Рішення № 26482867, 24.07.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 219/289/12 Провадження № 22-ц/0290/2300/2012Головуючий в суді першої інстанції:Боднар В.В.Категорія: 57 Доповідач: Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтко Ю.Б.,

Суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.,

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 13 червня 2012 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства «ВИД», з участю третьої особи Державного реєстратора Піщанської РДА про визнання недійсним рішення голови (засновника) господарства та скасування державної реєстрації змін до статуту господарства, -

в с т а н о в и л а :

15 лютого 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства «ВИД»(далі - СФГ «ВИД») щодо визнання недійсним рішення голови (засновника) селянського (фермерського) господарства «ВИД»- ОСОБА_3 про виключення зі складу членів (засновників) селянсько-фермерського господарства «ВИД»ОСОБА_2 та скасування державної реєстрації змін до статуту СФГ «ВИД», затверджених рішенням.

Позивач зазначив, що ОСОБА_2 перебувала у складі засновників (членів) СФГ «ВИД», заснованого у 1995 році. Головою СФГ «ВИД»було обрано ОСОБА_3.

Факт перебування у складі засновників (членів) СФГ «ВИД», підтверджується Статутом господарства (пункт 1.4.) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців серія АС №639383, станом на 04.10.2011 р.

Станом на 24.01.2012 р. згідно даних витягу серії АЕ №705604, у числі засновників (членів) СФГ «ВИД»залишився лише ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а інші засновники (члени) СФГ «ВИД»були незаконно виключені головою з державного реєстру.

Згідно статуту СФГ «ВИД»та положень закону «Про фермерське господарство»зміни у складі членів фермерського господарства можуть відбуватись лише шляхом добровільного (за власною ініціативою) виходу члена/засновника господарства з числа членів даного господарства. Жоден з членів господарства не подавав письмової заяви про свій вихід зі складу господарства

У складі спеціального закону України «Про фермерське господарство»відсутні норми, які б регулювали порядок виключення або добровільного виходу члена фермерського господарства з його складу.

У зв'язку із відсутністю у спеціальному законі норм, які регулюють спірні між позивачем та відповідачем відносини, вони повинні регулюватись за принципом аналогії закону, як це передбачено статтею 8 ЦК України.

Нормами інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини, які становлять предмет даного спору між головою СФГ ОСОБА_3 та незаконно виключеними засновниками (членами) фермерського господа, а тому повинні бути прийняті до уваги, є наступні: стаття 114 Господарського кодексу України, стаття 1 Закону «Про фермерське господарство», стаття 83 ЦК України.

А надалі, виходячи із змісту ст. 83 ЦК України, повинні бути застосовані норми закону України «Про господарські товариства»(статті 59, 62, 64, 72), а також стаття 166 ЦК України.

Відповідно, для вирішення даного спору необхідно взяти до уваги положення абзацу 2 ст. 62 закону України «Про господарські товариства»у якому зазначено, що директор товариства вирішує: усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів засновників.

Згідно абзацу 3 ст. 62 закону «Про господарські товариства»директор не має права приймати рішення, обов'язкові для засновників товариства.

Згідно ст. 59 закону «Про господарські товариства»питання про виключення засновника (за аналогією - члена фермерського господарства) зі складу товариства належить до виключне: компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю.

Виходячи зі змісту норм закону «Про господарські товариства»члена товариства може бути виключено в разі дотримання певних обов'язкових умов: перше - член товариства не виконує (або неналежним чином виконує) свої обов'язки, чи то перешкоджає досягненню цілей товариства: друге - питання про виключення члена товариства вирішується на загальних зборах товариства; за виключення члена повинна проголосувати більшість членів товариства.

Таким чином, вищенаведені норми законодавства, які регулюють подібні відносини, виключають можливість виключення члена Фермерського господарства одноосібним рішенням (наказом) голови господарства (директора).

Статутом господарства та діючим цивільним законодавством не передбачено право голови фермерського господарства своїм рішенням (наказом) проводити виключення членів господарства, які на рівні з ним виступали в якості засновників господарства.

Таким чином, виходячи із змісту вищезазначених норм закону, який регулював відповідні відносини на момент створення СФГ «ВИД», а також положень закону «Про фермерське господарство», позивач вважає своє виключення з числа членів господарства незаконним.

В подальшому, вважає позивач, з порушенням вимог статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" було проведено незаконну державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - статуту СФГ «ВИД».

Заяву про вихід зі складу СФГ позивач голові ОСОБА_3 не подавала, а голова господарства не є уповноваженим органом юридичної особи для прийняття рішень про виключення члена господарства.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 13 червня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 13 червня 2012 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, при цьому висновки суду суперечать дослідженим та встановленим матеріалам справи, які мають істотне значення, та порушують норми матеріального права.

При цьому вказується на ті ж підстави, що і в позовній заяві.

У своїх запереченнях на скаргу в судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача її доводи не визнали, вказавши на їх безпідставність і на законність та обґрунтованість рішення суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що на момент створення СФГ «ВИД»його єдиним засновником був ОСОБА_3. Він автоматично став головою цього господарства і одноособово сформував майно (складений капітал) СФГ «ВИД». Суд не отримав доказів участі ОСОБА_2 у майні (складеному капіталі) СФГ «ВИД».

Отже, позивач у 2004 році мала бути внесена до статуту і до Єдиного державного реєстру в якості члена селянського (фермерського) господарства «ВИД».

Частиною третьою ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство»визначено, що голова фермерського господарства, зокрема, вчиняє юридично значимі дії від імені господарства. Відтак, видається правомірним затвердження статуту СФГ «ВИД»його головою - ОСОБА_3.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі пп.. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Відповідно до загальних положень цивільно-процесуального законодавства суд повинен з'ясувати обставини, які пов'язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини (ст. 214 ЦПК України). При цьому факти підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являються предметом позову.

Позивач повинен зазначити і довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов'язує свою матеріально-правову вимогу. Відповідач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, що відповідає вимогам ст. 10 ЦПК України.

Позивач пред'явила позов про визнання недійсним рішення голови (засновника) господарства та затверджені ним зміни до статуту посилаючись на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство»та, відповідно, положень Статуту СФГ «ВИД»голова господарства не мав повноважень на одноособове виключення зі складу господарства його учасника. Саме це є предметом вимоги, а підстави позову лежать в основі гіпотези норми права зазначеного матеріального закону.

Натомість, представник відповідача, як і суд першої інстанції, вдались в дослідження обставин, що лежать за межами підстави позову, тобто в дослідження того, чи є правомірним включення позивача ОСОБА_2 до складу учасників (засновників) СФГ «ВИД»у 2004 році.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовну заяву ОСОБА_2 слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту СФГ «ВИД»від 2004 року та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців, серія АЕ № 639382, станом на 04.10.2011 року одним із засновників (учасником) юридичної особи СФГ «ВИД»є позивач ОСОБА_5.

Рішенням засновника селянського (фермерського) господарства «ВИД»ОСОБА_3 № 01-11 від 15 грудня 2011 року затверджено статут селянського (фермерського) господарства у новій редакції з подачею державному реєстратору належного пакету документів. Рішенням того ж засновника за № 01-12 від 04 січня 2012 року припинено членство у СФГ «ВИД»позивача ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство»фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Згідно п. 11.2. Статуту СФГ «ВИД»передбачено право припинення учасника участі в СФГ шляхом виходу з СФГ. Однак позивачем така заява про свій вихід зі складу учасників господарства не подавалась.

Відповідачем не доведено суду доказів того, що діючим законодавством України, зокрема Законом України «Про фермерське господарство», ні положеннями Статуту СФГ «ВИД»засновнику господарства ОСОБА_3 надано повноваження на одноособове затвердження статуту селянського (фермерського) господарства «ВИД»у новій редакції та виключення зі складу господарства його засновника.

Не знайшло в судовому засіданні свого підтвердження посилання представників відповідача на те, що такі повноваження мав ОСОБА_3 як голова фермерського господарства, оскільки адміністративні функції керівника юридичної особи чітко визначені п.п. 7.1.-7.5 Статуту.

При цьому суд першої інстанції неправильно розтлумачив зазначені положення правом голови СФГ одноособово затверджувати статут господарства у новій редакції посилаючись на ч. 3 ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство», відповідно до якої голова вчиняє юридично значимі дії від імені господарства.

Однак норма зазначеної статті визначає, що такі дії вчиняються відповідно до законодавства України, при цьому районний суд в своєму рішенні на відповідні норми законодавства не посилається.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення, оскільки її право як засновника СФГ «ВИД»порушено та підлягає судовому захисту.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 13 червня 2012 року скасувати.

Визнати недійсним рішення засновника селянського фермерського господарства «ВИД»№ 01-11 від 15.12.2011 року та затверджені ним зміни до статуту, зареєстровані 26.12.2011 року державним реєстратором Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області, номер запису в реєстрі 11621050009000005.

Визнати недійсним рішення засновника селянського фермерського господарства «ВИД»№ 01-12 від 04.01.2012 року та затверджені ним зміни до статуту, зареєстровані 06.01.2012 року державним реєстратором Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області, номер запису в реєстрі 11621050010000005.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу мо же бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

«З оригіналом вірно»

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.