Постанова № 26492645, 16.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р. 15:10, м. Львів № 2а-7411/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

представника позивача Синишина Р.В.,

представника відповідача Павлової А.О.,

розглянувши справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АРГ" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2012 р. № 0001902302/5646 та від 19 червня 2012 року № 0002582302/8913, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АРГ» (надалі - ПП «АРГ», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (надалі -ДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2012 р. № 0001902302/5646, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 203 087,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 42 531,00 грн. та від 19 червня 2012 року № 0002582302/8913, донараховано штраф у розмірі 42530 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства у вигляді заниження податкових зобов'язань, порушення порядку ведення податкового обліку, у зв'язку із укладенням договорів та проведенням господарських операцій з ПП «Галичторг»та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», не відповідають дійсності. Реальність виконання робіт підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами і доказами, які свідчать про фактичне їх отримання, документально підтверджується вартість понесених витрат. За наявності таких доказів, вважає, що висновки ДПІ не можуть ґрунтуватись лише на непідтверджених висновках про неможливість контрагентів позивача продати обладнання, що не є підставою для встановлення факту порушення податкового законодавства. Відсутні судові рішення, які б підтверджували нікчемність господарських операцій. Вважає що податковий орган не наділений повноваженнями визнавати правочини нікчемними, висновки ДПІ не можуть ґрунтуватись лише на не підтверджених висновках актів перевірки щодо контрагентів позивача. Крім того, позивач зазначає, що наказ про проведення позапланової перевірки є протиправним, оскільки ДПІ зустрічної перевірки контрагентів не проводила.

З цих підстав просить позов задовольнити. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач позов заперечив, вважає вимоги необгрунтованими та незаконними. Вважає, що роботи та послуги не могли виконуватись (надаватися) ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», оскільки вони фактично не отримували товари (роботи, послуги) від інших суб'єктів-постачальників, відповідно не можуть самі їх надавати, виконувати, оскільки відсутні необхідні засоби для здійснення господарської діяльності. Відтак, всі ці обставини в сукупності призвели до завищення податкового кредиту ПП «АРГ». Також вважає, що первинні документи не дають можливості підтвердити факт виконання саме цих робіт.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПП «АРГ» зареєстроване як юридична особа 10.06.1993 р. Товариство є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 17712326 від 29.06.1997р. про реєстрацію платника ПДВ. Товариство перебуває на податковому обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова.

Спір виник у зв'язку з правовідносинами ПП «АРГ»з контрагентами ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»та ПП «Галичторг».

Щодо правовідносин з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ». Зазначене підприємство має ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури серії АВ № 587820 (а.с. 219). Підприємство є платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 100347722 від 12.08.2011р. (а.с. 244).

15.08.2011р. між ПП «АРГ»(Замовник) та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(Підрядник) укладено договір № 001/2011 на виконання робіт по монтажу системи електроосвітлення (а.с. 107), за яким Підрядник зобов'язався виконати роботи в цеху по виготовленню стредч-плівки у м. Хмельницькому. Вартість робіт -60000 грн. (з ПДВ). Про виконання робіт складено акт № 1 за серпень 2011р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3, локальний кошторис. Робота оплачена повністю. Видано податкову накладну № 10 від 31.08.2011р. на суму 60000 грн. (109-116).

03.10.2011р. між ПП «АРГ»(Замовник) та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(Підрядник) укладено договір № 002/2011 на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт по встановленню систем автоматизації та диспетчеризації (а.с. 97), за яким Підрядник зобов'язався виконати роботи на десяти автозаправних станціях. Вартість робіт -129092,40 грн. (з ПДВ). Про виконання робіт складено акт № 1 за жовтень 2011р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3, локальний кошторис. Робота оплачена повністю. Видано податкову накладну № 63 від 31.10.2011р. на суму 129092,40 грн.(а.с.97-104).

03.10.2011р. між ПП «АРГ»(Замовник) та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(Підрядник) укладено договір № 003/2011 на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт по встановленню систем автоматизації та диспетчеризації (а.с. 89), за яким Підрядник зобов'язався виконати роботи на десяти автозаправних станціях. Вартість робіт -198069,60 грн. (з ПДВ). Про виконання робіт складено акт № 1 за жовтень 2011р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3, локальний кошторис. Робота оплачена повністю. Видано податкову накладну № 64 від 31.10.2011р.

01.11.2011р. між ПП «АРГ»(Замовник) та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(Підрядник) укладено договір № 004/2011 на виконання робіт по монтажу кабельних ліній та обладнання для пожежної безпеки (а.с. 76), за яким Підрядник зобов'язався виконати роботи в приміщенні АСУТП у м. Обухові. Вартість робіт -231436,80 грн. (з ПДВ). Про виконання робіт складено акт № 1 за листопад 2011р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3, локальний кошторис. Робота оплачена повністю. Видано податкову накладну № 21 від 25.11.2011р. на суму 231436,80 грн.

03.11.2011р. між ПП «АРГ»(Замовник) та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(Підрядник) укладено договір № 005/2011 на виконання робіт по монтажу систем пожежної сигналізації та структурованих кабельних систем (а.с. 68), за яким Підрядник зобов'язався виконати роботи по монтажу систем пожежної сигналізації та структурованих кабельних систем в цеху по виготовленню стредч-плівки у м. Хмельницькому. Вартість робіт -82219,20 грн. (з ПДВ). Про виконання робіт складено акт № 1 за листопад 2011р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3. Робота оплачена повністю. Видано податкову накладну № 22 від 28.11.2011р.

ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»поставило на користь ПП «АРГ»магнітоконтактні сповіщувачі на підставі накладної від 30.11.2011р. на суму 62100 грн. та податкової накладної № 5 від 30.11.2011р., модулі управління, контролю, кабелі та інші товари -на підставі видаткової накладної від 24.10.2011р. та податкової накладної № 65 від 24.10.2011 р.

Щодо правовідносин з ПП «Галичторг». ПП «Галичторг»є платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 100339174 від 01.06.2011р. (а.с. 243)

На підставі агентського договору № 6-0114 від 01.06.2011р. ПП «Галичторг»(агент) здійснювало пошук осіб, які виконують монтажні роботи. Винагорода ПП «Галичторг»складала 3600 грн. Виконання договору підтверджується звітом від 31.08.2011р., актом здачі-приймання послуг від 31.08.2011р., актом виконаних робіт за червень 2011р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2011р., податковою накладною від 30.06.2011 р. № 55.

На підставі агентського договору № 6-2202 від 22.06.2011р. ПП «Галичторг»вчиняла від мені ПП «АРГ»за винагороду дії, спрямовані на придбання для ПП «АРГ»контролера К-ЕР 80. Винагорода агента -6480 грн. Виконання договору підтверджується актом здачі-приймання послуг агента, звітом про придбання товару від 24.06.2011 р., накладною від 24.06.2011р., податковою накладною від 24.06.2011 р. № 18.

На підставі агентського договору № 8-0118 від 01.08.2011р. ПП «Галичторг»(агент) здійснювало пошук осіб, які виконують роботи по монтажу АЗС. Винагорода ПП «Галичторг»складала 10000 грн. Виконання договору підтверджується звітом від 31.08.2011р., актом здачі-приймання послуг від 31.08.2011р., актом виконаних робіт за серпень 2011р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, податковими накладними від 22.08.2011 р. № 77, від 31.08.2011р. №№ 75, 73.

На підставі агентського договору № 7-0104 від 01.07.2011р. ПП «Галичторг»вчиняла від мені ПП «АРГ»за винагороду дії, спрямовані на придбання потрібних ПП «АРГ»товарів: контролера К-ЕР 80 та модуль розширення дискретних входів та виходів M-55. Винагорода агента -8780,40 грн. Виконання договору підтверджується актом здачі-приймання послуг агента, звітом про придбання товару від 29.07.2011 р., накладною від 29.07.2011р., податковою накладною від 29.07.2011 р. № 48.

Листами від 12.03.2012р. № 7931/10/23-2 та № 7933/10/23-2 ДПІ звернулося до ПП «АРГ» з запитом про надання документів щодо господарських відносин з ПП»Будівельні матеріали плюс ЛВ»та ПП «Галичторг»за період з 01.06.2011р. по 31.01.2012р.

На запити ПП «АРГ»(а.с. 16, 17) ПП «Галичторг»і ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»повідомили, що від ДПІ не надходило запитів та не надавалися документи щодо фінансово-господарської діяльності з ПП «АРГ»(а.с. 18, 19)

23.03.2012р. ПП «АРГ» надало відповідь на запити ДПІ від 12.03.2012р., в якій зазначило, що документи будуть надані після їх отримання від ПП «Галичторг»і ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(а.с. 20, 21).

02.04.2012р. видано наказ № 87 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «АРГ»(а.с. 22), яким вирішено провести позапланову невиїзну перевірку ПП «АРГ»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»за період з 01.06.2011р. по 31.01.2012р. Термін перевірки -1 день з 18.04.2012р. Наказом від 18.04.2012р. № 150 внесено зміни до наказу № 87 в частині періоду, який перевіряється: з 01.06.2011р. по 30.11.2011р. (а.с. 23).

Накази № 87 від 02.04.2012р. та № 150 від 18.04.2012р. оскаржувалися в судовому порядку. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2012р. у справі № 2а-3214/12/1370 у задоволенні позову ПП «АРГ»відмовлено повністю. Постанова оскаржена в апеляційному порядку і на час вирішення справи не набрала законної сили.

За наслідками перевірки складено акт № 514/22-10/19333164 від 25.04.2012р. У п. 2.11 Акту зазначено, що в ході перевірки використовувалися листи ДПІ від 12.03.2012р., акт від 02.02.2012р. № 76/23-209/36545438 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Галичторг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.07.2009р. по 14.11.2011р.»та акт від 10.02.2012р. № 178/23-209/37741019 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.05.2011 р. по 14.11.2011р., скеровані на адресу ДПІ листом від 27.03.2012р. ДПІ у Сихівському районі м. Львова. Окрім того, використано перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу.

В акті перевірки ПП «АРГ»від 25.04.2012 р. відтворено частину акту перевірки ПП «Галичторг» від 02.02.2012р., в якій йдеться про правовідносини ПП «Галичторг» з ПП «Промекспо»і правовідносини ПП «Промекспо»зі своїми контрагентами: ТзОВ «Номакон», ТзОВ «Укрсервісгруп», ТзОВ «Піон+». Оскільки у ПП «Промекспо»відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості працівники, які могли б приймати участь у здійсненні господарських операцій, зроблено висновок, що фактичне здійснення господарської діяльності між цим підприємством та його контрагентами є неможливим. Аналогічні висновки зроблено щодо ПП «Галичторг». Також зроблено висновок, що правочини між ПП «Промекспо»та ПП «Галичторг» є нікчемними (безтоварними), та такими, що вчинені без наміру створити правові наслідки (ст. 234 ЦК України). В акті зазначено, що слідчим відділом УСБ України у Львівській області розслідується кримінальна справа № 2162. Судом встановлено, що зазначена кримінальна справа до суду не передана.

В акті перевірки ПП «АРГ»від 25.04.2012р. відтворено частину акту перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» від 10.02.2012р., в якій йдеться про правовідносини ПП «Галичторг»з ПП «Промекспо» і правовідносини ПП «Промекспо»зі своїми контрагентами: ТзОВ «Номакон», ТзОВ «Укрсервісгруп», ТзОВ «Піон+». Йдеться про ті самі відносини, які згадані в акті перевірки ПП «Галичторг»від 02.02.2012р.

За наслідками перевірки ПП «АРГ»встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 203 087,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ на 203087,00 грн., чим порушено п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2012 р. № 0001902302/5646, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 203087 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 42531 грн., всього -245618 грн.

Рішення оскаржувалося до ДПС у Львівській області (а.с. 48) і рішенням від 14.06.2012р. залишено без змін оскаржуване рішення та донараховано 42530 грн. штрафної санкції з ПДВ (а.с. 57). На цій підставі винесено податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2012 року № 0002582302/8913. Скарга ПП «АРГ»до ДПС України від 27.06.2012р. рішенням ДПС України від 23.07.2012р. залишена без задоволення (а.с. 64)

Між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду. Водночас, відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій між ПП «АРГ»та ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ».

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи підстави позову та заперечень, спір виник щодо реальності господарських операцій між ПП «АРГ»та ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ». Податковий орган вважає, що ні ПП «Галичторг», ні ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» не спроможні виконати роботи, надати послуги, оскільки в дійсності не отримували ніяких товарів від їх основних постачальників, а господарські операції є безтоварними. Причиною нікчемності таких господарських операцій називає відсутність основних фондів, людей, які б виконували ці роботи, приміщень, транспорту тощо, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази, Суд вважає доводи відповідача безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Виконання робіт ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»по монтажу систем, та ПП «Галичторг»по пошуку фізичних та юридичних осіб, що надають послуги підтверджується первинними документами (договором, накладними, актами виконаних робіт, платіжними документами). В судовому засіданні представник позивача пояснив, що обидва підприємства зареєстровані як юридичні особи, є платниками податків, а ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»має ліцензію на здійснення монтажних та будівельних робіт. Роботи виконані, прийняті замовником.

Податковий орган в основу висновку про порушення законодавства ПП «АРГ»поклало дані перевірки відносно ПП «Галичторг»та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ». В обох випадках встановлено, що за перевірений період їхнім основним постачальником було ПП «Промекспо», контрагентами якого були ТзОВ «Номакон», ТзОВ «Укрсервісгруп», ТзОВ «Піон+». Відносно цих контрагентів встановлено обставини, що свідчать про неможливість здійснення підприємницької діяльності, а саме, відсутність складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення для здійснення будь-якого виду діяльності, трудових ресурсів, тощо.

Суд відхиляє покликання ДПІ у Залізничному районі м. Львова на дані аналізу податкової звітності, АІС, про відсутність транспортних засобів, приміщень, трудових та інших виробничих ресурсів, які стосуються таких контрагентів, як ПП «Промекспо»та ТзОВ «Номакон», ТзОВ «Укрсервісгруп», ТзОВ «Піон+», оскільки ці контрагенти жодного відношення до господарських взаємовідносин, що виникли між ПП «АРГ»та ПП «Галичторг»та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ». Податковий орган не досліджував та не довів, що товари чи послуги, які ПП «Галичторг»та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»отримувало від ПП «Промекспо», ТзОВ «Номакон», ТзОВ «Укрсервісгруп», ТзОВ «Піон+»були саме тими, які згодом ПП «Галичторг»та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»надали ПП «АРГ».

Крім того, Суд звертає увагу на те, що ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»виконувало будівельно-монтажні роботи особисто, які не пов'язані з необхідністю їх отримання від інших постачальників. Також немає даних про те, що зобов'язання про вчиненню комплексу юридичних та фактичних дій, які ПП «Галичторг»виконувало на замовлення ПП «АРГ», первинно отримано від ПП «Промекспо», ТзОВ «Номакон», ТзОВ «Укрсервісгруп», ТзОВ «Піон+». Відтак, обставини, які стосуються ПП «Промекспо», ТзОВ «Номакон», ТзОВ «Укрсервісгруп», ТзОВ «Піон+», не можуть впливати на реальність господарських операцій між ПП «АРГ» та ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ».

Актом перевірки від 10.02.2012 р. № 178/23-209/37741019 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.05.2011 р. по 14.11.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2009 р. по 14.11.2011 р.»та актом від 02.02.2012 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Галичторг», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.07.2009 р. по 14.11.2011 р. та іншого законодавства за період з 21.07.2009 р. по 14.11.2011 р.»не встановлено також неспроможність ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»займатись господарською діяльністю.

Податковим органом не встановлено розбіжностей між задекларованим ПП «АРГ» податковим кредитом та задекларованим ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»податковими зобов'язаннями у відповідних періодах виникнення зобов'язань.

Суд враховує, що роботи, які виконувались ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», відповідали їх видам діяльності, роботи прийняті на об'єктах, на яких їх виконано. В актах виконаних робіт конкретизовано, які саме будівельно-монтажні роботи проводились. Роботи оплачені, відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Податковий орган не заперечує факт виконання робіт, однак заперечує їх виконання саме вказаними контрагентами. Разом з тим, податковий орган не вказує хто інший, якщо не ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»виконували ці роботи. Покликання лише на неможливість виконувати роботи з посиланням на дані перевірки щодо цих платників, без підтвердження їх належними доказами, є необґрунтованим.

Також Суд зазначає, що внесення до офіційних документів недостовірних даних щодо виконавця робіт є підробкою документів, злочином. З матеріалів справи вбачається, що розслідується кримінальна справа № 2162 в ході якої встановлено, що невстановлені особи в період з 2009 р. по 2011 р. придбали у власність юридичну особу ПП «Галичторг», вказавши її директором з числа підставних осіб та без мети здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності. Доказів завершення розслідування вказаної кримінальної справи та винесення вироку не надано, відтак вину у встановленому порядку не доведено.

Водночас, у разі доведення вироком суду події злочину і вини посадових осіб ПП «Галичторг»під час здійснення господарських операцій з ПП «АРГ», податковий орган може вимагати перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. На даний момент, достовірних фактів, які б не викликали сумніву в суду в реальності придбання будівельних матеріалів, їх поставки немає.

Немає також і судових рішень, якими було б встановлено недійсність або невиконання укладених договорів. Таким чином, відповідач не довів у встановленому порядку факту підробки первинних документів, а тому презумпція їх дійсності не спростована.

Оцінюючи фактичні обставини справи, Суд надає перевагу письмовим доказам (первинним бухгалтерським документам) та документам, які свідчать про реальну спроможність ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»займатись господарською діяльністю, виступати стороною договірних зобов'язань, а також враховує, що аналіз цих документів дає можливість встановити їх участь у виконанні робіт, наданні послуг. Документально доведено виконання будівельно-монтажних робіт, надання агентських послуг. Це підтверджується не лише документами, але й фактичною наявністю виконаних робіт на об'єктах АЗС, оплатою за виконані роботи. Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними.

Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»здійснювати господарську діяльність. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірки податкового органу, цю обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставин повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Як наслідок безпідставності висновків про відсутність мети до реального настання правових наслідків, не відповідають закону і висновки податкового органу про порушення ПП "АРГ" податкового законодавства в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток та додану вартість. Відтак, не відповідають закону і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Щодо висновків ДПІ про нікчемність правочинів, Суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9).

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ПП "АРГ" і контрагентами ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ч. 5 ст. 203 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Такий висновок є помилковим. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Саме таку кваліфікацію правочинів було надано податковим органом в акті перевірки від 18.03.2011р.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ПП "АРГ" на укладення договорів з контрагентом ПП «Галичторг», ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним виконанням будівельно-монтажних робіт по встановленню систем, наданням послуг агента, де позивач виступає Замовником. Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Суд звертає увагу також і на те, що відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, цей вид недійсних правочинів належить до оспорюваних правочинів. З огляду на цю норму, жоден інший орган, окрім суду, не може робити висновок про недійсність фіктивного правочину.

Окремо Суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. (з наступними змінами і доповненнями), Суд доходить висновку, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону.

Так, відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Відтак, встановивши правочин, який має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання. Здійснення таких дій не відповідає повноваженням податкового органу та способу їх реалізації, свідчить про перевищення компетенції та безпідставне втручання в приватні правовідносини, порушує принцип офіційності.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Всупереч наведеній нормі, відповідач досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства, на що податковий орган не уповноважений.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд відзначає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З огляду на приписи наведених вище норм права, Суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Аналогічне тлумачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011р.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів підприємства до виконання робіт. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. До того ж самі ці звіти (декларації) суду як докази відповідачем надано не було. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішень та їх упередженість.

Висновки органу ДПС прямо суперечать також практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Як наслідок безпідставності висновків про нікчемність правочинів та відсутність мети до реального настання правових наслідків, не відповідають закону і висновки податкового органу про порушення ПП "АРГ" Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено суми податкового кредиту по ПДВ. Відтак, не відповідають закону і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняте за межами повноважень, наданих податковому органу, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно і нерозсудливо, а тому позов слід задовольнити.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 14 травня 2012 р. № 0001902302/5646 та від 19 червня 2012 року № 0002582302/8913.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути на користь Приватного підприємства «АРГ»судові витрати у розмірі 2146 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.