Ухвала суду № 26481967, 15.10.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 219/4/12

Провадження №11/0290/1014/2012 Категорія: 3

Головуючий у суді 1-ї інстанції Боднар В.В

Доповідач : Федчук

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого: Федчука В.В.

суддів: Рупака А. А., Зайцева В.А.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.

та захисників - адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула «10»жовтня 2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п.п. 6, 12 КК України за апеляцією державного обвинувача з доповненнями та апеляцією захисника -адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Піщанського районного суду Вінницької області від «14»червня 2012 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець с. Гордівка Крижопільського

району Вінницької області,

раніше судимого: 22.11.2006 року

Замостянським районним судом м. Вінниці

за ст. ст. 296 ч.4, 263 ч.1, 70 КК України

до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі,

визнано винуватим та призначено покарання:

- за ст. 187 ч.4 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна;

- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Відповідно до ст. 70 КК України, остаточну міру покарання ОСОБА_4 призначено за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженець с. Жабокрич Крижопільського

району, Вінницької області,

раніше не судимого,

визнано винуватим та призначено покарання:

- за 187 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ст. 115 ч.2 п.п. 6, 12 КК України до 10 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, остаточну міру покарання ОСОБА_5 призначено за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -у вигляді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнуто солідарно із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати в сумі 644 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, 27 квітня 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у другій половині дня, знаходячись у кухні будинку ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 разом з останнім вживали алкогольні напої.

Близько 17 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння вийшли на подвір»я перекурити . Під час розмови ОСОБА_4 висловив намір позбавити життя ОСОБА_6 у зв»язку із словесним конфліктом , який мав місце між ними . ОСОБА_5, підтримавши висловлену пропозицію , схиляючи ОСОБА_4 до вчинення злочину, повідомив останнього про негативні вислови на його адресу з боку ОСОБА_6, а також про те, що він бачив у останнього значну суму грошей при собі. При цьому ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 після вбивства ОСОБА_6 викрасти вказані гроші.

Погодившись із даною пропозицією , ОСОБА_4 , з не знятою та не погашеною у встановленому законом порядку судимістю , та ОСОБА_5, обоє в стані алкогольного сп»яніння, маючи намір на позбавлення життя ОСОБА_6 з корисливих мотивів , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та їх наслідки у вигляді смерті потерпілого , розподіливши ролі кожного у вчиненні вбивства , домовились , що останній , відчинивши двері будинку , непомітно проникне в середину , візьме сокиру , яку передасть ОСОБА_4 та залишиться на подвір»ї домогосподарства з метою попередження ОСОБА_4 про можливу появу сторонніх осіб. ОСОБА_4 у свою чергу повинен був зайти в будинок , за допомогою сокири вчинити вбивство ОСОБА_6 та викрасти гроші, з яких 50 грн. віддати ОСОБА_5

На виконання домовленості ОСОБА_5, відваживши затворну планку вхідних дверей будинку, оскільки замок закрився при захлопуванні дверей під час їхнього виходу з будинку , зайшов в будинок , де у коморі взяв сокиру і передав її ОСОБА_4

Взявши у ОСОБА_5 сокиру , ОСОБА_4 зайшов в кімнату , де за столом , спиною до нього сидів потерпілий . Перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом , підійшов до потерпілого та завдав йому сокирою два удари у потиличну частину голови, від яких останній впав на підлогу на спину , обличчям догори . Продовжуючи свій намір ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 ще кілька ударів сокирою по обличчю .

Завданими ударами ОСОБА_6 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми , рубаних ран в лобно - тім*яній ділянці голови справа над надбрівною дугою , проникаючих рублених ран лівій тьмяній ділянці голови по задній поверхні та проникаючої рубаної рани в потиличній ділянці , проникаючих рубаних ран на обличчі , крововиливів з амбібіцією на внутрішніх поверхнях м*яких тканин голови в правій лобно-скроневій ділянках , в потилично-скроневій ділянці зліва , множених багато скалкових переломів кісток склепіння черепа з переходом на кістки основи черепа , ушкодження твердої мозкової оболонки в правній лобній та правій скроневій ділянках , потиличній ділянці зліва та тім*яній ділянці зліва , крововиливу у порожнину черепа , руйнацію головного мозку в правій скроневій ділянці та потилично-скроневій ділянці, від яких ОСОБА_6 помер на місці події.

В цей час ОСОБА_5, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_4 , залишився спостерігати за обстановкою на подвір'ї домогосподарства, з метою попередження останнього про можливу появу сторонніх осіб.

Почувши декілька глухих ударів, які долинули з будинку, зрозумівши, що ОСОБА_4, на виконання домовленості між ними, позбавив ОСОБА_6 життя з метою заволодіння його грошима, ОСОБА_5, боячись бути викритим у причетності до злочину, з місця події втік.

В цей час ОСОБА_4, побачивши, що ОСОБА_6 не подає ознак життя, витягнув з кишені штанів потерпілого гроші в сумі 280 грн. та вийшов з будинку. Помітивши відсутність ОСОБА_5, ОСОБА_4, залишивши місце скоєння злочину, у подальшому всі викрадену сум коштів використав на власні потреби.

В своїй апеляції державний обвинувач з доповненнями ставить питання про скасування вироку Піщанського районного суду Вінницької області від 14.06. 2012 року відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.187, ч.2 п.6,12 ст.115 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст.187, ч.2 п.6,12 ст.115 КК України через неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення кримінально-процесуального закону та не відповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засуджено, внаслідок м'якості.

Просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочинів, передбачених п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, 70 КК України та призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна, визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні злочинів, передбачених п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, 70 КК України та призначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Мотивує свої вимоги тим, що у вироку не надано належної оцінки особі підсудного ОСОБА_4, який неодноразово судимий, вчинив особливо тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 для потерпілого настали тяжкі наслідки у вигляді смерті ОСОБА_6 Крім того, постановляючи вирок відносно ОСОБА_5 суд не призначив додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що відповідає вимогам ст. 98 КК України, оскільки ОСОБА_5 на момент вчинення злочину був неповнолітнім. Разом з тим в обгрунтування підстав не застосування додаткового покарання відносно ОСОБА_5 суд у мотивувальній частині вироку не навів, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Крім того, при постановленні вироку стягнув із засуджених судові витрати в солідарному порядку, чим порушив вимоги ст. 93 КПК України.

В своїй апеляційній скарзі захисник -адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 ставить питання скасування вироку Піщанського районного суду Вінницької області від 14 червня 2012 року, в зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, однобічністю судового слідства та з істотним порушенням норм кримінально -процесуального закону. Просить постановити нове рішення, яким ОСОБА_5, обвинуваченого за ст. ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п.п. 6, 12 - виправдати.

Мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, а саме те, що його підзахисний не вчиняв даних злочинів, які йому інкримінуються. Суд належним чином не дослідив докази у справі та не дав їм належну оцінку, що призвело до однобічності судового

Заслухавши доповідача, міркування прокурора Кузьміна С.В., який підтримав апеляцію державного обвинувача з доповненнями , та вважає вироку суду щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконним та необґрунтованим, захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4, яка підтримала апеляцію адвоката ОСОБА_3 щодо незаконності вироку в зв'язку з істотним порушення вимог кримінально -процесуального закону, та заперечила проти задоволення апеляції прокурора, захисника -адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5, який підтримав доводи, викладені в своїй апеляції , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції державного обвинувача з доповненнями та апеляція захисника -адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 -підлягають до часткового задоволення.

Згідно до вимог ст. 323 КПК України «Вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом».

Відповідно до ст.367 КПК України неповнота судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону є підставами для скасування вироку.

Відповідно до ст. 368 КПК України неповним визнається судове слідство в суді першої інстанції коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст.370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок. Відповідно до вимог п.З ч.2 ст.370 КПК України, порушення права на захист є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і безумовною підставою для скасування вироку.

Ст. 115 ч.2 КК України передбачає кримінальну відповідальність за «умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині».

Відповідно до вимог ст.. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, окрім інших, подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання.

Висновки суду, щодо оцінки доказів мають вказуватися у вироку у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.

Як вбачається з протоколу судового засідання та вироку суду, вказані вимоги судом не виконані. ( т. З а. с. 124-132, 133-135). Як вбачається з вироку суд посилаючись на письмові докази по справі, а саме протоколів огляду речових доказів, протоколів предъявления предметів для впізнання, протоколи явок з повинною ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та інших доказів, лише перечислив їх у вироці, не давши їм жодної оцінки, що є неприпустимим.

В ході судового слідства судом були досліджені вказані докази, однак в порушення вимог ст. 323 ч. З КПК України, вказані докази не були проаналізовані судом в їх сукупності, що на думку колегії суддів призвело до передчасності висновку суду.

Також, судом в мотивувальній частині вироку висвітлено ряд вищезазначених доказів, але згідно протоколу судового засідання в суді не досліджувались.

Крім того Відповідно до ст. 93 КПК України при визнанні підсудного винним суд постановляє стягнути з нього судові витрати. В тому разі, якщо винним буде визнано декілька осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягненні витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених, чого не дотримано судом та в порушення даної норми стягнуто судові витрати в солідарному порядку.

Також, судом першої інстанції не виконані вимоги ст. 65 КК України та п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 22.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», висновки суду, як зазначено в постанові Пленуму, з усіх питань пов 'язаних із призначенням покарання, мають бути належним чином мотивовані у вироку.

А тому при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно усунути вказані порушення закону, повно та всебічно дослідити зібрані у справі докази в їх сукупності.

І якщо суд дійде до висновку про винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, слід сформувати у мотивувальній частині вироку обвинувачення, яке визнане судом доведеним, по кожному епізоду обвинувачення викласти докази, покладені ним в обґрунтування висновків, та міру покарання слід призначити відповідно до ст. 65 КК України, так як воно має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів, з урахуванням тяжкості злочину, осіб винних та інших обставин.

Крім того, при новому судовому розгляді даної справи, слід ретельно перевірити доводи захисника -адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 щодо невинуватості останнього у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію державного обвинувача з доповненнями , апеляційну скаргу захисника -адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 -задовольнити частково.

Вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 14 червня 2012 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - скасувати. Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.

Судді:

З оригіналом вірно: