Ухвала суду № 26480713, 17.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/4860/11

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"17" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Капустинського М.М.

Хаюка С.М.,

при секретарі Мисечко І.С. ,

за участю представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" вересня 2011 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" до Державної податковї інспекції в м. Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом ,в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2011 р. №0001482301 про визначення йому додаткового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 225409 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 56352 грн., разом - 281761 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року позов задоволено . Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.05.2011 р. №0001482301 про визначення йому додаткового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 225409 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 56352 грн., разом - 281761 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено , що відповідачем проведено перевірку у Публічному акціонерному товаристві „Житомирський маслозавод" з питань дотримання ним вимог податкового законодавства в лютому 2011 р..

За результатами перевірки складено акт від 29.04.2011 р. №208/23-1/00182863/0100. В акті перевірки зазначено, що податковим органом під час перевірки виявлено порушення, що полягають зокрема: в укладанні позивачем з ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент» та ТОВ «Карбо»господарських угод на придбання товарів за відсутності у таких суб'єктів господарювання можливості здійснити їх поставку; в порушенні позивачем вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 та 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», п.п. 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.1 та 201.7 ст. 201 ПК

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції , що на момент видачі податкових накладних ТОВ «Карбо» перебувало в Реєстрі платників податку на додану вартість, йому був присвоєний індивідуальний податковий номер платника цього податку. Зазначене підтверджується відомостями офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України, а тому ТОВ «Карбо» на законних підставах видало податкові накладні, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». З огляду на це та відповідно до п. 7.2.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Карбо»мало право в періоді, що був перевірений відповідачем, складати та видавати позивачу зазначені вище податкові накладні.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності; які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. З цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерском обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючі розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивач правомірно сформував податковий кредит за операціями з ТОВ " Корба" , оскільки це підтверджується відповідними документами копіями договорів, видатковими та податковими накладними, актами приймання - передачі, звітами комісіонера, оборотно сальдовою відомістю, вантажно - митними деклараціями.

Стосовно відносин позивача з ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент

Судом встановлено , що відповідач посилається на те , що при укладанні договору з ТОВ «Сільверстоун Інвестмент»позивачем не було надано для перевірки додатку до цього договору, в якому сторони мали визначити ціну на товар.

Як зазначив суд першої інстанції , такий висновок відповідача є помилковий , оскільки зазначені додатки до цього договору, що поіменовані специфікація №9, №10 та №11, надавались позивачем для перевірки представникам відповідача , що не заперечується навіть в тексті самого акту перевірки, де працівниками відповідача зазначено, що в складі первинних документів за операціями позивача з ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент»знаходився договір №2510-74П-545 від 25.10.2010 р. з додатками та специфікаціями.

Про відсутність у позивача карточок обліку товарів, журналу реєстрації ТТН, журналу виїзду та повернення транспорту, тощо, то таке твердження з боку відповідача є помилковим, оскільки такі документи відповідчем у позивача для перевірки взагалі не запитувались. В акті перевірки, крім товарно-транспортних накладних, за операціями з ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент», перевіряючим було також надано договір №2510-74П-545 з додатками та специфікаціями, видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні.

Отже, колегія судів погоджується із судом першої інстанції надані для огляду в судове засідання оригінали договір №2510-74П-545 з додатками та специфікаціями, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, картки обліку товарів та податкові накладні, містять достатній обсяг доказів реальності здійснених позивачем з ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент»операцій з придбання товарів..

Щодо надання ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент» на користь позивача послуг з перевезення вантажів колегія суддів виходить з наступного

Встановлено , що в лютому 2011 р. на користь позивача ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент» надавались послуги з перевезення вантажів. При цьому такі операції проводились за цінами, що сторонами не були узгоджені.

Як зазначив суд першої інстанції , з чим погоджується колегія суддів , що перевезення товарів, які перераховані в податкових накладних № №42,173,218 здійснювались не транспортом ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент», а власним транспортом позивача. Тому висновок відповідача про те , що податкові накладні не можуть бути підставою для включення зазначених в них сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є помилковим .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,що посилання податкової інспекції на те , що у позивача немає документального підтвердження фактичного отримання товару, а саме товарно-транспортних накладних, відсутні будь - які інші перевізні та приходні документи, а тому висновокк про нікчемність укладених між ПАТ "Житомирський маслозавод" та ТОВ «Карбо», ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент» договорів, внаслідок чого у позивача відсутнє право формувати податковий кредит з податку на додану вартість по цих операціях є безпідставним.

Правочини, укладені між ПАТ "Житомирський маслозавод" та ТОВ «Карбо», ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент» спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти ТОВ «Карбо», ТОВ «Сільвесртоун Інвестмент»виконали повністю взяті на себе зобов'язання по продажу товарів, а позивач здійснив оплату за ці товари. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції, правомірно віднесли вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатили податки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку. Відповідачем не надано доказів про умисність укладення угод між ПАТ "Житомирський маслозавод" та ТОВ «Карбо», ТО«ѳльвесртоун Інвестмент» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив , що висновки відповідача про нікчемность укладених договорів є помилковими .

ПАТ "Житомирський маслозавод" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит. В акті перевірки не зазначено, що податкові накладні чи інші первинні документи оформлені всупереч вимогам законодавства.

З огляду на вказані обставини, колегія судів погоджується із судом першої інстанції ,що висновок податкового органу, який викладений в акті, на підставі якого прийняте податкове повідомлення - рішення, щодо нікчемності догооворів ґрунтуються лише на припущеннях не підтверджених первинними документами.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: М.М. Капустинський С.М.Хаюк

Повний текст ухвали виготовлено 22.11.2011 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Житомирський маслозавод" вул. І.Гонти, 4,м. Житомир,10019

3- відповідачу Державна податкова інспекція в м.Житомирі пл.Перемоги,2,Житомир,10014