Постанова № 26491776, 17.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

17 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4083/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

представника позивача: Тишківського С.Л.

представника відповідача: Волощука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ПП "Компанія "Володимирський масив"

до: Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив»(ПП «Компанія «Володимирський масив», підприємство, позивач) до Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Вінницька ОДПІ Вінницької області ДПС, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 17.04.12 р. № 0004411520 та № 0004421520.

Позов мотивовано тим, що Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ПП «Компанія «Володимирський масив»за період з 04.08.2011 р. по 31.12.2011р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 389/209/15-1/34887094 від 2.04.2012 р. На підставі висновків даного акту Вінницькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 00004411520 та № 00004421520 від 17.04.201 р., якими до підприємства застосовані штрафні санкції.

На думку позивача, вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм податкового законодавства. Зокрема, висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що підприємством порушено строки оплати грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом та строки сплати самостійно визначеного підприємством грошового зобов'язання з податку на прибуток. В зв'язку з чим і застосовані штрафні санкції у розмірах 10 % та 20 %.

Проте, з такою позицією позивач не погоджується обґрунтовуючи тим, що рішенням податкового органу №172 від 08.09.2011 року суму несплаченого податкового зобов'язання (податкового боргу) було розстрочено з перенесенням строків його сплати, про що між сторонами укладено договір № 167 від 8.09.2011 р. Суму розстроченого боргу та передбачені податковим законодавством відсотки Компанією повністю погашено у встановлені угодою та рішенням терміни, відтак, не можна вважати, що платником порушено граничні строки сплати податкового зобов'язання, а тому і відсутні підстави для застосовування штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати податку.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2012 р. залишено без розгляду позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004421520 від 17.04.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях, посилаючись на правомірність застосування штрафних санкцій.

Викликана в судове засідання в якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор Бородай Л.Я., суду пояснила, що в ході проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ПП «Компанія «Володимирський масив», встановлено порушення терміну сплати грошового зобов'язання, про що складено відповідний акт. При цьому вказала, що початок обрахунку днів затримки сплати податку починається після першої простроченої проплати. Крім того, нарахування та обрахунок днів прострочки обраховується у автоматичному режимі відповідною програмою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши думку осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

13 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000862300, яким приватному підприємству «Компанія «Володимирський масив»визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 63754 грн., з яких 51003 грн. - основного платежу та 12751 грн. - штрафних санкцій.

Рішенням ДПІ у м. Вінниці № 172 від 8.09.2011 р. вирішено надати ПП «Компанія «Володимирський масив»розстрочення зазначеного податкового боргу (в т р. 3,75 грн. поточний платіж) з 8.09.2011 р. по 15.12.2011 р. зі сплатою:

- 14.10.11 р. - 21252,59 грн., в т.ч. основний платіж -17000,67 грн., штрафна санкція -4250,33 грн., пеня-1,59 грн.;

- 15.11.11 р. - 21252,59 грн., в т.ч. основний платіж -17000,67 грн., штрафна санкція -4250,33 грн., пеня-1,59 грн.;

- 15.12.11 р. - 21252,59 грн., в т.ч. основний платіж -17000,67 грн., штрафна санкція -4250,33 грн., пеня-1,58 грн.

В цей же час між ДПІ у м. Вінниці та ПП «Компанія «Володимирський масив»укладено договір № 167 від 8.09.2011 р. про розстрочення сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) на загальну суму 63757,75 грн. під відсотки зі сплатою у строки визначені рішенням №172 від 8.09.2011 р.

2 квітня 2012 року податковим ревізором-інспектором проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за період з 4.08.2011 р. по 31.12.2011 р. по «акту, документальної перевірки»та «декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р.», про що складено акт № 389/209/15-1/34887094, в якому вказано, що платник порушує терміни сплати грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом протягом строків, передбачених п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України та термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Наслідком проведеної перевірки та складеного акту стало прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень:

- № 0004411520 від 17 квітня 2012 року, яким за затримку на 146 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 60937,65 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 12187,53 грн.;

- № 0004421520 від 17 квітня 2012 року, яким за затримку на 119 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 4296,80 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 429,68 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями підприємство звернулось зі скаргою (№2428 від 28.04.2012 року, а.с. 23) до Державної податкової служби у Вінницькій області, розглянувши яку, остання залишила оскаржувані рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідне рішення №10742/10/10-009 про результати розгляду первинної скарги, датоване 6.07.2011 року та міститься в матеріалах справи (а. с. 27-30).

Аналогічне рішення № 155/0/61-12/10-2215 від 09.08.2012 року прийнято також Державною податковою службою України на повторну скаргу позивача. Згідно штампу з вхідним № 98 останнє рішення податкової служби отримано підприємством 14 серпня 2012 р.

Не погоджуючись з позицією податкового органу позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи правомірність прийняття рішення №0004411520 від 17.04.2012 року, суд виходить з наступного.

Згідно визначення, наведеного у підпункті 14.1.157 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (ПК України), податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України).

В свою чергу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно положень статті 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При цьому, відповідно до пункту 56.3 статі 56 цього ж Кодексу, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Так, за наслідком проведеної перевірки та складено акту за № 69/2301/34887094 від 5.07.2011 р., податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000862300 від 13.07.2011 р., яким ПП «Компанія «Володимирський масив»визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 63754 грн. Вказане рішення, отримано підприємством 25.07.2011 р. (а.с.13) та не оскаржено.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, контролюючий орган визначив суму грошового зобов'язання (63754 грн.), яку підприємству слід було сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання рішення, тобто до 4 серпня 2011 р., який, в свою чергу, є граничним днем сплати. В зв'язку з несплатою вказаної суми грошового зобов'язання у встановлений законом строк та не оскарженням рішення, виник податковий борг.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Визначене у податковому повідомлені -рішенні № 0000862300 від 13.07.2011 р. грошове зобов'язання підприємство сплачувало частково. А саме:

-17 жовтня 2011 року - в сумі 22000 грн. (платіжне доручення №176 від 17.10.2011 року);

- 18 жовтня 2011 року - 206 грн. (платіжне доручення №769 від 18.10.2011 року);

- 15 листопада 2011 року - 21252,59 грн. (платіжне доручення №267 від 15.11.2011 року);

- 16 грудня 2011 року - 6262,57 грн. (платіжне доручення №428 від 16.12.2011 року);

- 20 грудня 2011 року - 5000 грн. (платіжне доручення №442 від 20.12.2011 року);

- 21 грудня 2011 року - 2000 грн. (платіжне доручення №450 від 21.12.2011 року);

- 22 грудня 2011 року - 2000 грн. (платіжне доручення №444 від 22.12.2011 року);

- 23 грудня 2012 року - 2000 грн. (платіжне доручення №456 від 23.12.2011 року);

- 28 грудня 2011 року - 4000 грн. (платіжне доручення №477 від 28.12.2011 року).

Разом з тим, при вирішені даного спору суд виходить з того, що на підставі поданої заяви (вих. № 90 від 8.09.11 р.), рішенням Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 172 від 8.09.2011 р. податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №0000862300 від 13.07.2011 року та поточний платіж у сумі 3,75 грн. - розстрочені.Про що, як зазначалось, укладено відповідну угоду.

Відповідно до положень статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки; податкового кредиту.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Питання щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків врегульоване статтею 100 ПК України.

Так, відповідно до пункту 100.1 вказаної статті розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (п. 100.2 статті 100 ПК України).

Згідно пункту 100.13 статті 100 ПК України порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Так, відповідно до вказаної статті, Наказом Державної податкової адміністрації України № 1036 від 24.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1431/18726, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (Порядок №1036).

Згідно пункту 3.9 вказаного Порядку на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), що є визначальним при вирішені даного спору.

Однак, в порушення зазначеної норми, податковим органом здійснено нарахування штрафу у розмірі 20% на розстрочену суму. При цьому, не зрозумілим є обрахування кількості днів прострочки (затримки сплати). Як вбачається з акту камеральної перевірки, у четвертій графі таблиці вказана кількість днів, при цьому, максимальним терміном прострочки є 141 день. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення, податковий орган при нарахуванні штрафних санкцій вказує на затримку в 146 календарних днів. Більш того, незважаючи на те, що податковий борг сплачувався частинами, податковий орган нараховує 20% штрафу на суму 60937,65 грн., не враховуючи положення статті 126 ПК України, яка вказує на застосування штрафу у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. Невідомо також з чого виходив відповідач обраховуючи штраф саме з суми 60937,65 грн., якщо податковий борг, який розстрочено складає 63754 грн.

Окремо суд також звертає увагу й на те, що приймаючи оскаржуване рішення, податковий орган посилається на порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України, який встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Однак, як встановлено судом, у даному випадку йдеться про податкове зобов'язання, визначене контролюючим органом, а не платником податків у податковій декларації. Отже відповідачем необґрунтовано визначено норму, яку нібито порушено позивачем.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, якщо податковий орган і повинен був провести нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання (податкового боргу), то лише у період з моменту закінчення граничного строку сплати такого зобов'язання (боргу) до моменту прийняття рішення про його розстрочку.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їхні вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок дак узування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували б доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваних рішень.

Крім того, оскаржувані рішення не відповідають критеріям визначеним у статті 2 КАС України. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004411520 від 17.04.2012 року підлягають задоволенню.

Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби №0004411520 від 17.04.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Компанія "Володимирський масив" (вул. Соборна, 1, м.Вінниця) судові витрати в розмірі 121,87 грн. (сто двадцять одна грн. 87 коп.) згідно платіжного доручення № 1336 від 22.08.2012 року, шляхом їх безспірного стягнення органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна