Ухвала суду № 26494417, 06.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/11097/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2а-1670/11097/11

за позовом Приватного підприємства "Крокус"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

22 грудня 2011 року позивач - Приватне підприємство "Крокус" - звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій щодо коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за травень, червень, листопад 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, листопад 2010 року в сумі 121 168 грн., зазначеного в акті від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448, без винесення податкового повідомлення-рішення, протиправними.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року адміністративний позов Приватного підприємства "Крокус" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій протиправними задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість Приватного підприємства "Крокус" за травень, червень, листопад 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, листопад 2010 року під час перевірки, оформленої актом від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Крокус" зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 26.01.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 790332 (Т.1 а.с. 10), має статус платника ПДВ згідно свідоцтва № 100154431 від 14.12.2008 року (Т.1 а.с. 224).

12 грудня 2011 року фахівцем ДПІ у м. Полтаві відповідно до наказу ДПІ в м. Полтаві від 28.11.2011 року №4696 проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Крокус" (код ЄДРПОУ 30732448) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з СПД ФО ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за травень - червень, листопад 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448, в якому відображено порушення позивачем, крім іншого, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в частині завищення податкових зобов`язань в сумі 121168 грн., в тому числі: за травень 2010 року - 20 000 грн., червень 2010 року - 41500 грн., листопад 2010 року - 59668 грн., а також завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року та листопад 2010 року в розмірі 121 168 грн. по взаємовідносинах з СПД ФО ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 12-28).

В акті перевірки зазначається, що обсяги задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту не є дійсними та підлягають коригуванню показники податкових декларацій з податку на додану вартість (Т.1 а.с. 25).

Позивач, не погодившись із діями ДПІ у м. Полтаві щодо коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за травень, червень, листопад 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, листопад 2010 року в сумі 121 168 грн., зазначеного в акті від 12.12.2011 року № 9136/23-1/30732448, для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що визначення податкових зобов'язань платнику податків здійснюється податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, дії щодо коригування в акті перевірки показників декларації платника податків, зокрема, шляхом зняття податкового зобов'язання та податкового кредиту на одну й ту ж суму, законодавством не передбачені.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

ПП "Крокус" у травні 2010 року та листопаді 2010 року включило до складу податкового кредиту з ПДВ податкові накладні № 30 від 12.05.2010 року, № 31 від 28.05.2010 року, від 01.11.2010 року, які видані СПД ФО ОСОБА_2

Матеріалами справи підтверджується, що у травні 2010 року та у листопаді 2010 року позивач придбав у СПД ФО ОСОБА_2 металовироби згідно наступних податкових накладних:

- податкова накладна № 30 від 12.05.2010 року на загальну суму 252000 грн, сума ПДВ 42 000 грн, найменування товару - труба металева бурова (Т. 1 а.с. 96);

- податкова накладна № 31 від 28.05.2010 року на загальну суму 117 000 грн, сума ПДВ 19 500 грн, найменування товару - ємність сталева. (Т. 1 а.с. 104);

- податкова накладна № 38 від 01.11.2010 року на загальну суму 358008 грн, сума ПДВ 59 668 грн, найменування товару - труба сталева діам. 320 мм товстостінна (Т. 1 а.с. 110).

Факт господарських операцій позивача із СПД ФО ОСОБА_2 щодо поставки товарів (труби металевої бурової, ємності сталевої, труби сталеві діам. 320 мм товстостінної) у травні 2010 року та у листопаді 2010 року підтверджується відповідно, накладною № 30 від 12.05.2010 року (Т. 1 а.с. 95), рахунком - фактурою № 30 від 12.05.2010 року (а.с.95), актом визначення характеристик лома з труб металевих бурових (Т.1 а.с.97); накладною № 31 від 28.05.2010 року (Т. 1 а.с. 103), рахунком - фактурою № 31 від 28.05.2010 року (а.с.103), актом визначення характеристик лома із ємності стальної (а.с.105); накладною № 38 від 01.11.2010 року (Т. 1 а.с. 109), рахунком - фактурою № 38 від 01.11.2010 року (а.с.109), актом визначення характеристик лома із труби сталевої товстостінної діам. 320 мм (Т. 1 а.с.111).

Оплата за придбаний товар проведена позивачем у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками. (Т. 1 а.с. 162-164).

На підтвердження факту транспортування товару, придбаного у СПД ФО ОСОБА_2, позивачем надані товарно-транспортні накладні, а саме: від 12.05.2010 року № 30/1 (Т.1 а.с. 98); від 12.05.2010 року № 30/2 (Т.1 а.с. 99); від 12.05.2010 року № 30/3 (Т.1 а.с. 100); 12.05.2010 року № 30/4 (Т.1 а.с. 101); від 12.05.2010 року № 30/5 (Т.1 а.с. 102); від 28.05.2010 року № 31/1 (Т.1 а.с. 106); від 28.05.2010 року № 31/2 (Т.1 а.с. 107); від 28.05.2010 року № 31/3 (Т.1 а.с. 108); від 01.11.2010 року № 38/1 (Т.1 а.с. 112); від 01.11.2010 року № 38/2 (Т.1 а.с. 113); від 01.01.2010 року № 38/3 (Т.1 а.с. 114); від 01.11.2010 року № 38/4 (Т.1 а.с. 115); від 01.11.2010 року № 38/5 (Т.1 а.с. 116); від 01.11.2010 року № 38/6 (Т.1 а.с. 117).

Крім того, на підтвердження реальності зазначених вище господарських операцій, позивачем надані документи щодо зберігання придбаного у СПД ФО ОСОБА_2 лому чорних металів, а саме: договір оренди нежитлових приміщень № 09/04/2010 від 07 квітня 2010 року (а.с. 226), а також документи складського обліку. (Т.1 а.с. 228 - 229).

Факт подальшого використання позивачем придбаного у СПД ФО ОСОБА_2 товару підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу, укладеними з ПП "КВВМПУ" № 330 від 29.07.2009 року ( Т.1 а.с. 145 - 147), з ТОВ "Благовест" № 09/12 від 09.02.2009 року (Т.1 а.с. 150-152) , з ТОВ "Р-Стіл" № 09 від 30.12.2009 року (Т.1 а.с. 154-159), а також податковими накладними № 19 від 28.05.2010 року (Т.1 а.с. 138), № 19/1 від 10.06.2010 року (Т.1 а.с. 139), № 21 від 14.06.2010 року (Т.1 а.с. 130), № 22 від 23.06.2010 року (Т.1 а.с. 133), № 33 від 29.11.2010 року (Т.1 а.с. 125), № 33/1 від 07.11.2010 року (Т.1 а.с. 126), № 34 від 16.11.2010 року (Т.1 а.с. 121), а також приймально - передавальними актами, квитанціями про приймання вантажу, накладними, платіжними дорученнями (Т.1 а.с. 118- 139)

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно -суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи підтверджується, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2. статті 7 Закону України "Про ПДВ", підписані та скріплені печаткою СПД ФО ОСОБА_2, яка на час їх складання була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та мала статус платника ПДВ.

Господарські операції позивача здійснювалися в межах основного виду діяльності позивача за КВЕД, зазначеного у довідці з ЄДРПОУ АА № 102905 від 19.11.2008 року, а саме, 51.57.0 - оптова торгівля відходами та брухтом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції позивача з СПД ФО ОСОБА_2 у травні 2010 року та листопаді 2010року мали реальний характер, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 121168 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних СПД ФО ОСОБА_2 ґрунтується на вимогах Закону України "Про ПДВ".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Щодо формування позивачем податкових зобов'язань за результатами господарських відносин із ТОВ "Р-Стіл", ТОВ "Благовест", ПП "КВВМПУ", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.7.3.1. п. 7.3. статті 7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем реалізовано металобрухт, придбаний у СПД ОСОБА_2, контрагентам, а саме: ТОВ "Р-Стіл", ТОВ "Благовест", ПП "КВВМПУ", у зв'язку з чим складено в ході операцій відповідні документи, отримано кошти, та згідно вимог пп.7.3.1. п. 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформовано податкове зобов`язання з ПДВ.

Також, згідно пп. 4.1.1. п. 4.1. статті 4 Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(чинного на час подання позивачем податкової звітності) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 54.3. статті 54 Податкового кодексу України (чинного на час проведення перевірки) визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, відображені в акті порушення податкового законодавства носять офіційний, обов'язковий характер при визначенні правомірності дій платника податків щодо формування податкових зобов'язань, тому мають правове значення для платника податку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначення податкових зобов'язань платнику податків здійснюється податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, дії щодо коригування в акті перевірки показників декларації платника податків, зокрема, шляхом зняття податкового зобов'язання та податкового кредиту на одну й ту ж суму, законодавством не передбачені.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2а-1670/11097/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2012 р.