ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2012 р.Справа № 1570/1763/2012
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Яковлева Ю.В,
судді - Жука С.І.
при секретарі: Кардашові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Хімагро»до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Хімагро» звернулася до суду з позовом до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року № 0000392301.
Свої позовні вимоги ТОВ НВФ «Хімагро» обґрунтувало незаконністю спірного рішення відповідача.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.
В апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства за жовтень 2011 року, результати якої відображені в акті від 11 січня 2012 року № 5/23-32067134 /а.с. 8-23/.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 ПК України наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму у 824584 гривень. Зміст порушень полягав у збільшенні податкового кредиту за безтоварними господарськими операціями позивача з ТОВ «Інвестмотек».
На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року № 0000392301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 1236876 гривень (основний платіж -824584 гривень, штрафні санкції -412292 гривень) /а.с. 7/.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, до податкового кредиту можуть бути віднесені суми податку сплачені виключно за реально здійсненими господарськими операціями.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.
Перевіркою позивача була встановлена розбіжність між сплаченими позивачем вищенаведеним контрагентам сумами податків в ціні товарів та сумами, які надійшли від них (контрагентів) до бюджету за цими господарськими операціями. Також, була встановлена відсутність зазначених контрагентів за своїм місцезнаходженням, відсутність будь-якої первинної документації та активів для здійснення господарських операцій в об'ємах проведених з позивачем, не подача податкової звітності за перевіряємий період.
Зазначене, на думку колегії суддів, дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій.
Абзацом 2 ч. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 та зареєстрованому в МЮ України 12 січня 2011 року за N 34/18772 передбачено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Таким чином, акт перевірки є належним та допустимим доказом порушення суб'єктом господарської діяльності діючого законодавства у відсутності відомостей, які достовірно спростовують викладені в ньому факти.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку колегії суддів, частина 2 вищенаведеної норми не звільняє позивача (не суб'єкта владних повноважень) від доказування своїх доводів належним чином.
Отже, на думку колегії суддів, відповідач належними та допустимими доказами довів безтоварність вищенаведених господарських операцій позивача, тобто правомірність свого рішення.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на наявність первинної документації, якими були оформлені вищенаведені безтоварні господарські операції, так як їх зміст достовірно спростовується фактами викладеними в акті перевірки, які позивач жодним чином не заперечує.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що позивач не довів наявності реальних змін свого майнового стану у зв'язку зі здійсненням вищенаведених операцій (ст. 145 ГК України).
До того ж, з пояснень позивача вбачається, що в нього таких доказів взагалі не мається.
Отже, на думку колегії суддів, жодних підстав для висновку про протиправність спірного рішення відповідача не мається.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведеним критеріям законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції не відповідає.
Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення даного позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби -задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року -скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Хімагро»до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року № 0000392301 -відмовити у повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Постанова у повному обсязі виготовлена 24 вересня 2012 року
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /Ю.В. Яковлев/
/С.І. Жук/
Судове рішення № 26496165, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1570/1763/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: