповідача-1 у наданні висновку управлінню державного казначейства України в Запорізькій області щодо відшкодування ВАТ «Запорізький арматурний завод»бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2009 току у сумі 52302,00 грн.

Однак на момент звернення позивача до суду відповідачем-1 за результатами проведеної 01.04.2010 перевірки в установленому порядку висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування або відсутність права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009 року в сумі 52302,00 грн. не зроблений.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про допущену відповідачем-1 з цього приводу протиправну бездіяльність, що виразилась у ненаданні органу державного казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість.

Виходячи з положень пп.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. При цьому на позивача обов'язок доведення факту сплати податку на додану вартість до бюджету нормами чинного законодавства не покладається.

Згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, послуги, є податковим зобов'язанням продавця товару (послуги), а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету.

Згідно із пп. «а»пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Вказана норма закону, окрім умови сплати податку на додану вартість отримувачем (покупцем) товару саме постачальникові (продавцеві) товару, не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення, зокрема, не передбачає таку умову, як сплата податку на додану вартість постачальником товару до бюджету.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп. 7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону).

За правилами пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 наведеного Закону .податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги, які ставляться до податкової накладної, встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього ж Закону.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності вбачається, що сума, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 52302,00 грн., підтверджена належним чином складеними податковими накладними від постачальників товарів та послуг. Сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності під час перевірки у податкового органу не виникало.

Докази позбавлення контрагентів позивача в установленому порядку цивільної дієздатності, а також статусу платників податку на додану вартість на момент здійснення ними у відповідних пакових періодах господарських операцій з позивачем в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані. Факт сплати позивачем податку на додану вартість в складі вартості товару (послуг) в загальному розмірі 52302,00 грн., як зазначено в Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації за грудень 2009 року), підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем-1 не спростований.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить право платника на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ при придбанні товару у залежність від отримання документального підтвердження належного виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Такі висновки узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України Верховного Суду України, викладеній в ухвалі від 19.07.2011 № К-28756/10, Верховного Суду України в постанові від 19.03.2012 у справі за позовом ТОВ "Інтербіс" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, вбачається, що підприємством дотримані всі умови для отримання суми бюджетного відшкодування в заявленій ним сумі 52302,00 грн., матеріалами справи підтверджено наявність належної позивачу вказаної суми бюджетного відшкодування та подання ним всіх необхідних для здійснення відшкодування документів, що передбачені чинним законодавством України, внаслідок чого підстави для відмови позивачу у реалізації його права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 52302,00 грн. відсутні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про допущену податковим органом неправомірну бездіяльність, яка полягає у не наданні до органу Державного казначейства України висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість, та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за даними податкової декларації за грудень 2009 року.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 у справі № 2а-0870/1657/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко