Постанова № 26492383, 09.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2012 року Справа № 2а-3973/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:

представника позивача -Грабовецької Ф.Ф.,

представника відповідача -Ступака Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічна інвестиційна компанія»до про Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічна інвестиційна компанія»звернулось до суду з позовом до Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у визнанні правочину позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа»нікчемним та внесенні вказаних відомостей в систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; зобов'язання відповідача відновити попередній стан позивача в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем за результатами проведення документальної виїзної позапланової перевірки безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень встановлено нікчемність правочину, укладеного позивачем з його контрагентом, що у свою чергу вплинуло на відомості про діяльність позивача та його податкові зобов`язання в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У судовому засіданні, призначеному на 9 жовтня 2012 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що податковий орган та його посадові особи, уповноважені на проведення контролюючого заходу, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічна інвестиційна компанія»є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що у лютому - березні 2012 року посадовою особою Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань правомірності формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічна інвестиційна компанія»податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень, серпень та листопад 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 14.03.2012 № 34/7/2301-36491739, в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічна інвестиційна компанія»не дотримано вимог частини п`ятої статті 203, частин першої, другої статті 205, статей 216, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, що виявилось у вчиненні правочину з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа», який не спрямовано на реальне настання наслідків, обумовлених ним.

Крім того, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України у зв`язку з безпідставним формуванням податкового кредиту за правочином з купівлі товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа», який не створює жодних юридичних наслідків, що у свою чергу вплинуло на визначення позивачем об`єкту оподаткування податком на додану вартість за квітень 2011 року, у тому числі по операціях з продажу цього товару наступним контрагентам.

Як встановлено судом та не заперечувалось представниками позивача та Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, податкове повідомлення -рішення про зменшення/збільшення суми податкового зобов`язання позивача з податку на додану вартість за квітень 2011 року податковим органом за результатами перевірки не виносилось.

У свою чергу, позивач наголошує на недотриманні відповідачем у ході перевірки та під час фіксації її наслідків шляхом складання акту від 14.03.2012 № 34/7/2301-36491739 основних засад податкового контролю та вчиненні ним дій, що виходять за межі його компетенції.

Так, позивач вважає, що відповідачем безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень встановлено нікчемність правочину, укладеного позивачем з його контрагентом, що призвело до внесення до програмного забезпечення податкового органу АС «Аудит»вказаних висновків та подальшого відображення у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України неправдивої інформації про господарську діяльність позивача та його податкові зобов`язання, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Згідно з приписами статті 72 цього Кодексу, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах.

Цією ж статтею передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

В силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Так, отримана від платників податків податкова інформація використовується та опрацьовується контролюючим органом, зокрема, під час проведення документальних перевірок.

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (пункт 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

Пунктом 1 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, визначено, що акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів.

З матеріалів адміністративної справи, зокрема, акта перевірки від 14.03.2012

№ 34/7/2301-36491739 вбачається, що у ході контролюючого заходу відповідачем на підставі поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічна інвестиційна компанія» декларацій і документів первинної податкової та бухгалтерської звітності здійснено дослідження господарських операцій позивача з його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа», за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Під час перевірки посадовою особою Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області використано також податкову інформацію, отриману від іншого органу державної податкової служби, а саме: акт перевірки Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області від 14.12.2011

№ 2551/23-7/33800960 з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа»вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.04.2011.

У вказаному акті перевірки посадовими особами Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області відображено інформацію стосовно: відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа»трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських і торгівельних приміщень, транспорту, сировини, матеріалів, необхідних для здійснення господарської діяльності; складання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа»податкової звітності, яка згідно висновку експерта сектору техніко -криміналістичного забезпечення роботи органів внутрішніх справ підписана імовірно не директором ОСОБА_3; відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа»за юридичною адресою; анулювання реєстрації підприємства платником податку на додану вартість у вересні 2011 року.

Зважаючи на відомості щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа»необхідних умов для здіснення господарської діяльності, відповідачем поставлено під сумнів господарську операцію цього підприємства з позивачем, зокрема, щодо товарності операції та наявності наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків.

В акті перевірки від 14.03.2012 № 34/7/2301-36491739 посадовою особою Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області зазначено, що позивачем у ході контролюючого заходу не підтверджено факту поставки йому товарів постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Європа»та подальшу передачу товару контрагентам позивача, у зв`язку з чим податковим органом, з посиланням на норми Цивільного кодексу України, зроблено висновок про те, що правочин здійснено позивачем без мети настання реальних правових наслідків, ним обумовлених.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що податкове зобов`язання з податку на додану вартість за результатами позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічна інвестиційна компанія»Фастівською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області не нараховувалось, податкові повідомлення -рішення не виносились. Будь -яких коригувань податкових зобов`язань позивача за період, що перевірявся, в обліковій картці не проведено.

Зазначені обставини представниками сторін не заперечувались.

Однак, не погоджуючись з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 14.03.2012 № 34/7/2301-36491739, позивач вирішив оскаржити в суді дії відповідача щодо їх відображення в акті.

Суд вважає за необхідне зазначити, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі під час вчинення ним дій або допущення бездіяльності, що створюють відповідні юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади - підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави у відповідних правовідносинах.

Воля суб`єкта владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях) та діях, які є обовязковими до виконання суб`єктами, яким вони адресовані.

У свою чергу, висновок, що викладений в акті перевірки, є умовиводом посадової особи контролюючого органу стосовно дотримання платником податків вимог податкового та іншого законодавства, який в подальшому може стати підставою для нарахування податковим органом податкового зобов`язання шляхом винесення податкового повідомлення -рішення та/або звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Так, в силу приписів Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу відповідного органу державної влади, у тому числі податкового органу, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Висновок податкового органу про вчинення суб`єктом господарювання правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, може бути відображено в акті перевірки у разі, якщо посадова особа податкового органу за своїм внутрішнім переконанням вважає, що має місце умисел суб`єкта господарювання вчиняти правочини без мети настання реальних правових наслідків, намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків тощо.

Жодних обставин, які не дозволяють податковому органу оцінювати діяльність суб`єкта господарювання на предмет її відповідності вимогам Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно -правовим актам, чинним законодавством України не передбачено.

Разом з тим, наведений вище висновок посадової особи податкового органу не робить правочин автоматично недійсним (нікчемним) та не покладає на суб`єкта господарювання жодних безумовних обов`язків, у тому числі, зі сплати податкових зобов`язань до бюджету.

Обґрунтованість такого висновку та оцінка його на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом під час розгляду справ про оскарження податкових повідомлень -рішень або стягнення нарахованого податкового зобов`язання (коштів, отриманих за нікчемним правочином), якщо в основу спору покладено такий висновок.

Частиною третьою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можуть бути задоволені судом у разі, якщо активна поведінка такого суб'єкта впливає на реалізацію прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що дії відповідача щодо виконання функціонального обов`язку, пов`язаного з висвітленням в акті перевірки висновків стосовно нікчемності правочину позивача з його контрагентом, не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов'язки підприємства у сфері публічно-правових відносин, у зв`язку з чим вимоги про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягають.

Твердження представника позивача про те, що вказані вище висновки можуть потягнути за собою негативні наслідки для підприємства у майбутньому, судом до уваги не приймаються з огляду на приписи статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки право на звернення до суду виникає у позивача у разі порушення його прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим вимоги на майбутнє не можуть бути предметом розгляду у суді.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно -перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованій системі «Аудит».

У свою чергу, з метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов`язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно -перевірочної роботи.

Таким чином, відображена у вказаних системах податкова інформація використовується податковим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов`язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб`єктами господарювання.

Вказані форма та підстави податкового контролю повністю узгоджуються з приписами пункту 73.3 статті 73 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, якими податковому органу надано право звертатися до платника податків із письмовим запитом про подання інформації, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, та у разі неподання платником таких відомостей протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту -проводити документальні позапланові перевірки.

Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Відтак, самі по собі дії відповідача щодо внесення до автоматизованих інформаційних баз податкового органу відомостей щодо проведення Фастівською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби позапланової виїзної документальної перевірки позивача, у ході якої податковим органом зроблено висновок про здійснення підприємством правочину без мети настання реальних правових наслідків, ним обумовленого, не впливає на права позивача у сфері податкових відносин, у зв`язку з чим вимоги позивача про визнання таких дії протиправними задоволенню не підлягають.

Вимога позивача про зобов`язання відповідача відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан підприємства, який існував до внесення даних на підставі акта перевірки, є похідною від наведеної вище позовної вимоги, а тому відмова у задоволенні первинної вимоги є підставою для відмови у задоволенні і похідної від неї вимоги.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 15 жовтня 2012 року.