Вирок № 26490532, 03.08.2012, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 1814/771/2012

Пр. № 1/1814/92/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2012 року Путивльський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Данік Я.І.

при секретарі - Худайкуловій О.М.

з участю: прокурора - Черток М.І.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Нечаєвка Буринського району Сумської області, освіта середня, не одруженого, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 13 вересня 2010 року за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн., постановою Путивльського райннного суду Сумської області від 25 червня 2012 року зазначене покарання замінено на покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 12 квітня 2012 року, близько 20 години 30 хвилин, зайшов у двір домоволодіння потерпілого ОСОБА_1 по вул. Базими, 34 в м. Путивль, щоб позичити у нього гроші на спиртне. Виявивши, що потерпілий відсутній, побачив, що ворота гаражу відчинені та зазирнувши в приміщення гаражу помітив акумуляторну батарею «Плазма 6 СТ-62 А/г»та шляхом вільного доступу викрав її. В подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 425 грн. 31 коп.

Підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та суду показав, що дійсно він 12 квітня 2012 року, близько 20-30 години, прийшов разом з ОСОБА_3 до господарства ОСОБА_1, щоб попросити грошей на спиртне, але коли виявилось, що його вдома немає, зайшовши у двір, помітив у гаражі акумуляторну батарею сірого кольору і забрав її, коли ОСОБА_3 вийшов з двору. В подальшому викрадену акумуляторну батарею розбив та продав як металобрухт.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 12 квітня 2012 року він залишив у себе в гаражі по АДРЕСА_2 акумуляторну батарею, а близько 7 години 13 квітня 2012 року він виявив її пропажу. Напередодні ввечері, тобто 12 квітня 2012 року близько 22 години він бачив біля свого домоволодіння ОСОБА_3, тому вважає, що саме ОСОБА_3 і викрав у нього акумуляторну батарею. До підсудного він претензій не має і не вважає такий розмір завданої йому шкоди істотним.

Вина підсудного підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3, який суду показав, що 12 квітня 2012 року близько 20 години 30 хвилин він та ОСОБА_2 заходили до домоволодіння потерпілого позичити грошей, проте його дома не було. Гараж був відчинений, у середині біля воріт ОСОБА_3 бачив акумуляторну батарею. Він перший вийшов з двору, ОСОБА_2 вийшов через декілька хвилин, тримаючи щось під курткою, що саме то було він не бачив. Після того він приходив у цей же вечір додому до ОСОБА_2 і останній йому повідомив, що взяв акумулятор у потерпілого.

Крім того, вина підсудного підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 22 травня 2012 року -домоволодіння АДРЕСА_2 Сумської області (а.с.7-9);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 05 червня 2012 року, з якого вбачається, що підсудний продемонстрував свою обізнаність щодо того, де саме у домоволодінні потерпілого знаходилась акумуляторна батарея «Плазма 6 СТ-62 А/г», та пояснив, що після того, як ОСОБА_3 вийшов з двору потерпілого, він взяв зазначену батарею і, тримаючи її під одягом, пішов додому (а.с.30-32);

- висновком товарознавчої експертизи від 13 червня 2012 року №2, згідно з яким вартість акумуляторної батареї «Плазма 6 СТ-62 А/г», з урахуванням зносу, станом на 12 квітня 2012 року становить 475 грн. 31 коп. (а.с.39-40).

Таким чином, вина підсудного ОСОБА_2 у повному обсязі знайшла своє підтвердження під час судового слідства і його злочинні дії суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.

При визначенні підсудному виду і міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, який є раніше судимим, його матеріальне становище та те, що потерпілий претензій до підсудного не має та не вважає розмір завданої йому шкоди істотним, а також обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність позитивних характеристик.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе застосувати положення ст.69 КК України і призначити засудженому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, перейшовши до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.185 КК України, у виді обмеження волі.

Вироком Путивльського районного суду Сумської області від 13 вересня 2010 року ОСОБА_2 засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн., яке постановою Путивльського районного суду Сумської області від 25 червня 2012 року було замінено на покарання у виді громадських робіт строком на 100 годин.

Оскільки, що на момент вчинення злочину -12 квітня 2012 року, ОСОБА_2 вважався засудженим до штрафу у розмірі 1700 гривень, то за сукупністю вироків зазначене покарання згідно з вимогами ст.ст.71, 72 КК України повинно виконуватись самостійно.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд і строк відбування покарання відраховувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Підлягають стягненню з підсудного судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 352 грн. 80.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків вважати ОСОБА_2 засудженим до цього покарання та до покарання, призначеного йому за вироком Путивльського районного суду Сумської області від 13 вересня 2010 року у виді штрафу у розмірі 1700 грн., які виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд і строк відбування покарання відраховувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Стягнути з ОСОБА_2 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 80 коп. судових витрат за проведення товарознавчої експертизи на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області ( рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100 ).

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя:підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду Я.І. Данік