Справа № 218/1118/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2012 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Круглика В.В.
при секретарі Данилюк В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оратівського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, за участю сторін, -
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 04.12.2007 року відповідно до укладеного договору № 741 відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 19 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,0 % річних строком на 120 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 03.12.2017 року. Згідно п.1.3. кредитного договору кредит надається одноразово готівкою. Факт отримання готівки підтверджується видатковим-ордером №74 від 11.12.2007 року. Згідно п.1.6. кредитного договору позичальник зобов'язався погашення кредиту здійснювати рівними частинами в сумі 158,33 грн. до 06 числа кожного місяця, наступного за звітним, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Згідно п.1.5.1.1. кредитного договору проценти нараховуються Банком щомісячно на рахунок НОМЕР_1 в Оратівському відділенні за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий Позичальником починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який було надано кредит. Нараховані відсотки повинні бути сплачені позичальником щомісячно, а саме, сплата відсотків, нарахованих банком на залишок заборгованості за кредитом. здійснюється до останнього числа поточного місяця починаючи з місяця отримання кредиту в сумі згідно з відомістю нарахованих відсотків, яка складається банком. Згідно п. 5.2. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом комісійних винагород та інших платежів за договором кредиту, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,02% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 11.12.2007 р. за №1260 між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки. Станом на 20.06.2012 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором від 04 грудня 2007 року за № 741 становить: основний борг - 12737 грн. 87 коп.; відсотки - 2065 грн. 56 коп., пеня за прострочення основного боргу та відсотків - 181 грн. 62 коп., загальна сума заборгованості складає: 14985 грн. 05 коп. На адресу позичальника банком неодноразово направлялись листи з вимогами щодо усунення порушень за кредитним договором, повернення кредитної заборгованості. Враховуючи, що на сьогоднішній день дані зобов'язання за кредитним договором позичальником належно не виконуються, він ухиляється від взятих на себе обов'язків по їх виконанню перед АТ "Державний Ощадний банк України", представник позивача Венгер А.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 14985 грн. 05 коп. та судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобов'язань, а саме з договору кредиту, що регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що 04.12.2007 року між АТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 741. Згідно з умовами договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 19 000 гривень за відсотковою ставкою за користування кредитом 19,0% річних строком на 120 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 03.12.2017 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 11.12.2007 р. за №1260 між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки. На адресу позичальника не одноразово було направлено листи вимоги, щодо дострокового повернення кредиту, які залишились без належного реагування.
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, здійснив видачу кредитних ресурсів в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності. Позичальником, в порушення своїх зобов'язань, не сплачено плату за користування кредитом та заборгованість по кредиту в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором.
Станом на 20.06.2012 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором від 04 грудня 2007 року за № 741 становить: основний борг - 12737 грн. 87 коп.; відсотки - 2065 грн. 56 коп., пеня за прострочення основного боргу та відсотків - 181 грн. 62 коп., загальна сума заборгованості складає: 14985 грн. 05 коп.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст.610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Враховуючи вищезазначене, аналізуючи встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі. Підстав для звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій суд не вбачає.
Оскільки позивачем було сплачено судовий збір при подачі позовної заяви до суду, то відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України їх слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 554, 610, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь АТ "Ощадбанк" в особі філії Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (код філії ЄДРПОУ 09302607 рахунок № 37396905 в ОПЕРВ філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" МФО № 302076) заборгованість за кредитним договором № 741 від 04.12.2007 року в розмірі 14985 грн. 05 коп. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Ощадбанк" в особі філії Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" 214 грн. 60 коп. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок) сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
CУДДЯ
Повний текст рішення виготовлено 19.09.2012 р.
Судове рішення № 26489996, Оратівський районний суд Вінницької області було прийнято 18.09.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 218/1118/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: