Ухвала суду № 26496155, 02.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-7844/11/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2011р. ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (далі - Товариство) звернулось в суд із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві Державної податкової служби (далі - СДПІ) про скасування протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2011р. №0000230040.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 5 травня 2011р. по 19 травня 2011р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт №608/40/14291113, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011р. №0000230040, яким згідно з п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 ПК України та згідно з п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України за встановлені порушення п.п.198.1, 198.3 ст.198 п.п.200.1, 200.4 ст.200ПК України, п.п.5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997р. №166 (у редакції наказу ДПА України від 17 березня 2008р. №159) підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2011р. у розмірі 1 803 129грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,0 грн. Податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011р. №0000230040 отримане Товариством 01.06.2011р., оскаржене в адмінінстративному порядку, проте податковими органами залишено без змін.

Позивач наголосив на тому, що під час перевірки у нього були в наявності всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які повною мірою підтверджують проведення господарських операцій з першими прямими контрагентами, в тому числі факти сплати ПДВ в ціні придбання товарів (робіт, послуг), реальність переміщення сільськогосподарської продукції та інших товарно-матеріальних цінностей від постачальників до позивача та подальшу реалізацію сільськогосподарської продукції на експорт, виконання робіт та надання послуг, вчинені позивачем господарські операції з контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану ТОВ СП "НІБУЛОН" як платника податків, укладені між Товариством та його контрагентами договори з додатками є реальними та відповідають дійсності, на час укладання та виконання договорів з додатками прямих контрагентів було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та вони були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали відповідні свідоцтва. Також Товариство вказує на численні порушення законодавства з боку СДПІ, а тому не погоджуються з податковим повідомленням-рішенням від 30 травня 2011р. №0000230040 вважає його незаконним та необгрунтованим. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012р. позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві від 30 травня 2011р. №0000230040. Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН" судові витрати у розмірі 8,50грн. з Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за вересень, грудень 2010р. та січень 2011р. складено акт за №608/40/14291113 від 19.05.2011р. В акті вказані порушення, які були виявленні податковими органами. На підставі виявлених порушень, відповідачем 30 травня 2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000230040 про зменшення суми від`ємногозначення суми податку на додану вартість на 1803129грн. (т.1 а.с.20). Спростовуючи висновки, викладені податковими органами в акті перевірки, платник податку надав необхідні фінансові документи, які підтверджують правильність податкового обліку підприємства. Дослідивши надані бухгалтерські документи, суд дійшов висновку про те, що позивач порушень не допустив.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ТОВ СП "НІБУЛОН" зареєстроване як юридична особа та є платником податків. В період з 5 по 19 травня 2011р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за вересень, грудень 2010р. та січень 2011р. За результатами перевірки 19.05.11р. податковими органами складено акт №608/40/14291113, в якому вказані такі порушення:

на сторінках 90-93 "Висновок" акта позапланової виїзної перевірки зазначено:

"1. На порушення п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198ПК України від 02.12.10р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, Товариством завищено податковий кредит за січень 2011р. на суму 2 397 505грн. за лютий 2011р. на суму 1 041 788 грн.

2. На порушення п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201ПК України від 02.12.10р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, пп. 5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08р. №159) Товариством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011р. на суму 2397505грн. та залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2011р.) на суму 42 246 042грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2011р. на суму 1 041 788 грн. та залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р.) на суму 11 315 774грн.

3. На порушення пп.14.1.18. п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201ПКУкраїни від 02.12.10 №2755-VI зі змінами та доповненнями, пп. 5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08р. №159) Товариством завищено суму що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2011р. в розмірі 10 554 432грн.

4. На порушення п.п. 200.1, 200.4 ст. 200ПКУкраїни від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, пп. 5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08р. №159) ТОВ СП «НІБУЛОН»завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 розділ ІІІ податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р.) в розмірі 761 341грн.

6. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, робіт, послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю".

Не погоджуючись з висновками податкових органів, підприємство оскаржило вказаний висновок у адміністративному порядку. Проте, у перегляді висновків позипланової виїзної перевірки було відмовлено.

На підставі акту перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011р. №0000230040, яким згідно з п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200, п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 ПК України та згідно з п.7 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України за встановлені порушення п.п.198.1, 198.3 ст.198, п.п.200.1, 200.4 ст.200ПКУкраїни, п.п.5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08 №159) підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2011 р. у розмірі 1 803 129,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,0 грн. Податкове повідомлення-рішення отримане ТОВ СП "НІБУЛОН" 01.06.2011р.

Позивач надав до матеріалів справи документи, які підтверджують взаємозв'язок донарахувань (змін, які були внесені) за результатами виїзних позапланових документальних перевірок за звітні періоди квітень 2008р. - січень 2011р. та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2011р.

На думку податкових органів, наведені в документах порушення та порушення, зазначені СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в акті позапланової виїзної перевірки, вплинули на показники податкової декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2011р.

Вирішуючи питання щодо занищення товариством податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2008р. в розмірі 82010,0грн., червень 2008р. в розмірі 20832,0грн. та липень 2008р. в розмірі 15800,0грн. суд першої інстанції виходив з наступного.

Вказані операції пов'язані з застосуванням нульової ставки ПДВ до супутніх експорту товарів послуг та при цьому, як вважає відповідач, Товариством порушені положення п.1.14 п.1 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1, п.6.2, п.6.5 ст.6, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Послуги по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належали резидентам -експортерам (третім особам), Товариство здійснювало у відповідності до договорів на надання послуг з транспортної обробки зернових вантажів з нерезидентами.

Відповідно до п.3.1 ст.3 ЗУ "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платника податку зокрема з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість") та вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3 ЗУ "Про податок на додану вартість").

За правилами п.6.1 ст.6 ЗУ "Про податок на додану вартість" об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно із цим законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Пунктом 6.2 ст.6 ЗУ "Про податок на додану вартість" встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0% до бази оподаткування, а п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 визначає, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Поставка послуг -це будь-які операції цивільно - правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг (п.1.4 ст.1 ЗУ "Про податок на додану вартість"). Поняття супутніх послуг визначено в п.1.14 ст.1 ЗУ "Про податок на додану вартість" як послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статею 274МК України визначено, що до митної вартості товарів, які експортуються, включається зокрема вартість послуг на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України.

Вартість та обсяг послуг, які надані ТОВ СП „НІБУЛОН" через перевантажувальний термінал замовникам - нерезидентам в квітні 2008р., червні 2008р. та липні 2008р. по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належали резидентам -експортерам, повною мірою: а) засвідчено в актах здачі - приймання виконаних робіт; б) включено резидентами -експортерами до митної вартості товарів, що підтверджується: -вантажно -митними деклараціями; - довідками про вартість наданих послуг.

Розрахунки між ТОВ СП „НІБУЛОН" та замовниками - нерезидентами повною мірою підтверджуються: - INVOICE (рахунками), які виставлялись Товариству на адресу нерезидентів по вищезазначеним послугах та оплачувались останніми; -повідомленнями банку, які свідчать про перерахування нерезидентами на користь ТОВ СП „НІБУЛОН" грошових коштів за надані останнім послуги в рамках укладених між сторонами договорів на надання послуг з транспортної обробки зернових вантажів.

Наведені документи досліджувались податковими органами під час виїзних позапланових документальних перевірок Товариства.

ЗУ"Про податок на додану вартість" та митне законодавство України не регламентують, якою саме особою повинні надаватись послуги, що включаються до митної вартості експортованого товару. Зокрема, не передбачено, що такою особою повинен бути саме експортер.

Виходячи з наведенного, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно п.3.1 ст.3 ЗУ "Про податок на додану вартість" операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, дійсно є об'єктом оподаткування, та при цьому у відповідності з п.6.2 ст.6 ЗУ "Про податок на додану вартість", як супутні експорту товарів послуги, підлягають оподаткуванню за ставкою 0%. Тому застосування ставки 20% на послуги, перелік яких приведений в ст. 274 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-IV (із змінами та доповненнями), буде протирічити нормам чинного законодавства.

Верховним Судом України вже розглядались аналогічні справи за участю ТОВ СП „НІБУЛОН" та СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві , в яких досліджувалась правомірність застосування Товариством нульової ставки з ПДВ до супутніх експорту товарів послуг в абсолютно подібних ситуаціях та в результаті застосування вищезазначених норм матеріального права, але в інших звітних періодах, та, як наслідок, право на бюджетне відшкодування ПДВ з Державного бюджету України:

- постанова від 24.03.2009р. по справі №21-2022 во 08 (щодо зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2005 року в розмірі 808 559грн.);

- постанова від 24.03.2009р. по справі №21-2021 во 08 (щодо зменшення бюджетного відшкодування за травень 2006 року на 187 351грн.).

Таким чином, Верховним Судом України в аналогічних (подібних) ситуаціях підтверджена правомірність застосування Товариством нульової ставки з ПДВ до супутніх експорту товарів послуг.

Вирішуючи правомірність висновку про завищення податкового кредиту та відьємного значення різніці між сумою податкового зобовьязання та сумою податкового кредиту за грудень місяць 2010р. в сумі 41812531грн., за січень місяць 2011р. в розмірі 2397505грн. та лютий місяць 2011р. в розмірі 1041788грн. суд першої інстанції виходив з наступного.

В акті позапланової виїзної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві посилається на порушення ТОВ СП „НІБУЛОН" п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями) та п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України (із змінами і доповненнями), п.п.5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08р. №159).

В п.1.7 ст.1 ЗУ "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а пунктом 1.8 ст.1 визначено, що бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Положення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" містять в собі вимоги до процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобов'язаний надати покупцю.

За правилами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: -придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; -або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За правилами п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ №168/97-ВР суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ №168/97-ВР встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) - залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; -залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; -залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього кодексу.

Як визначено в п.198.1 ст.18ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно до п. 200.4 ст.200ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

А відповідно до п.201.1 ст.201ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, відповідно до вимог цієї статті.

Підпунктом 5.9.2. п. 5.9 "Порядка заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (із змінами і доповненнями) (далі -Порядок №166) визначено, якщо в результаті розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то платник повинен заповнити рядок 21 декларації.

Пунктом 5.11 Порядка №166 встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Виходячи з наведених норм податкового законодавства, суд першої інстанцїі дійшов висновку, що законодавець визначає зв'язок права на отримання податкового кредиту, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, а також отримання відшкодування з бюджету із взаємовідносинами між ТОВ СП "НІБУЛОН" та його першими контрагентами.

Між тим, Закон України "Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не передбачають відповідальності платника податків за ймовірно протиправні дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД - фізичних осіб, з якими Товариство взагалі не мало господарських відносин.

Розрахунки між Товариством та першими прямими контрагентами здійснювались, а право на податковий кредит, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також право на бюджетне відшкодування з ПДВ виникало (зменшувалось) у ТОВ СП „НІБУЛОН" на підставі належним чином підтверджених документів.

Право на податковий кредит, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також право на бюджетне відшкодування з ПДВ виникало у ТОВ СП "НІБУЛОН" по розрахункам з: ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ТОВ "Тес-Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн-Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" за поставленими товарно -матеріальними цінностями; - ТОВ "Шер К", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Нордстар", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" - за виконаними роботами та наданими послугами.

Судом встановлено, що проведення розрахунків між ТОВ СП „НІБУЛОН" та його першими прямими контрагентами ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес-Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс-Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс-Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз-Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро-Альфа", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гермес-Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд-Ніка", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Агроникс-М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" підтверджують: договори поставки з додатками; договори на надання послуг з перевезення; договори купівлі-продажу нерухомого майна; договори підряду; договори зберігання; договори про надання послуг; договірні ціни; локальні смети; підсумкові відомості ресурсів; відомості ресурсів до локальної смети; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; податкові накладні; розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної; витяги з Державного реєстру правочинів; витяги про державну реєстрацію прав; накладні та видаткові накладні; акти здачі -прийняття робіт (надання послуг); акти приймання -передачі об'єктів нерухомого майна; акти приймання виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних підрядних робіт; акти приймання - передачі зерна; акти прийому -передачі товару; акти виконаних робіт; акти приймання виконаних робіт; акти надання послуг; талони замовника до подорожного листа; рахунки, рахунки на оплату по замовленню, рахунки -фактури та рахунки на оплату; платіжні доручення; витяги з реєстрів виданих довіреностей на отримання товарно -матеріальних цінностей; витяги з журналів реєстрації довіреностей; звіти по проводкам; витяги з наказів та накази на прийняття на роботу (призначення на посаду) відповідальних осіб.

Реальність зберігання, переміщення сільськогосподарської продукції від постачальників к ТОВ СП „НІБУЛОН" та подальшу її реалізація на експорт підтверджують: товарно-транспортні накладні; накладні на маршрут або групу вагонів; договори складського зберігання зерна; договори про надання послуг з приймання, сушіння, очищення, зберігання і відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур; договори складського зберігання зерна та надання послуг по роботі з сільгосппродукцією; складські квитанції на зерно; картки аналіза зерна; розпорядження на очистку, сушку зерна, насіння олійних культур та трав; акти на очистку, сушку зерна, насіння олійних культур та трав; посвідчення про якість зерна; договори про надання послуг по прийманню, переробці насіння соняшника та видачі продуктів переробки; виробничо-технічні звіти; договори на надання послуг з транспортної обробки зернових вантажів; доручення на відвантаження експортних вантажів; коносаменти; вантажні митні декларації; контракти; зовнішньоекономічні біржові контракти про експорт; посвідчення про реєстрацію біржових контрактів; здавальні акти.

Судом досліджено всі вищезазначені документи, які слід складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача судом не встановлено.

Виходячи з наведенного, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що право платника податку на податковий кредит, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також право на бюджетне відшкодування підтверджується та є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між позивачем -ТОВ СП „НІБУЛОН" та його першими контрагентами: ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро-ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес-Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн-Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Агроникс-М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація".

Судом першої інстанції також встановлено статус контрагентів позивача.

Згідно ч.1 ст.16 та ч.1 ст.20 ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (із змінами і доповненнями) з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними.

Відповідно до ст.18 цього закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

На момент укладання договорів, додатків до них та їх виконання ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро-ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс-Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс-Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гермес-Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд-Ніка", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Агроникс-М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" були зареєстровані, не припинені та не виключені з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, що підтверджується відповідними витягами та довідками.

У пункті 1.3 ст.1 ЗУ "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України. Перелік осіб, які можуть бути платниками податку на додану вартість, визначено в ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість". А в п.10.1 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Згідно з п.10.2 ст.10 ЗУ "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах „а", „в", „г", „д" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку прямими контрагентами або їх контрагентами (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) або будь-які інші вчинені ними правопорушення в разі фактичного здійснення господарських операцій не впливають на формування податкового кредиту Товариств", від'ємного значення різниці та суму бюджетного відшкодування.

Факти реєстрації ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес-Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн-Інтернешнл", ПП "Онікс-Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс-Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гермес-Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд-Ніка", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Агроникс-М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" в якості платників податку на додану вартість підтверджуються свідоцтвами про реєстрацію платниками ПДВ, копії яких містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б підтверджували виключення контрагентів ТОВ СП "НІБУЛОН" з реєстру платників ПДВ відповідачем надано не було.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновоку, що на момент укладання договорів з додатками між Товариством та ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро-ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес-Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн-Інтернешнл", ПП "Онікс-Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс-Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз-Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро-Альфа", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гермес-Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Агроникс-М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" останні мали господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливість бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень). Крім того, контрагенти перебували на податковому обліку як платники ПДВ та, як наслідок, мали право на виписку та видачу ТОВ СП „НІБУЛОН" податкових накладних.

Установчі документи ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро-ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес-Юг", ТОВ "Агромарин-М", ТОВ "Софтлайн-Інтернешнл", ПП "Онікс-Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс-Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз-Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро-Альфа", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гермес-Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд-Ніка", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Агроникс-М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація", свідоцтва про державну реєстрацію та первинні документи визнані недійсними, скасовані або анульовані не були, на момент укладання договорів з додатками та проведення розрахунків контрагентів ліквідовано не було, свідоцтва платників ПДВ скасовані або анульовані не були та не було прийнято рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичних осіб, припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

ЗУ „Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не передбачають обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ або сплату ПДВ до бюджету іншими платниками податків. Зазначені обов'язки згідно Закону України „Про систему оподаткування", Закону України „Про державну податкову службу в Україні" та Податкового кодексу України покладені саме на органи державної податкової служби.

ЗУ „Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків статтею 9 не передбачає обов'язку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку, подання звітності, сплати податків до бюджету та інше).

Тому суд зазначає, що можливі порушення ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро-ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн-Інтернешнл", ПП "Онікс-Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро-Альфа", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Гермес-Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд-Ніка", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Агроникс-М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" або їх контрагентами, про які йдеться в акті позапланової виїзної перевірки та витребуваних у СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві та досліджених судом актах (довідках) перевірок, порядку здійснення господарської діяльності не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ СП „НІБУЛОН" до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Крмі того, судом першої інстанції визначено, що органами державної податкової служби по суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою господарську діяльність, як вважає відповідач, з порушенням вимог чинного законодавства України, до теперішнього моменту взагалі не були прийняті всі передбачені вимогами чинного законодавства України заходи щодо притягнення зазначених платників до відповідальності.

З метою погашення податкових зобов'язань або податкового боргу контролюючими органами в повній мірі не були застосовані судові процедури, визначені ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що бездіяльність органів державної податкової служби призводить до порушення прав та законних інтересів ТОВ СП „НІБУЛОН", яке згідно до положень та вимог законодавства України має всі законні права на податковий кредит, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також своєчасне отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Вирішуючи питання щодо завищення в довідці (додаток №2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р. на суму 10554432грн. частини залишку відьємного значення, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах (переноситься до р.2 розрахунку бюджетного відшкодування), суд першої інстанції виходив з наступного.

В додатку №2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" та в рядку 2 додатка №3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р. частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, за даними ТОВ СП "НІБУЛОН" становить 32547000грн. За даними перевірки зазначена частина залишку від'ємного значення складає 21992568грн. Розбіжність, як вважає відповідач, становить 10554432грн.

Відповідачем ні в акті позапланової виїзної перевірки від 19.05.2011р. №608/40/14291113, ні в додатках до нього, ні в запереченнях проти адміністративного позову не зазначається про те, по яким саме суб'єктам підприємницької діяльності -контрагентам ТОВ СП "НІБУЛОН" встановлено розбіжність в розмірі 10 554 432грн.

Крім того, посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві головними держподатревізор-інспекторами Ільчук О.А. та Назаденко О.О. при проведенні позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 19.05.2011р. №608/40/14291113, було сформовано та підписано без будь-яких заперечень додаток №13 до цього акта, згідно якого частина залишку від'ємного значення грудня 2010р. та січня 2011р., фактично сплачена в січні 2011р., становить саме 32 547 000грн.

ТОВ СП "НІБУЛОН" залучено до матеріалів справи додатки, та досліджено податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, вантажні митні декларації, платіжні доручення, виписки банку, бухгалтерські довідки, акт сторно надання послуг по суб'єкта підприємницької діяльності-контрагентам Товариства, які перелічені в додатку №13 до акті позапланової виїзної перевірки від 19.05.2011р. №608/40/14291113.

Таким чином, судом встановлено, що зазначені документи повною мірою підтверджують той факт, що частина залишку від'ємного значення грудня 2010р. та січня 2011р., фактична сплачена в січні 2011р., становить саме 32 547 000грн.

З аналізу вищезазначених обставин суд встановив, що висновки акта позапланової виїзної перевірки були зроблені без ретельного аналізу всіх обставин та матеріалів, які слід було з'ясувати та встановити, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві при проведенні перевірки фактично зроблено не було.

Застосовані відповідачем до Товариства згідно до п.123.1 ст.123 та п.7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 1грн. не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки контролюючим органом жодним чином не доведено фактів порушення ТОВ СП „НІБУЛОН" норм законодавства, які б могли стати підставою для застосування до підприємства зазначених санкцій.

Виходячи з наведенного, судова колегічя вважає, що суд першої інстанції дошов правильного висновку про те, що зафіксоване СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в акті позапланової виїзної перевірки від 19.05.2011р. №608/40/14291113 та податковому повідомленні -рішенні від 30.05.2011р. №0000230040 порушення положень Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України та Порядка заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко