Постанова № 26491767, 08.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/3845/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука Михайла Володимировича

позивача: Кукуть О.А.

відповідача: Лучинського П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції

про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000212300, №0000202300, №0000222300 від 04.05.2012 року

ВСТАНОВИВ :

06 серпня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Вінницяпобутхім» з позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000212300, №0000202300, №0000222300 від 04.05.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Вінницяпобутхім» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин з ТОВ «Техномедцентр КС», ПП «Профінвест» та ТОВ «Тефея» за період з 01.08.2008р. по 30.09.2010р. складено акт від 12.04.2012р. №371/22/30684913, в якому зафіксовано наступні порушення:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток, в період, що перевірявся, на загальну суму 1038899,00 грн., та встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 459819,00 грн.

- п. 7.4 ст. 7, п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на суму 634874,00 грн., та завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 196236,00 грн.

На підставі даного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000202300 від 04.05.2012 року, яким збільшено ПрАТ «Вінницяпобутхім» суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємства за основним платежем на 1038899,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 259725,00 грн.; № 0000212300 від 04.05.2012 року, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 196236,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 49059,00 грн.; № 0000222300 від 04.05.2012 року, яким збільшено ПрАТ «Вінницяпобутхім» суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 604656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 151164,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки та, відповідно, і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та просить скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та пояснення, надані у судовому засіданні, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях, в яких зазначив, що Вінницька ОДПІ, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 28.08.2012 року допитано в якості свідка ОСОБА_3, приймальника сировини ПрАТ «Вінницяпобутхім». Як пояснила свідок, після надходження сировини вона складає прибутковий ордер і разом із накладними, сертифікатами на товар, які отримує від перевізника, передає їх до бухгалтерії підприємства. Після чого отримана сировина обліковується на складі, а її передача на виробництво теж оформляється відповідними документами.

Також, в судовому засіданні 20.09.2012р. було допитано в якості свідка ОСОБА_4, головного державного податкового ревізора - ДПС у Вінницькій області, яка здійснювала перевірку. Зі слів свідка, в ході проведення перевірки встановлено порушення, про які зазначено у висновках акту перевірки. Щодо включення до визначених за наслідками перевірки грошових зобов'язань та нарахованих штрафних санкцій сум відповідно до накладних за 2008 рік, то вона пояснила, що зазначені суми дійсно були нею включені при визначені зазначених грошових зобов'язань.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, з 23.03.2012 року по 05.04.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок великих підприємств, супроводження особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПС у Вінницькій області проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Вінницяпобутхім» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин з ТОВ «Техномедцентр КС», ПП «Профінвест» та ТОВ «Тефея» за період з 01.08.2008р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 12.04.2012 року № 371/22/30684913 (надалі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 22-60).

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Вінницяпобутхім»:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток, в період, що перевірявся, на загальну суму 1038899,00 грн., та встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 459819,00 грн.

- п. 7.4 ст. 7, п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, в сумі 634874,00 грн., та завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 196236,00 грн.

04 травня 2012 р. на підставі акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000202300 від 04.05.2012 року, яким збільшено ПрАТ «Вінницяпобутхім» суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємства за основним платежем на 1038899,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 259725,00 грн.;

№ 0000212300 від 04.05.2012 року, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 196236,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 49059,00 грн.;

№ 0000222300 від 04.05.2012 року, яким збільшено ПрАТ «Вінницяпобутхім» суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 604656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 151164,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач, в порядку адміністративного оскарження, звернувся із скаргами №№ 3/899, 3/900, 3/901 від 15.05.2012 року (т. 1 а.с. 106-133) на зазначені податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ до Державної податкової служби у Вінницькій області.

Згідно рішення від 12.06.2012р. №9320/10/10-009 (т. 1 а.с. 100-105) про результати розгляду первинної скарги, Державною податковою службою у Вінницькій області, скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

16.07.2012р. ДПС України прийнято рішення № 12765/6/10-2115 (т. 1 а.с. 134-137), за результатами розгляду повторних скарг позивача №№ 3/1137, 3/1136, 3/1135 від 21.06.2012 року (т. 1 а.с. 66-99), яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 04.05.2012 року № 0000202300, № 0000212300, № 0000222300, а скарги позивача - без задоволення.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Матеріалами перевірки встановлено, що ПрАТ «Вінницяпобутхім» здійснювало господарські операції з TOB «Техномедцентр КС» та ПП «Профінвест», а саме операції по придбанню неонолу. На підставі податкових накладних та накладних TOB «Техномедцентр КС» та ПП «Профінвест», перелік яких наведений в акті перевірки, підприємством враховано у складі податкового кредиту 831119,00 грн. податку на додану вартість з вартості неонолу та у складі валових витрат 4155595,00 грн., вартості неонолу.

В акті перевірки від 12 квітня 2012 року №371/22/30684913 зазначено, що відповідно до вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2011 року по справі № 0417/1-33/2011 підсудний ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності, достовірно знаючи про те, що він не буде здійснювати підприємницьку діяльність, створив суб'єкт господарської діяльності - підприємство «Техномедцентр КС» шляхом реєстрації на своє ім'я підприємства, відкрив розрахунковий рахунок підприємства в банківській установі. ОСОБА_5 не займався веденням бухгалтерського обліку, складанням податкової звітності вказаного підприємства, не вів ніякої господарської діяльності. Відповідно до вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2011 року ОСОБА_5 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Судом витребовувалась інформація про те, чи набрав законної сили даний вирок та отримано копію ухвали від 13 квітня 2011 року, відповідно до якої вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2011 року змінено, відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_5 звільнено з випробувальним терміном 1 рік.

Також, в матеріалах перевірки з посиланням на Висновок експертного дослідження №206/207 почеркознавчого та технічного дослідження документів зазначено, що підписи від імені ОСОБА_5, зображення яких міститься на наданих до перевірки податкових накладних дослідження податкових накладних і накладних, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Як свідчать матеріали перевірки, Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська надіслано завірені належним чином копії декларації з ПДВ, податку на прибуток та юридичну справу підприємства ПП «Профінвест», за даними яких, підприємство транспортних засобів і нерухомого майна не має. Також до документальної позапланової невиїзної перевірки надано Висновок № 235 почеркознавчого дослідження підписів від імені ОСОБА_7, директора ПП „Профінвест", на наданих на дослідження бухгалтерських документах, відповідно до якого, підписи на податкових накладних і накладних виконані не самим ОСОБА_7, а іншою особою із наслідуванням підпису ОСОБА_7

Відповідно до акту перевірки від 12 квітня 2012 року №371/22/30684913, працівниками ГВПМ ДПІ у м. Вінниці було відібрано пояснення у власників та водіїв транспортних засобів, які були зазначені у товарно-транспортних накладних. Відповідно пояснень отриманих, від водіїв та власників транспортних засобів встановлено, що товарно-транспортні накладні вони не оформляли та ніяких документів на перевезення у них не було.

За зазначених обставин, актом перевірки від 12 квітня 2012 року №371/22/30684913 зроблено висновок, що ПрАТ «Вінницяпобутхім» не довело реальність операцій і реальність часу здійснення операцій придбання неонолу у TOB «Техномедцентр КС», ПП «Профінвест», а також у підприємства відсутні первинні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності неонолу, кошти перераховувались TOB «Техномедцентр КС» та ПП «Профінвест» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим, дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

По перше, суд критично оцінює твердження податкового ревізора - інспектора, яка проводила перевірку, про те, що у підприємства відсутні первинні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності неонолу, оскільки, як слідує з матеріалів справи, перевірка проводилась позапланова невиїзна на підставі вилучених ГВПМ Вінницької ОДПІ документів. З матеріалів справи, пояснень представників, наданих в судових засіданнях та показань свідка не слідує, що відповідачем витребовувались у позивача будь які інші первинні документи на підтвердження фактичного отримання та використання у господарській діяльності неонолу, а тому на думку суду в даному випадку дані твердження є передчасними.

Крім того, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п. 5.2.1 п. 5.2 даної статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ці ни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу даних норм слідує, що право на віднесення до складу валових витрат сум витрат на придбання товару, а також право на податковий кредит, що підлягає бюджетному відшкодуванню, виникає у платника податку у разі придбання товарів та використання їх у подальшій господарські діяльності, і датою такого виникнення необхідно вважати дату здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, таке право виникає у разі підтвердження товарності операції і використання придбаних товарів у подальшій господарській діяльності.

Так, питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Техномедцентр КС» досліджувалось судом і підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ПрАТ «Вінницяпобутхім» та ТОВ «Техномедцентр КС» договором купівлі-продажу товарів (а саме: неонолу АФ 9-12) № 6/32-08 від 18.08.2008 року (т. 1 а.с. 142-144); накладними: № Н-1 від 28.08.2008р. (т. 1 а.с. 149), № Н-4 від 30.09.2008р. (т. 1 а.с. 155), № Н-9 від 06.11.2008р. (т. 1 а.с. 159), № 25 від 27.02.2009р. (т. 1 а.с. 167), № 38 від 18.03.2009р. (т. 1 а.с. 171), № 46 від 14.04.2009р. (т. 1 а.с. 176), № 53 від 23.04.2009р. (т.1 а.с. 178), № 37-Н від 22.05.2009р. (т. 1 а.с. 183), № 39-Н від 04.06.2009р. (т. 1 а.с. 186), № 46-Н від 17.06.2009р. (т. 1 а.с. 187), № 57-Н від 08.07.2009р. (т. 1 а.с. 190), № 63-Н від 16.07.2009р. (т. 1 а.с. 191), прибутковими ордерами: № 352 від 28.08.2008р. (т. 1 а.с. 150), № 429 від 02.10.2008р. (т. 1 а.с. 156), № 521 від 07.11.2008р. (т. 1 а.с. 160); № 102 від 27.02.2009р. (т. 1 а.с. 168), № 163 від 19.03.2009р. (т. 1 а.с. 172), № 238 від 14.04.2009р. (т. 1 а.с. 177), № 250 від 24.04.2009р. (т. 1 а.с. 179).

Факт оплати неонолу, на підставі договору купівлі-продажу № 6/32-08 від 18.08.2008 року, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: № 004145 від 16.09.2008р. (т. 2 а.с. 101), № 004650 від 15.10.2008р. (т. 2 а.с. 102), № 005307 від 18.11.2008р. (т. 2 а.с. 103), № 000809 від 03.10.2009р. (т. 2 а.с. 104), № 001377 від 01.04.2009р. (т. 2 а.с. 105), № 001802 від 23.04.2009р. (т. 2 а.с. 106), № 002118 від 12.05.2009р. (т. 2 а.с. 107), № 002134 від 13.05.2009р. (т. 2 а.с. 108).

Також, судом досліджувалось питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ПП «Профінвест» і підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ПрАТ «Вінницяпобутхім» та ПП «Профінвест», договором купівлі-продажу товарів (а саме: неонолу АФ 9-12) № 6/50-9 від 21.09.2009 року (т. 1 а.с. 139-141); накладними: № 24 від 22.09.2009р. (т. 1 а.с. 198), № 30 від 13.10.2009р. (т. 1 а.с. 205), № 42 від 09.11.2009р. (т. 1 а.с. 215), № 55 від 24.12.2009р. (т. 1 а.с. 221), № 2 від 20.01.2010р. (т. 1 а.с. 227), № 6 від 03.02.2010р. (т. 1 а.с. 235), № 11 від 03.03.2010р. (т.1 а.с. 245), № 19 від 26.03.2010р. (т. 1 а.с. 249), № 31 від 27.04.2010р. (т. 2 а.с. 5), № 39 від 31.05.2010р. (т. 2 а.с. 13), № 43 від 30.06.2010р. (т. 1 а.с. 19); прибутковими ордерами: № 852 від 23.09.2009р. (т. 1 а.с. 199), № 949 від 13.10.2009р. (т. 1 а.с. 206), № 1076 від 09.11.2009р. (т. 1 а.с. 216), № 1240 від 24.12.2009р. (т. 1 а.с. 224), № 11 від 22.01.2010р. (т. 1 а.с. 230), № 60 від 05.02.2010р. (т. 1 а.с. 238), № 140 від 01.03.2010р. (т. 1 а.с. 248), № 215 від 26.03.2010р. (т. 2 а.с. 2), № 308 від 27.04.2010р. (т. 2 а.с. 8), № 427 від 31.05.2010р. (т. 2 а.с. 15), № 499 від 30.06.2010р. (т. 2 а.с. 21).

Факт оплати неонолу, на підставі договору купівлі-продажу № 6/50-9 від 21.09.2009 року, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: № 005177 від 24.09.2009р. (т. 2 а.с. 109), № 005824 від 19.10.2009р. (т. 2 а.с. 110), № 006466 від 13.11.2009р. (т. 2 а.с. 111), № 000018 від 06.01.2010р. (т. 2 а.с. 112), № 000377 від 25.01.2010р. (т. 2 а.с. 113), № 000852 від 16.02.2010р. (т. 2 а.с. 114), № 001467 від 11.03.2010р. (т. 2 а.с. 115), № 002039 від 09.04.2010р. (т. 2 а.с. 116), № 002117 від 12.04.2010р. (т. 2 а.с. 117), № 002741 від 12.05.2010р. (т. 2 а.с. 118), № 003548 від 14.06.2010р. (т. 2 а.с. 119), № 004133 від 08.07.2010р. (т. 2 а.с. 120).

Також, в матеріалах справи наявні накладні на відпуск сировини у виробництво (т. 1 а.с. 151-154, 157-158, 161-162, 164-165, 169-170, 173-174, 180-182, 184-185, 188-189, 193-194, 196, 201-203, 209-211, 219-220, 225-226, 232-234, 240-242; т. 2 а.с. 3-4, 9-11, 16-18, 22-24), що свідчать про використання ПрАТ «Вінницяпобутхім» неонолу в господарській діяльності.

Крім того, на вимогу суду позивачем надано довідку про витрати сировини (неонолу) на виробництво готової продукції за період з 01.08.2008 року по 30.06.2010 року (т.2 а.с. 30), відповідно до якої за зазначений період позивачем виготовлено 49 740 т пральних порошків, на що, згідно норм витрат, витрачено неонолу 632,44 т. Як слідує з відомості про рух матеріальних цінностей в період з 01.08.2008 року по 30.06.2010 року від зазначених вище контрагентів позивачем отримано 308,705 т. неонолу, що становить майже 50% всієї кількості придбаного за зазначений період неонолу.

Крім того, відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Як слідує з акту перевірки та показань свідка ОСОБА_4 під час перевірки нею досліджувались накладні за 2008 рік і зазначені в них суми увійшли до визначеного за результатами перевірки податкового зобов'язання та штрафних санкцій. Суд з урахуванням положень ч. 2 ст.71 КАСУ критично оцінює надані в судовому засіданні представником відповідача пояснення, що зазначені суми було враховано ревізором, оскільки вони позивачем були включені до уточнюючих декларацій, що подавались в межах визначеного п. 102.1 ст. 102 ПК України строку, оскільки дані твердження представника відповідача належними доказами не підтверджено.

Щодо наявності вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2011 року по справі № 0417/1-33/2011 щодо ОСОБА_5, який з метою прикриття незаконної діяльності, створив суб'єкт господарської діяльності - підприємство «Техномедцентр КС», слід зазначити наступне. На думку суду, лише наявність зазначеного вище обвинувального вироку не може свідчити про безтоварність операцій. Як слідує із досліджених під час розгляду даної адміністративної справи первинних документів факт придбання неонолу позивачем у ТОВ «Техномедцентр КС» підтверджується. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАСУ, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Аналогічна правова позиція висловлена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 19.05.2011 р. №К-20843/09, від 15.12.2011 року №К-2381/09, від 09.02.2012 року №К-23234/10.

Крім того, в акті перевірки ревізор посилається на висновки експертних досліджень №№235, 206/207. Суд критично оцінює дані докази виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Частиною 3 зазначеної вище статті визначено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. На думку зазначені вище висновки експертних досліджень не відповідають зазначеним вимогам.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат суму витрат на придбання товару, а також останнім правомірно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а тому податкові повідомлення - рішення від 04.05.2012 року № 0000202300, № 0000212300, № 0000222300 є протиправними та підлягають скасуванню.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 04.05.2012 року № 0000202300, № 0000212300, № 0000222300.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки, платіжним дорученням від 03.08.2012р. № 004359 підтверджено сплату позивачем судового збору у розмірі 2204,00 грн., то дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Вінницяпобутхім» шляхом її безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№0000212300, 0000202300, 0000222300 від 04 травня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (м. Вінниця вул. Фрунзе, 4, код ЄДРПОУ 30684913) судовий збір в розмірі 2204 грн. (дві тисячі двісті чотири гривні) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Вінницької ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна