Постанова № 26492371, 25.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2012 року Справа № 2а-4084/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:

представника відповідача - Зайця О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської областідо про Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Аді» стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ВСТАНОВИВ:Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Аді»заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 9805 грн. 72 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за квітень-липень 2012 року.

Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судове засідання, призначене на 25 вересня 2012 року, з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Так, представник відповідача зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 № 173 «Про доповнення списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»та наказу Міністерства надзвичайних ситуацій від 13.03.2012 № 576 «Про затвердження Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1» Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Аді»входить до переліку підприємств, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію на пільгових умовах за списком №1.

Представник відповідача зауважив, що вказаний вище наказ зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 771/21084, а отже з 01.01.2005 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»- «е»та «ж»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відтак, на думку представника відповідача, позов є необґрунтованим, безпідставним і не підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Аді»(ідентифікаційний код 20614845, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Таллінський квартал, буд. 25, кв. 1) є юридичною особою; як платник страхових внесків перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області.

Вказані вище обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи (а.с. 7), спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 14-16) та відомостями, наведеними в картці особового рахунку відповідача (а.с. 21-22).

Судом встановлено, що у відповідача утворилася заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з квітня по липень 2012 року у загальному розмірі 9805 грн. 72 коп.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, а саме -розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 № 1788-XII, розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій гр. Зайцю О.Ф., що підлягає відшкодуванню відповідачем за вказаний вище період, становить щомісячно 2451 грн. 43 коп.

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наданими позивачем, зокрема, розрахунком та витягом з картки особового рахунку страхувальника.

З матеріалів справи вбачається, що територіальним органом Пенсійного фонду України вручено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонеру відповідача, в якому зазначено виплачені суми пенсій разом з витратами на їх доставку, що підтверджується копіями супровідного листа від 19.01.2012 № 146/2 та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 5, зворотній бік а.с. 5).

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі -Закон України № 1058-ІV).

Так, в силу положень статті 1 Закону України № 1058-IV, страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема, підпунктом «а»частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 № 1788-XII (список № 1), а саме: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 № 1788-XII (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-ІV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, судом встановлено, що правомірність включення до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій громадянину Зайцю О.Ф., відшкодування яких вимагає здійснити позивач, досліджувалось в адміністративній справі № 2а-2976/11/1070 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Аді»заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 в адміністративній справі № 2а-2976/11/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, позов Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Аді»заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1.

Зазначені судові рішення мотивовані тим, що позивачем правомірно включено до розрахунку витрати на виплату і доставку пенсій громадянину Зайцю О.Ф., а отже відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по цій особі.

Відтак, враховуючи приписи статті 124 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 в адміністративній справі № 2а-2976/11/1070, якою підтверджено законність включення позивачем до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій громадянину Зайцю О.Ф., відшкодування яких вимагає здійснити позивач, набрала законної сили, суд дійшов висновку, що вказані обставини не підлягають доказуванню під час розгляду даної адміністративної справи.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, необґрунтованості їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 9805 грн. 72 коп., Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Аді»суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області у розмірі 9805 грн. 72 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 51, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Аді»на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 9805 (дев'ять тисяч вісімсот п'ять) грн. 72 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В. Харченко

Постанову складено у повному обсязі 28 вересня 2012 року.