Постанова № 26496001, 16.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-8489/10/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-вектор ЛТД»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року ТОВ «Агро-вектор ЛТД»(надалі -позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі -ДПІ) про визнання протиправними та скасування наступних податкових повідомлень-рішень ДПІ від 22.11.2010 року:

- №0001992301/0, яким позивачу збільшені податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 302138,00 грн., з яких 201425,00 грн. -за основним платежем та 100713,00 грн. -за штрафними санкціями;

- №0002002301/0, яким позивачу збільшені податкові зобов'язання з податку на додану вартість (надалі -ПДВ) на суму 152478,00 грн., з яких 81274,00 грн. -за основним платежем, а 71204,00 грн. -за штрафними санкціями;

- №0002012301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009 року на 17879,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 8940,00 грн..

Оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ на підставі акту від 01.11.2010 року №8456/23-200/35106495 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, за висновками якого позивачем порушені приписи Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо формування валових витрат по операціям із ПП «Метекс-М», ТОВ «Моген», щодо формування валових доходів по операціям із ТОВ «Артіль ЛТД», щодо нарахування амортизації, а також приписи Закону України «Про податок на додану вартість»щодо формування податкових зобов'язань по операціям із ТОВ «Артіль ЛТД», щодо формування податкового кредиту операціям із ПП «Метекс-М»та формування бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наведені в акті перевірки висновки про виявлені порушення є такими, що не узгоджуються з приписами податкового законодавства та фактичними обставинами справи. Позивач стверджує, що ним не було допущено тих порушень, на які вказує ДПІ в акті перевірки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

1. Як видно з акту перевірки, за перевірений період позивачем завищено валовий дохід на суму -323057,00 грн. та валові витрати на суму 1117011,00 грн..

Сума завищеного валового доходу складається з вартості реалізованої позивачем в адрес ТОВ «Артіль»арматури на суму 323057,00 грн. (без ПДВ).

Сума завищених валових витрат складається з вартості придбаної у ПП «Метекс-М»арматури на суму 323057,00 грн. (без ПДВ) та вартості придбаних товарів у ТОВ «Моген»на суму 793954,00 грн. (без ПДВ).

Також в акті перевірки вказується на завищення позивачем амортизаційних відрахувань на загальну суму 11744,00 грн., у тому числі за 2008 рік -4139,00 грн., за 2009 рік 4206,00 грн., за 1 квартал 2010 року 3399,00 грн..

Вказані суми завищеного валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань стали підставою для нарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням №0001992301/0 зобов'язань з податку на прибуток за основним платежем на суму 201425,00 грн. ( (1117011 + 11744) -323057) х 25%).

Висновки акту перевірки про завищення позивачем валових витрат ґрунтуються на тому, що операції позивача по придбанню арматури у ПП «Метекс-М»не мали реального характеру, тобто були безтоварними, через недостатність у ПП «Метекс-М»трудових ресурсів для проведення таких операцій, відсутність документального підтвердження навантаження, розвантаження та транспортування вказаної арматури, а первинні документи з придбання товарів у ТОВ «Моген»в липні 2008 року не підтверджують проведення таких закупівель, оскільки постановою Заводського районного суду від 25.03.2009 року всі первинні бухгалтерські та податкові документи визнані недійсними з моменту реєстрації ТОВ «Моген».

Висновок акту перевірки про завищення позивачем амортизаційних відрахувань на суму 11744,00 грн. ґрунтуються на тому, що позивач помилково відніс до основних фондів 2 групи з нормою амортизації 10% гідростанцію, дві підйомні гідравлічні платформи та автонавантажувач замість віднесення їх до 3 групи основних фондів з нормою амортизації 6%.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0001992301/0, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки про завищення позивачем валових витрат по операціям із ПП «Метекс-М»та ТОВ «Моген»є безпідставними.

Оцінивши наведені ДПІ в акті перевірки підстави для зменшення позивачу валових витрат на суму 1117011,00 грн. по операціям із ПП «Метекс-М»та ТОВ «Моген»на предмет відповідності їх вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано з ними не погодився, оскільки такі підстави не узгоджуються з положеннями діючого на час проведення таких операцій Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (надалі -валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В акті ДПІ підтверджує надання позивачем для перевивки належним чином оформлених первинних документів по операціям із придбання товарів у ПП «Метекс-М»та ТОВ «Моген», а саме: видаткових та податкових накладних, платіжних доручень на оплату, а також підтверджує відображення позивачем в своїх регістрах бухгалтерського обліку оприбуткування цих товарів та їх подальше використання як у власній господарській діяльності, так і подальшу реалізацію їх іншим контрагентам, зокрема реалізацію арматури ТОВ «Артіль», що попередньо була придбана у ПП «Метекс-М».

З огляду на припис ч.2 ст.71 КАС України при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних (безтоварних) господарських операцій з ПП «Метекс-М»та ТОВ «Моген»та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з купівлі товарів у цих постачальників, висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрати, а відповідно і податкового кредиту, за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес»АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

В той же час, суд першої інстанції залишив поза увагою відображене в акті перевірки порушення позивачем порядку нарахування амортизації на суму 11744,00 грн., яке також вплинуло на спірне рішення ДПІ з податку на прибуток.

Оскільки позивач у позовній заяві не заперечував проти завищення ним амортизаційних відрахувань на суму 11744,00 грн. і не надав суду доказів на спростування висновків ДПІ з цього питання, колегія судів вважає правомірним нарахування позивачу за це порушення спірним рішенням №0001992301/0 зобов'язань з податку на прибуток на суму 2936,00 грн. за основним платежем (11744 х 25%).

Стосовно нарахування штрафних санкцій за це порушення, то відповідно до приписів пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III штрафна санкція повинна розраховуватися в розмірі 10 відсотків від суми недоплати за кожен прострочений податковий період, починаючи з періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми.

Отже, штрафна санкція за несплату податку на прибуток внаслідок завищення амортизації до 2009 року включно повинна складати 50% від суми недоплати, тобто 1043 грн. ((4139 грн. + 4206 грн.) х 25%) х 50% = 1043), а за несплату податку за 1 квартал 2010 року ця штрафна санкція повинна складати 40% від суми недоплати, тобто 340,00 грн. ((3399 х 25%) х 40% = 340).

Таким чином, загальна сума штрафної санкції за несплату податку на прибуток внаслідок завищення амортизації за перевірений період повинна складати 1383,00 грн. (1043 + 340 = 1383).

Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішенням №0001992301/0 підлягає скасуванню лише частково на суму 2978194,00 грн., у тому числі 198489,00 грн. -за основним платежем та 99330,00 грн. -за штрафними санкціями.

2. Стосовно нарахування позивачу спірним рішенням №0002002301/0 податкових зобов'язань з ПДВ за основним платежем на суму 81274,00 грн., в акті перевірки зазначено, що ця сума є різницею між сумою занижених зобов'язань за лютий 2009 року на 10316,00 грн., за березень 2009 року на 17826,00 грн., за квітень 2009 року на 114265,00 грн. та сумою завищених зобов'язань за січень 2010 року на 41653,00 грн.. за лютий 2010 року на 19480,00 грн. ((10316 + 17826 + 114265) -(41653 + 19480) = 81274).

Висновок про завищення зобов'язань з ПДВ в акті перевірки обґрунтовується завищенням податкових зобов'язань за вересень 2009р., січень та лютий 2010р. на загальну суму 64611 грн. по операціям з реалізації позивачем арматури ТОВ «Артіль», що попередньо була придбана у ПП «Метекс-М».

Висновок про заниження зобов'язань з ПДВ обґрунтовується завищенням позивачем податкового кредиту на суму 94407,00 грн. за січень 2009 року по операціям із придбання арматури у ПП «Метекс-М» на суму 566442,57 грн. за податковою накладною №197 від 26.12.2008 року.

Операції із придбання позивачем товарів у ТОВ «Моген»не вплинули на розмір зобов'язань з ПДВ за рішенням №0002002301/0, оскільки зобов'язання з ПДВ за цими операціями в сумі 222864,00 грн. вже були раніше нараховані позивачу за результатами акту перевірки від 15.07.2009 року №3715/23-300/35106495, і оскаржені позивачем в судовому порядку.

На наявність інших порушень, які б збільшували для позивача базу оподаткування податком на додану вартість за вказані місяці 2009 року ДПІ в акті перевірки не посилається.

Слід зазначити, що зміст акту перевірки та інші матеріали справи не дають можливості достовірно встановити, яким чином завищення податкового кредиту за січень 2009 року по операціям з ПП «Метекс-М» на суму 94407,00 грн. вплинуло на висновки ДПІ про заниження позивачем зобов'язань з ПДВ за лютий 2009 року на 10316,00 грн., за березень 2009 року на 17826,00 грн. та за квітень 2009 року на 114265,00 грн.. Не зазначено про це і в постанові суду першої інстанції.

З метою з'ясування цих обставин апеляційним судом була направлена в адрес ДПІ ухвала від 18.09.2012 року про надання відповідних розрахунків нарахування спірних зобов'язань з ПДВ в розрізі податкових періодів та виявлених порушень, та визнано обов'язковою участь представника ДПІ в судовому засіданні.

Дана ухвала відповідачем виконана не була, і документи для з'ясування вказаних обставин апеляційному суду надані не були.

З урахуванням положень ч.6 ст.71 КАС України, щодо наслідків ненадання стороною на пропозицію суду доказів тих обставин, на які вона посилається, а також з урахуванням наведених вище висновків щодо безпідставності тверджень ДПІ про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям із ПП «Метекс-М», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення №0002002301/0.

3. Стосовно зменшення позивачу спірним рішенням №0002012301/0 бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009 року на 17879,00 грн. в акті перевірки зазначено, що підставою для цього стало порушення позивачем пп.5.12.6 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, а саме: не відображення у рядку 23.4 декларації з ПДВ за квітень 2009 року результатів попередньої перевірки, якою зменшено від'ємне значення ПДВ на суму 65879,00 грн.. ДПІ стверджує, що внаслідок такого порушення було завищене бюджетне відшкодування за червень 2009 року на 17879,00 грн..

В позовній заяві позивач не погоджується з відповідачем, щодо порушення ним вищезазначеного Порядку №166, посилаючись на те, що правомірність формування бюджетного відшкодування за червень 2009 року на загальну суму 28352 грн. вже була перевірена та підтверджена ДПІ, про що свідчить довідка від 19.08.09 року №4574/1520/35106495, а тому повторна перевірка з цього ж питання поза межами встановленого пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»максимального строку, є неправомірною.

Скасовуючи рішення №0002012301/0, суд першої не дав оцінки наведеним в акті перевірки висновкам щодо завищення бюджетного відшкодування за червень 2009 року, обмежившись лише аналізом позиції ДПІ щодо господарських операцій позивача із ПП «Метекс-М»та ТОВ «Моген».

Оцінивши наведені в акті перевірки підстави для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009 року на 17879,00 грн., колегія суддів приходить до висновку, що по-перше, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України в ході судового розгляду ДПІ не довела належними доказами факт існування у позивача обов'язку включити до рядка 23.4 декларації з ПДВ за квітень 2009 року зі знаком (-) суму 65879,00 грн., а по-друге, відповідач жодним чином не спростовує результати своєї ж документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року суму 28352,00 грн., яка оформлена довідкою від 19.08.2009 року №4574/1520/35106495, і на яку є посилання в п.3.2.3 акту перевірки.

Даною перевіркою підтверджена задекларована позивачем за червень 2009 року сума бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 28352,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав погодитися з висновком ДПІ про завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009 року на суму 17879,00 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0002012301/0 не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому правомірно було скасовано судом першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001992301/0, та прийняття в цій частині нової постанови, про часткове скасування цього рішення. В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби -задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 22 листопада 2010 року №0001992301/0 -скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-вектор ЛТД»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 22 листопада 2010 року №0001992301/0 в частині нарахування зобов'язань з податку на прибуток на суму 297819,00 грн., у тому числі 198489,00 грн. -за основним платежем та 99330,00 грн. -за штрафними санкціями, а в частині нарахування зобов'язань на суму 2936,00 грн. -за основним платежем та 1383,00 грн. -за штрафними санкціями в задоволені позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 жовтня 2012 року.

Головуючий: Судді: