Ухвала суду № 26500235, 12.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р.справа № 2а/0470/382/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я. І.

за участю представників:

позивача: - Резнік Г. В., дов. від 04.08.11

відповідача: - Киричек О. О., дов. від 26.03.12, Правдюк О. О., дов. від 12.06.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу приватного акціонерного підприємства «Іста-Центр»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року

у справі № 2а/0470/382/11

за позовом приватного акціонерного товариства «Іста-Центр»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Приватне акціонерне товариство «Іста-Центр» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001778811/0 від 17.12.10, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 93826,42 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган неправомірно вважає, що 11 місяців є законодавчо встановленим податковим періодом, за який платник податків зобов'язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток, оскільки це не відповідає визначенню податкового періоду ні в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Тому 11 місяців 2008 року не може вважатися попереднім податковим періодом для податкового періоду календарний рік 2008 з метою заповнення декларації з податку на прибуток підприємства, у зв'язку з чим є помилковим висновок відповідача про заниження підприємством податкового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми самостійно виправленої суми заниженого податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.11 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с. 96), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Пункт 22.13 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»лише встановив обов'язок платників податку на прибуток за результатами 11 місяців 2008 року подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, та не визначив зазначені 11 місяців 2008 року як податковий період. Таким чином, для податкового періоду календарний рік 2008 попереднім податковим періодом в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є три квартали 2008 року. Крім того, суд першої інстанції не застосував принцип конфлікту інтересів, запроваджений пп.4.4. п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечують, зазначають, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано. В поданий суду письмових запереченнях відповідач просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представниками відповідача подано письмове клопотання про заміну відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську його правонаступником у зв'язку з реорганізацією.

Колегія суддів, виходячи з доданих до клопотання доказів, вважає за можливе у відповідності з ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити процесуальне правонаступництво -замінити відповідача у справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 17.12.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001778811/0 від 17.12.10, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 93826,42 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ПАТ «Іста-Центр»з питань повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 11 місяців 2008 року (акт перевірки від 03.12.2010 № 3996/08-02/1-23073489).

В ході перевірки встановлено порушення п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: заниження податкового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми самостійно виправленої суми заниженого податкового зобов'язання минулих податкових періодів на суму 93826,45 грн.

До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з наступних обставин.

В податковій декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року підприємство в рядку 07 «амортизаційні відрахування»відобразило суму 15510200,00 грн.

За 2008 рік сума амортизаційних відрахувань склала 14795452,00 грн. Вказана сума підприємством відображена у декларації з податку на прибуток за 2008 рік у рядку 07 «амортизаційні відрахування», наданий розрахунок амортизаційних відрахувань.

Таким чином, позивачем в декларації з податку на прибуток за 2008 рік самостійно відкоригована сума амортизаційних відрахувань.

Посилаючись на п.22.13 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідач зазначив, що оскільки 11 місяців є законодавчо встановленим податковим періодом, у рядку 07 податкової декларації з податку на прибуток за 11 місяців підприємство повинно було зазначити суму 13633671,70 грн., виправлення платником помилки у складі декларації за наступний податковий період повинно відбуватись з відповідним нарахуванням суми штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати минулого податкового періоду.

З огляду на фактичні обставини справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності визначення податковим органом 11 місяців 2008 року як законодавчо встановленого податкового періоду. Щодо визначення позивачем сум амортизаційних відрахувань в поданих ним податкових декларацій з податку на прибуток спір між сторонами відсутній.

Відповідно до пп.4.1. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п.11.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

За правилами п.16.4 ст.16 цього ж Закону платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Підпунктом 22.13 пункту 22 статті 22 Прикінцеві положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що у 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, законом врегульовані механізм та терміни подання податкової звітності з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, прирівняні до повного податкового періоду.

Твердження позивача на те, що вказаний обов'язок подати податкову декларації з податку на прибуток встановлений тимчасовою нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка не узгоджується з відповідними нормами цього ж Закону та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», судом першої інстанції правомірно визнано помилковим.

Вказаною нормою закону врегульований відповідний, окремий, вид правовідносин і тимчасовість цієї норми не впливає на безумовне виконання встановлених в ній приписів і факт визначення 11 місяців 2008 року в якості податкового періоду.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.17.2 ст.17 цього ж Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що відповідач, під час проведеної документальної перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток виявивши помилку при заповненні рядку 07 Декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, виправлену позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 2008 рік, правомірно нарахував позивачеві податкове зобов'язання в розмірі 93826,42 грн., а тому висновки суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи в повному обсязі дослідив обставин справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Іста-Центр»залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року у справі № 2а/0470/382/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко