Ухвала суду № 26500266, 19.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р.справа № 2а-316/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

прокурора: - Афанасенко К.В.

позивача: - не з'явився

відповідачів: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги прокуратури Запорізької області та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року

у справі № 2а-316/10/0870

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя; Головного управління державного казначейства України в Запорізькій області

за участю прокуратури Запорізької області

про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1423378,19 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (т.2 а.с.193), просило визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя по ненаданню висновку органу Державного казначейства стосовно відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у загальній сумі 1423378,19 грн.; стягнути суму бюджетного відшкодування по деклараціям з податку на додану вартість за жовтень 2008 року -129374,94 грн., березень 2009 року -501917,88 грн., квітень 2009 року -426455,00 грн., травень 2009 року -365630,36 грн. на загальну суму 1423 378,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведених перевірок з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані періоди податковим органом не встановлено порушень нарахування сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2008 року, березень 2009 року. По декларації за квітень 2009 року встановлено заниження суми бюджетного відшкодування на суму 335802,99 грн., по декларації за травень 2009 року -заниження суми бюджетного відшкодування на суму 16940,00 грн. Разом з тим у висновках перевірки відповідачем-1 зазначено, про тимчасову неможливість підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування в повному обсязі, що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірок матеріалів зустрічних перевірок. 16.11.09 відповідач-1 відповідним листом підтвердив суму бюджетного відшкодування, підтверджену результатами зустрічних перевірок, у загальній сумі 1385152,82 грн. і зазначив про надання довідок на цю суму до відділу обліку та звітності. Проте бюджетне відшкодування позивачем не отримано.

Визначена відповідачем-1 відсутність документального підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками товару в ланцюгу постачання не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Під час вирішення спору в суді першої інстанції провадження у справі зупинялось за клопотанням прокурора прокуратури Запорізької області від 18.03.2010 (т.2 а.с.185), в якому прокурором посилається на те, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя виконано в повному обсязі обов'язок по направленню висновків на більшу частину суми бюджетної заборгованості до управління Державного казначейства України в Запорізькій області. Залишається близько 200 тис.грн., на які не надано висновків до органів казначейства у зв'язку з неотриманням висновків зустрічних перевірок контрагентів по ланцюгу постачання.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.10 адміністративний позов задоволено частково. Стягнено з державного бюджету України суму бюджетного відшкодування по деклараціям з податку на додану вартість за період жовтень 2008 року -129374,95 грн., березень 2009 року - 501917,88 грн., квітень 2009 року -426455,00 грн., травень 2009 року -365630,36 грн. на загальну суму 1423378,19 грн. на користь ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач». В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що заявлені до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість підтверджені відповідними висновками відповідача-1. Повернення управлінням Державного казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя висновків податкового органу з тих підстав, що податковим органом не надано реєстрів суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, є неправомірним. Також не прийнято до уваги посилання прокурора та відповідача-1 на прийнятий 27.04.2010 Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», яким чітко не визначено порядку відшкодування податку на додану вартість.

Не погодившись із винесеною постановою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя, подала апеляційну скаргу (т.2 а.с.236), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на загальну суму 1423378,19 грн. відповідачем-1 надано до органів державного казначейства відповідні висновки про відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, тобто виконано всі залежні від відповідача-1 дії, які передбачає чинне законодавство для відшкодування платнику податків ПДВ.

Враховуючи, що Державна податкова адміністрація України не надала органам державного казначейства відповідні реєстри, органи державного казначейства не провели відшкодування податку на додану вартість. Відповідачі не порушували прав позивача і виконали всі дії, які належить вчинити відповідно до чинного законодавства. Позивач звернувся не до тих осіб, які мають відповідати по вимозі позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, також подала апеляційну скаргу прокуратура Запорізької області, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. Апеляційна скарга прокуратури мотивована тим, що на момент розгляду справи діяла ст.25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», під диспозицію якої підпадає позивач і відповідно до якої відшкодування податку на додану вартість здійснюється шляхом оформлення облігаціям внутрішньої державної позики, у зв'язку з чим суд першої інстанції не міг задовольнити позовні вимоги про стягнення грошових коштів з державного бюджету в рахунок погашення заборгованості з відшкодування ПДВ.

Представник прокуратури в судовому засідання підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі прокуратури Запорізької області та в апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Представник позивача, відповідачів в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.

До початку судового засідання від відповідача-2 надійшло письмове клопотання, в якому відповідач-2 просить провести процесуальну заміну відповідача-2, замінивши Головне управління державного казначейства України в Запорізькій області його правонаступником Управлінням Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області.

Розглянувши вказане клопотання, дослідивши додані до нього документи, колегія суддів вважає за можливе в порядку ст.55 КАС України здійснити процесуальне правонаступництво, замінити відповідача-2 у справі Головне управління державного казначейства України в Запорізькій області його правонаступником Управлінням Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області.

По суті прийнятого судом першої інстанції рішення відповідач-2 зазначає, що в 2010 році позивачеві відповідно до підтвердження про набуття платниками податку облігацій внутрішньої державної позики від 14.09.2010 № 1 оформлено відшкодування податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики на суму 2086000,00 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до вказаного порядку сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп.7.7.5 пп.7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Статтею 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», на яку посилається прокурор та відповідач-1, передбачено здійснення відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону, з терміном обігу п'ять років.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку N 2 до цього Закону та зменшує відповідні показники доходів державного бюджету, визначені у додатку N 1 до цього Закону.

Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики, а також нарахування процентів на них затверджується Кабінетом Міністрів України, при цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та зацікавленість усіх платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.09 позивачем подано до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування 368053,00 грн.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року відповідачем-1 складено Довідку від 06.04.2009 № 905/23-5/05755571, згідно якої порушень нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2008 року, не встановлено. Разом з тим, зазначено, що тимчасово не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 368053,00 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

На момент вирішення спору в суді першої інстанції за вказаною декларацією відповідачем-1 підтверджено (надано довідки до відділу обліку та звітності) до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 129374,95 грн., а саме: довідка №38 від 21.04.09 на суму 91887,80 грн., довідка №81 від 30.09.09 на ПДВ 37487,15 грн.

На означену суму відповідачем-1 надані до органу Державного казначейства відповідні висновки про суми відшкодування ПДВ: №74 від 27.04.09 - на суму 91887,80 грн.; висновок №163 від 06.10.09 - на суму 37487,15 грн.

17.04.2009 позивачем подано до відповідача-1 податкову декларацію з ПДВ за березень 2009 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування 540446,00 грн.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року відповідачем-1 складено Довідку від 22.06.2009 № 1878/23-5/05755571, згідно якої порушень нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2009 року, не встановлено. Разом з тим, зазначено, що тимчасово не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року на суму 540446,00 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

За даною декларацією відповідачем-1 підтверджено (надано довідки до відділу обліку та звітності) до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 501917,88 грн., а саме: довідка №66 від 11.08.09 на суму ПДВ 462807,29 грн., довідка на загальну суму 28786,89 грн.

Відповідачем-1 надані до органу Державного казначейства відповідні висновки про суми відшкодування ПДВ: висновок №165 від 06.10.09 - на загальну суму 10323,63 грн.; висновок №120 від 17.08.09 - на загальну суму 462807,36 грн.; висновок від 26.01.2010 № 6 на суму 28786,89 грн.

20.05.2009 позивачем подано до відповідача-1 податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування 426455,00 грн.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року відповідачем-1 складено акт від 02.07.2009 № 1977/23-5/05755571, згідно якому встановлено заниження підприємством суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 335802,99 грн. Одночасно, зазначено, що тимчасово не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 426455,00 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

За вказаною декларацією відповідачем-1 підтверджено (надано довідки до відділу обліку та звітності) до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 426455,00 грн., а саме: довідка №65 від 11.08.2009 на суму 287473,29 грн.; довідка №83 від 09.10.09 на суму 100344,89 грн., довідка №79 від 30.09.2009 на суму - 38636,82 грн.

Відповідачем-1 надані до органу Державного казначейства відповідні висновки про суми відшкодування ПДВ: висновок №171 від 15.10.2009 на загальну суму 100344,89 грн.; висновок №119 від 17.08.2009 - на загальну суму 287473,29 грн.; висновок №164 від 06.10.2009 - на загальну суму 38636,82 грн.

19.06.2009 позивачем подано до відповідача - 1 податкову декларацію з ПДВ за травень 2009 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування 461528,00 грн.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року відповідачем-1 складено акт від 27.07.2009 № 2339/23-5/05755571, згідно якому встановлено заниження підприємством суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року на суму 16940,00 грн. Одночасно, зазначено, що тимчасово не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на суму 461528,00 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

За вказаною декларацією відповідачем-1 підтверджено (надано довідки до відділу обліку та звітності) до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 365630,36 грн., а саме: довідка №67 від 11.08.2009 на суму ПДВ 338782,36грн.; довідка №78 від 30.09.2009 на суму ПДВ - 17409,59 грн.

Відповідачем-1 надані до органу Державного казначейства відповідні висновки про суми відшкодування ПДВ: висновок №166 від 06.10.2009 - на загальну суму 17409,59 грн.; висновок №117 від 17.08.2009 - на загальну суму 271326 грн.; висновок №118 від 17.08.2009 - на загальну суму 64456,36 грн.

Таким чином, із складених позивачем за результатами перевірок довідок та актів вбачається, що податковий орган не заперечував реальності здійснення операцій з придбання позивачем та оплати товару, за наслідками яких сформовано податковий кредит, що враховувався при розрахунку від'ємного значення податку на додану вартість. В ході перевірок не встановлено жодного порушення підприємством вимог наведених вище норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Загальна сума податку на додану вартість, заявлена позивачем за визначені ним періоди, підтверджена відповідачем-1 до відшкодування з бюджету, про що відповідачеві-2 надані відповідні висновки про відшкодування сум податку на додану вартість, складає 1423378,19 грн.

Висновки податкового органу повернені управлінням державного казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя, як ним зазначено, для опрацювання у зв'язку з тим, що на протязі п'яти днів з дня їх отримання, підприємство не включено до реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування ПДВ Державної податкової адміністрації, обов'язковість якого передбачено п.7 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про правомірність позовних вимог.

Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено, що обов'язковою умовою для відшкодування податку на додану вартість є надходження реєстрів суб'єктів підприємницької діяльності до відповідача-2, тому на право суб'єктів господарської діяльності щодо відшкодування податку на додану вартість взаємовідносини між відповідачами з цього приводу не впливають.

На час розгляду справи податок на додану вартість в підтвердженій податковим органом загальній сумі 1423378,19 грн. позивачеві не відшкодований, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з бюджету на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1423378,19 грн.

Посилання прокурора та відповідача-1 на приписи ст.25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»як підставу для відмови у відшкодуванні суми податку на додану вартість грошовими коштами, відсутності у суду права постановляти рішення, яким зобов'язано відшкодувати суму податку на додану вартість грошима на розрахунковий рахунок, є помилковим.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не змінює встановленого спеціальним законом, яким є Закон України «Про податок на додану вартість», порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету, не містить будь-яких заборон щодо отримання бюджетного відшкодування у спосіб, визначений платником податку згідно Закону України «Про податок на додану вартість».

Передбачене Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» здійснення відшкодування податку на додану вартість шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики ґрунтується на принципах рівності умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільності здійснення такого відшкодування та зацікавленості усіх платників податку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокуратури Запорізької області та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.10 у справі № 2а-316/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко