Ухвала суду № 26481120, 05.01.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а/1770/873/2011

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"05" січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" березня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Система управління-КОНСИС" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Системи управління - КОНСИС" (далі - ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі - ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0000662240/0 від 09.08.2010 р. на суму 21428,69 грн. за порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р.

До початку розгляду справи по суті позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог згідно якої ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" додатково просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002522342/0 від 06.08.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 158 518 грн. в т.ч. основного платежу на суму 118 250 грн. та застосованих штрафних санкцій 40 268 грн. та № 0002532342/0 від 06.08.2010 р. про зменшення суми бюджетне відшкодування в розмірі 10 269 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 4448 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Рівненська ДПІ подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.07.2010 р. ДПІ у м. Рівне було складено акт № 1109/23-100/31765778 про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Системи управління - КОНСИС" за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.

З висновків акта перевірки № 1109/23-100/31765778 від 28.07.2010 р. вбачається, що за результатами її проведення було встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, пп. 7.3.3 п. 7.3 ст.7, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму на суму 118 250 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого завищено бюджетне відшкодування на суму 10269 грн. та завищено рядок 26 декларації по ПДВ за березень 2010 р. на суму 4094 грн.; ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. в частині порушення термінів надходження валютної виручки при виконанні експортного контракту № 09-003 від 27.01.2009 р. з ООО "Производственно-комерческая фирма "Консис".

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002522342/0 від 06.08.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 158 518 грн. в т.ч. основного платежу на суму 118 250 грн. та застосованих штрафних санкцій 40 268 грн., № 0002532342/0 від 06.08.2010 р. про зменшення суми бюджетне відшкодування в розмірі 10 269 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 4448 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0000662240/0 від 09.08.2010 р. на суму 21428,69 грн.

ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" скористалося правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій. За результатами розгляду первинна та повторні скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій без змін.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" (продавець) та ООО "Производственно-комерческая фирма "Консис" (покупець) було укладено експортний контракт № 09-003 від 27.01.2009 р. згідно якого продавець зобов'язаний виготовити та поставити троси дистанційного управління в кількості та номенклатурі згідно специфікацій до даного договору. Ціна контракту 20 000 000 руб. рос.

На виконання вказаного контракту ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" було експортовано для ООО "Производственно-комерческая фирма "Консис" троси дистанційного управління для комплектації сільськогосподарської продукції загальною вартістю 4 787 400 рос. руб./ 1 124 637,75 грн. згідно наданих до перевірки ВМД. Валютна виручка за експортовану продукцію надійшла на валютний рахунок ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" на загальну суму 4 103 150 рос. руб/ 1 074 574,67 грн. Станом на 01.04.2010 р. рахується заборгованість в сумі 684 250 рос. руб.

При цьому податковим органом встановлено, що сума валютної виручки в розмірі 1326 325 рос. руб. надійшла від нерезидента з порушенням 180-денного терміну.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. -виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки було надано докази прийняття Арбітражним судом Брянської області позовної заяви 07.09.2009 р. За наслідками розгляду вказаної позовної заяви 20.09.2009 р. Арбітражним судом Брянської області було прийнято рішення по справі № А09-8760/2009 р., яким позов задоволено повністю.

Наведені норми матеріального права спростовують зазначені в касаційній скарзі доводи відповідача про те, що юридичним фактом, який встановлює процесуальні відносини між сторонами та судом є саме відкриття провадження у справі, а не звернення з позовом про стягнення заборгованості по контракту. Зазначені вище норми законодавства пов'язують момент зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті саме з фактором прийняття судом позовної заяви, тобто з моментом її реєстрації в суді.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що ДПІ у м. Рівне було помилково без наявних на то підстав та в порушення ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

За таких обставин, рішення ДПІ у м. Рівне про застосування штрафних санкцій № 0000662240/0 від 09.08.2010 р. на суму 21428,69 грн. за порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" було укладено договори з Малим підприємством виробничо-будівельного об'єднання "Оріон" на придбання гумово-технічних виробів. За період з 01.04.2007 р. по 31.12.2010 р. ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" згідно долучених до матеріалів справи первинних документів було придбано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 116 036,74 грн. в т.ч. ПДВ 19339,34 грн.

На підставі вказаних документів позивачем було сформовано валових витрат на суму 96698 грн. в т.ч. 2-4 кв. 2007р. на суму 33 035 грн., 2008 р. на суму 45620 грн., 2009 р. на суму 15507 грн., 2010 р. на суму 2 536 грн. Крім того, на підставі податкових накладних наданих МП ВБО "Оріон" позивачем було сформовано податковий кредит на суму 14 363 грн. в т.ч. за 2007 р. в сумі 5183 грн., 2008 р. в сумі 8304 грн., 2009 р. в сумі 876 грн.

Розрахунки проведені в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок МП ВБО "Оріон".

В наступному придбані в МП ВБО "Оріон" ТМЦ (гофра) були використані ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" у виробничому процесі, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР -Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР -Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні вимоги передбачаються пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР -не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV -підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV -первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги щодо змісту податкової накладної встановлені пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Матеріалами справи підтверджуються, що первинні документи виписані МП ВБО "Оріон" повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV та Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

На момент вчинення господарських операцій відомості про МП ВБО "Оріон" знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та у відповідності до ст. 18 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 р. № 755-IV є достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказана юридична особа була зареєстрована платником податку на додану вартість з правом виписування податкових накладних.

Ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України -Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З досліджених матеріалів справи суд обгрунтовано прийшов до висновку, що правочини вчинені ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" на придбання у МП ВБО "Оріон" ТМЦ є реальними та мають наслідком взаємну зміну прав та обов'язків між сторонами. Будь-яких доказів зі сторони податкового органу на підтвердження їх нікчемності надано не було. Відсутність товарно-транспортної накладної не свідчить, що господарські операції між сторонами носили безтоварний характер. Крім того, ДПІ у м. Рівне не враховано, що товар доставляється за рахунок продавця -МП ВБО "Оріон".

За таких обставин твердження ДПІ у м. Рівне про завищення валових витрат на суму 96698 грн. та податкового кредиту на суму 14 363 грн. є необґрунтованими та безпідставними. Враховуючи похідний характер бюджетного відшкодування від сформованого податкового кредиту висновки ДПІ у м. Рівне про його завищення на суму 10269 грн. є помилковими.

Як вбачається з матеріалів справи до складу валових витрат ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" в 1 кв. 2010 р. було включено суму операційної курсової різниці, яка виникла за рахунок збільшення курсу валюти, при перерахуванні коштів нерезиденту ORSCHELN EUROPE, м. Рагбі, Великобританія за придбану продукцію в сумі 165 332 грн.

У пп.7.3.2 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР вказано на те, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Згідно п.п.7.3.3 вказаної статті Закону -балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного ч.2 цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного ч.3 цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Крім того, у п.п.11.2.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР встановлено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

З аналізу наведених положень ст.7 та ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР слідує, що у випадку, коли ціна заборгованості (яка є сталою величиною у іноземній валюті) у національній валюті на дату погашення є вищою за таку ціну на початок звітного періоду чи на дату її виникнення, то формується прибуток, передбачений пп.7.3.3 Закону. При цьому, фактично, у дебітора виникають додаткові витрати, пов'язані із зміною курсу валюти. Це пояснюється тим, що у національній валюті дебітор повинен сплатити кредитору суму більшу, ніж була наявна на момент оприбуткування товару, що пов'язано із здешевленням національної валюти порівняно до валюти розрахунку за товар.

За операцією придбання товару у нерезидента, позивач виступає дебітором. Тому, відповідно до положень п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, він мав право відносити суму курсових різниць до складу валових витрат.

Крім того, необхідно зауважити, що законодавець розрізняє дві окремі/не тотожні господарські операції:

1) придбання товару у нерезидента, яке відноситься до складу валових витрат на дату його оприбуткування;

2) розрахунок курсових різниць.

Зв'язок між цими операціями має односторонній характер. Так, оприбуткування товару впливає на виникнення курсових різниць, але лише у випадку, коли дебітор за такий товар не розрахувався під час сталого/незмінного курсу валют. При цьому, у платника податків -дебітора може виникнути як валовий дохід (коли національна валюта зміцнюється) так і валові витрати (коли національна валюта дешевшає) у зв'язку із напрямком коливання курсу національної валюти.

Розрахунок курсових різниць є окремою операцією, яка впливає на величину валових доходів або валових витрат, із подальшим впливом на оподаткування прибутку, на підставі спеціальної норми у Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

Отже, позивач мав право віднести до складу валових витрат як вартість оприбуткованого від покупця-нерезидента товару, так і суму курсових різниць, що виникла у зв'язку із здешевленням національної валюти.

Стосовно твердження ДПІ у м. Рівне про завищення валових витрат в 1 кв. 2010 р. на суму 210 968 грн. у зв'язку з перерахуванням ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" для ООО "Производственно-комерческая фирма "Консис" авансу на суму 810 000 рос.руб. згідно платіжного доручення № 1 від 23.02.2010 р.

Відповідно до пп. 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 -за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Зазначаючи про порушення пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР посадові особи ДПІ у м. Рівне не вказують в рамках яких договірних відносин відбулося перерахування коштів, коли на вказаний авансовий платіж було поставлено товар та не надають доказів того, що на вказану суму позивачем було збільшено валові витрати. Отже акт перевірки № 1109/23-100/31765778 від 28.07.2010 р., будучи в даному випадку єдиним джерелом доказової інформації по вказаній ситуації оформлений з грубим порушенням, що унеможливлює її перевірку на предмет правомірності дій позивача. Як пояснив представник позивача, відображення вказаної суми в складі валових витрат відбулося по факту отримання товару, в періодах, що не охоплювалися перевіркою. При цьому вказані доводи та документи надані на їх підтвердження під час проведення перевірки ревізорами було проігноровано. За таких обставин суд прийшов до висновку, що твердження ДПІ у м. Рівне про завищення ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" валових витрат в 1 кв. 2010 р. на суму 210 968 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Додатково слід зазначити, що відповідно до постанов Рівненського міського суду від 25.10.2010 р. по справах № 3-9371/10 та № 3-9372/10 було закрито провадження в справах відносно директора ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" ОСОБА_6 та головного бухгалтера ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 163-1 КУаП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України -вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вказаними постановами Рівненського міського суду, що набрали законної сили та є обов'язковими при розгляді вказаної справи було встановлено факт відсутності в діях посадових осіб ТОВ ВКП "Системи управління - КОНСИС" ОСОБА_5 порушення порядку ведення податкового обліку.

На підставі вищенаведеного, суд прийшов до вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002522342/0 від 06.08.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 158 518 грн. в т.ч. основного платежу на суму 118 250 грн. та застосованих штрафних санкцій 40 268 грн. та № 0002532342/0 від 06.08.2010 р. про зменшення суми бюджетне відшкодування в розмірі 10 269 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 4448 грн. підлягають визнанню протиправними та скасуванню в повному обсязі.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.198,200,205,206,212,254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Система управління-КОНСИС" вул. Чорновола, 44/70,м.Рівне,33028

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023