Постанова № 26494414, 02.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а-30003/08/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2009р. по справі № 2а-30003/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Трансбуд"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

26 листопада 2008 року Товариство "Мега-Трансбуд" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (надалі - відповідач), в якому просило визнати нечинними та скасувати:

- податкове повідомлення - рішення № 0000922302/0 від 08.05.2008 року яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 36 353 грн. ;

- податкове повідомлення - рішення № 0000912302/0 від 08.05.2008 року яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток на суму 141 200 грн. ;

- податкове повідомлення - рішення № 0000922302/1 від 22.07.2008 року яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 32 500,5 грн. ;

- податкове повідомлення - рішення № 0000912302/1 від 22.07.2008 року яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток на суму 136 384,5 грн. ;

23 квітня 2009 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Трансбуд" до Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задоволено у повному обсязі.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000922302/0 від 08.05.2008 року, № 0000912302/0 від 08.05.2008 року, № 0000922302/1 від 22.07.2008 року, № 0000912302/1 від 22.07.2008 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Мега - Транс буд» судові витрати в розмірі 3 (три) грн.. 40 коп.

У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам по справі. Так, судом не наведено належної оцінки тому факту, що СПДФО ОСОБА_1 не є платником податку на прибуток на загальних умовах, тому позивач не мав права віднести витрати з цих послуг до складу валових витрат. Крім того, ТОВ "Мега-Трансбуд" не надав документального підтвердження, що ці послуги використовувались ним у власній господарській діяльності.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неприбуттям осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України,вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 24.03.2008 року по 11.04.2008 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Мега-Трансбуд" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.12.2005 року по 31.12.2007 року.

18 квітня 2008 року за результатами проведеної перевірки складено акт за № 1038/23-212/33899816, яким були встановлені наступні порушення:

-п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України в редакції від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємству", із змінами та доповненнями, заниження позивачем податку на прибуток за 2006 р. на 87923 гривень (в т. р. за 1 кв. 2006 року заниження на 2621 гривень, за 1 півріччя 2006 року заниження на 87923 гривень, за 9 міс. 2006 року заниження на 87923 гривень), заниження податку на прибуток за 2007 рік на 6210 гривень (в т. р. за 1 кв. 2007 року заниження на 6210 гривень, за 1 півріччя 2007 року заниження на 6210 гривень, за 9 міс 2007 року заниження на 6210 гривень);

-п.п. 7.4.1 п 7.4 ст.7 Закону України в редакції від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, підприємством зайво включено до складу податкового кредиту у березні 2006 року - 21667 гривень, у березні 2007 року - 2568 гривень.

08 травня 2008 року на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення рішення:

- № 0000922302/0, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "Мега-Трансбуд" за платежем з податку на додану вартість у розмірі 36353 грн., в тому числі за основним платежем - 24235 грн. та штрафними санкціями - 12118 грн.,

- № 0000912302/0, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "Мега-Трансбуд" за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 141200 грн., в тому числі за основним платежем - 941433 грн., штрафними санкціями - 47067 грн.

За результатом адміністративного оскарження, згідно рішення ДПІ від 18.07.2008 №9590/10/25-013 податкове повідомлення-рішення №000009122302/0 від 08.05.08 скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4815,50 грн.( основний платіж 3210,00 грн., фінансова санкція 1605,50 грн.), повідомлення-рішення №000009222302/0 від 08.05.08 скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3852,50 грн.( основний платіж 2568 грн., фінансова санкція 1284,50 грн.)

22 липня 2008 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення рішення:

- № 0000922302/1, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "Мега-Трансбуд" за платежем з податку на додану вартість у розмірі 32500,50 грн., в тому числі за основним платежем - 21667 грн. та штрафними санкціями - 10833,50 грн.

- № 0000912302/1, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "Мега-Трансбуд" за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 136384,50 грн., в тому числі за основним платежем - 90923 грн., штрафними санкціями - 45461,50 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Мега - Траснбуд» щодо відсутності порушень ЗУ «Про податок на додану вартість» , суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період березня 2007 року суму ПДВ, сплачену в ціні послуг за договором з ТОВ "Український стандарт".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції .

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР( який діяв на момент спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що основними цілями, завданнями підприємства ТОВ "Мега-Трансбуд", згідно Статуту, та основним предметом діяльності є проведення будівельно - монтажних, автодорожніх, будівельних робіт, роботи по улаштуванню зовнішніх інженерних мереж та обладнання, роботи із налаштування внутрішніх інженерних мереж, роботи із захисту конструкцій, обладнання та мереж, інші будівельно - монтажні роботи.

Між ТОВ "Мега-Трансбуд" та ТОВ "Український стандарт" предметом якого є постановка організаційної структури для більш ефективного розвитку підприємства, детальне планування матеріально - технічної бази (матеріально - технічне забезпечення, розподіл, використання, система обліку), планування та ведення виробництва (керування, оцінка капітальних витрат, система обліку), планування та забезпечення праці (керування, мотивація, планування робочої сили, система обліку), постановка документообігу, оцінка обороту підприємства. Було проведене детальне вивчення ринку будівельних послуг, а саме: пошук партнерів, пошук кадрів, інформаційна підтримка.

Позивачем включено до складу податкового кредиту за період березня 2007 року суми податку на додану вартість, сплачені в ціні послуг, отриманих за договором з ТОВ "Український стандарт" у розмірі 16666,67 грн. та 5000грн.

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 01/02-06/СМ від 01.02.2006 року (Додаткова угода № б/н від 02.02.2006 року) між позивачем та ТОВ "Український стандарт", ТОВ "Мега-Трансбуд" було отримано та оплачено консалтингові послуги, що підтверджено копією акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 30.06.2006 року (додаток до Акту № б/н від 30.06.2006 року), податковими накладними № 17 від 30.03.2006 року на суму 83333,33 грн, ПДВ -16666,67 грн. та № 16 від 28.03.2006 року на суму 25000,00 грн., ПДВ -5000,00 грн.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Український стандарт" при оформленні податкових накладних на виконання договору з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період березня 2007 року суму ПДВ, сплачену в ціні послуг за договором з ТОВ "Український стандарт".

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ "Мега-Трансбуд", суд першої інстанції виходив з того, що позивачем також правомірно включено до складу валових витрат суму витрат на придбання інформаційних, рекламних, консультаційних послуг у розмірі 10485,00 грн. за договором з ФОП ОСОБА_1, у розмірі 333333,33 грн. за договором з ТОВ "Український стандарт", у розмірі 7872,00 грн. за договором з ЗАТ інститут "Харківський Промстрой НИИпроект", на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договорів, укладених з метою здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) на протязі звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, що встановлені пунктами 5.3 - 5.7 ст. 5.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону № 283/97-ВР, не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного між позивачем та ТОВ "Український стандарт" договору про надання консалтингових послуг на загальну суму 333 333,33 грн. у т.ч. ПДВ - 66 666,67 грн., були оформлені всі необхідні первинні документи, а саме: угода № 01 /02-06/СМ від 01.02.2006 року, додаткова угода від 02.02.2006 року до угоди № 01 /02-06/СМ від 01.02.2006 року, а також акт здачі - прийняття робіт № ОУ-0000001 від 30.06.2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вказані норми Закону та висновки, колегія суддів вважає, що первинні документи оформлені належним чином, та є необхідною підставою для включення витрат з придбання консалтингових послуг за договором з ТОВ "Український стандарт" позивачем до складу валових витрат.

Щодо включення до складу валових витрат сум послуг, які отримано позивачем від ЗАТ інститут "Харківський Промстрой НИИпроект" у розмірі 7872,00 грн., ПДВ - 1 574,40 грн. за надання інформації щодо заміни існуючих залізобетонних підкранових балок на металеві у корпусі № 16, 2-й та 3-й пролети ДП заводу "Електроважмаш", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) на протязі звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт., послуг) та охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, що встановлені пунктами 5.3 - 5.7 ст. 5.

Факт отримання послуг від ЗАТ інститут "Харківський Промстрой НИИпроект" підтверджується актом здавання-прийомки науково-технічної продукції № ОУ-0000355 від 09.06.2006 року за угодою № 191 -026 від 12.04.2006 року, який знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що облік доходів та витрат по будівництву підприємством здійснюється згідно П(С)БУ 18 "Будівельні контракти", у відповідності до якого, доходи протягом виконання будівельно-монтажних робіт визначаються з урахуванням ступені закінченості на дату балансу та підписання відповідного Акту (та Довідки) про вартість виконаних підрядних робіт.

Як було встановлено в судовому засіданні, роботи в корпусі № 16, 2-й та 3-й пролети ДП заводу "Електроважмаш" на час перевірки не закінчено, встановлення металевих підкранових конструкцій тривало та знаходилось у стадії незавершеного будівництва, а отже посилання в акті за № 1038/23-212/33899816 від 18.04.2008 року на факт не встановлення виконання робіт ТОВ "Мега-Трансбуд" для ДП "Електороважмаш" на даному об'єкті, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що факт отриманих послуг від ЗАТ інститут "Харківський Промстрой НИИпроект", підтверджується актом здавання-прийомки науково-технічної продукції. Роботи у корпусі №16, 2-й та 3-й пролети ДП заводу "Електроважмаш" на час перевірки не закінчено, встановлення металевих підкранових конструкцій триває та знаходиться у стадії незавершеного будівництва, а отже посилання в акті за № 1038/23-212/33899816 від 18.04.2008 року щодо не встановлення виконання робіт ТОВ "Мега-Трансбуд" для ДП "Електроважмаш" є необґрунтованим.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо включення до складу валових витрат сум наданих інформаційних, рекламних, консультаційних послуг від ФОП ОСОБА_1 у розмірі 10485,00 грн., без ПДВ з наступних підстав:

Відповідно до матеріалів перевірки, встановлено відсутність первинних документів, які засвідчують факт отримання послуг, отриманих позивачем від СПДФО ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) у сумі 10485 грн. (відсутні акти виконаних робіт). Порушення виявлено при перевірці балансового рахунку 685 „Розрахунки з іншими кредиторами".

Згідно абзацу "б" п.п. 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті -також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Таким чином, оскільки, СПДФО ОСОБА_1 не є платником податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Законом, то позивач не мав права віднести витрати по послугам від СПДФО ОСОБА_1 до складу валових на підставі оплати по розрахунковим квитанціям, отриманих від підприємця.

Доводи позивача на той факт , що квитанції підтверджують факт отримання послуг є невірним, так як віднесення квитанцій до розрахункових документів передбачено ст.1 Закону України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг „ від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР.

Крім того, як вбачається з квитанцій, в них відсутня інформація про склад, послуг.

Відсутність у первинних документах за результатами надання послуг інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання підприємством у власній господарській діяльності. Надані платником податків квитанції про сплату послуг, які, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені з порушенням приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, не містять вимірів господарської операції в натуральному вираженні, в них відсутня формація про фактично понесені витрати на проведення послуг.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємству", яке виникло при включенні до складу валових витрат сум наданих інформаційних, рекламних, консультаційних послуг від ФОП ОСОБА_1 у розмірі 10485,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає підстави для скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову ТОВ "Мега-Трансбуд" про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000912302/0 від 08.05.2008 року та №0000912302/1 від 22.07.2008 року, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2009р. по справі № 2а-30003/08/2070 скасувати в частині задоволення позову про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення №0000912302/0 від 08.05.2008 року та №0000912302/1 від 22.07.2008 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Мега-Трансбуд" донараховано податкових зобов'язань в сумі 3931,00 грн., з них за основним платежем - 2621,00 грн., штрафними санкціями - 1310,00 грн., прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2009 року по справі №2а-30003/08/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.