Ухвала суду № 26482340, 25.09.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/5832/2012 Провадження № 22-ц/0290/2389/2012Головуючий в суді першої інстанції:Федчишен С.А.Категорія: 53 Доповідач: Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 рокум. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив»на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 липня 2012 року в справі за позовом

ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 06 червня 2012 року звернувся до суду з позовом до ПП «Компанія «Володимирський масив»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги мотивував тим, що згідно наказу № 92 від 01.07.2011 року він був звільнений з посади електрика за власним бажанням з ПП компанії «Володимирський масив». При звільненні відповідач не розрахувався з ОСОБА_2 в повному обсязі, а саме не виплатив розрахункові кошти в розмірі 1551,63 грн..

Позивач зазначає, що остаточний розрахунок із ним був проведений 24.05.2012 року, підприємство виплатило йому заборгованість по заробітній платі у розмірі 1551,63 грн..

Враховуючи зазначене, позивач просить зобов'язати відповідача сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 10005,28 грн..

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 липня 2012 року позов задоволено та стягнуто з ПП компанії «Володимирський масив»на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10005,28 грн. та судовий збір в розмірі 214,60 грн. на користь держави.

В апеляційній скарзі ПП «Компанія «Володимирський масив»просить вказане рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення коштів в сумі 6261,40 грн. надмірно нарахованих позивачем до стягнення, оскільки ОСОБА_2 може розраховувати на стягнення середнього заробітку в сумі тільки за останні три місяці, що передували його зверненню до суду, а тому сума, що підлягає до виплати становить не 10005,28 грн., а 3743,88 грн..

Заперечуючи проти скарги позивач ОСОБА_2 вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а доводи скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум ,що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, власник або уповноважений ним орган повинен в зазначений строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що позивач працював на посаді електрика у відповідача і був звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП наказом за №92 від 01.07.2011 року. При звільненні з ним вчасно не провели повний розрахунок, який провели лише 24.05.2012 року, виплативши позивачу заборгованість по заробітній платі у розмірі 1551,63 грн. Даний факт не заперечується відповідачем.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції оцінив надані докази в порядку ст.212 ЦПК України і вірно встановив обставини справи, а саме те, що при звільненні з роботи з позивачем не було вчасно проведено повного розрахунку. Суд правильно застосував норми матеріального і процесуального права та дійшов підставного висновку про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10005,28 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

«З оригіналом вірно»

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.