Рішення № 26480219, 02.10.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Горблянського Я.Д., Меленко О.Є., секретаря Городецької У.С.,

сторін: представника ОСОБА_1; ОСОБА_2; представника ПАТ «Укрсоцбанк»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 квітня 2011 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 квітня 2011 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно та стягнення судових витрат.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в корить Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», місцезнаходження якого: м. Київ, вул.. Ковпака, 29, МФО 300001, код 00039019 на рахунок 37390340990011 у Львівській області філії КБ «Укрсоцбанк», МФО 325019, код 093225011 - 334893 грн. 90 коп., що еквівалентно 43 955,10 доларам США на день проведення розрахунку заборгованості за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 332-22/340 від 16.04.2008 року та Додатковою угодою №1 від 12.06.2008 року, укладений між Акціонарно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2, 1700 грн. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, шляхом звернення

_______________

Справа №2/0907/280/2011р. Головуючий у 1 інстанції - Горейко М.Д.

Провадження № 22ц/0990/1791/2012р. Суддя-доповідач - Бойчук І.В.

Категорія 27

стягнення заборгованості на іпотечне майно за іпотечним договором від 16.04.2008 року, зареєстрованим в реєстрі за номером 1075, а саме: чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.07.2007 року.

Апелянт, з рішенням суду першої інстанції не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, таким що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає те, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. В такому випадку суд мав зазначити в регулятивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

Вирішуючи питання про звернення стягнення на заставне майно, суд не виконав вимог ст. 214 ЦПК України, ст.. 39. Закону України «Про іпотеку» не встановив всі обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи в частині початкової ціни предмету іпотеки.

Банк надав позичальнику кредит в сумі 185000 грн. проте жодного доказу який би підтверджував факт передачі коштів позичальнику до позовної заяви банком не додано. Питання про фактичне отримання коштів позичальником, судом взагалі не досліджено.

Суд при розгляді справи обмежився лише поясненнями представника позивача, неповно з'ясував всіх обставин.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 квітня 2008 року між УКБ СР «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 укладено договір про надання кредитної відновлювальної лінії (а.с. 6-9), за яким банк надав відповідачці кредит у сумі 185 000 грн. з терміном погашення заборгованості до 14.04.2023 року із сплатою 17 відсотків річних.

12 червня 2008 року між цими ж сторонами було укладено додаткову угоду до вищеназваного договору, згідно якої банк надав відповідачці кредит у межах максимального ліміту заборгованості в сумі 38 133 дол. США строком до 14.04.2023 року з виплатою 14 відсотків річних.

Для забезпечення виконання кредитного договору 16.04.2008 року між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_1, як майновим поручителем, було укладено іпотечний договір, відповідно до якого останні передали в іпотеку банку нерухоме майно: чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Незважаючи на взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, ОСОБА_2 належно їх не виконувала, порушуючи строки погашення кредиту та процентів, що призвело до нарахування пені та штрафу.

Однак, суд першої інстанції в порушення вимог матеріального права, зокрема ст. 546 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про іпотеку», прийшов до неправильного висновку про стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку, оскільки ОСОБА_1 є майновим поручителем і може нести відповідальність за зобов'язання ОСОБА_2 за виконання основного зобов'язання перед банком лише у межах вартості предмета іпотеки. При цьому солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя чинним цивільним законодавством не передбачена. Тому у цій частині рішення суду підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому апеляційний суд враховує роз'яснення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, відповідно до яких, суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити у резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суд першої інстанції при вирішенні даного питання прийшов до правильного висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки, але при цьому усіх вимог вищеназваного закону не виконав, тому у цій частині резолютивну частину рішення слід викласти у іншій редакції.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому воно підлягає до скасування, з постановлення у даній справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Судові витрати у даній справі покласти на відповідачів, стягнувши їх у солідарному порядку.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 квітня 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.04.2008 року, зареєстрований у реєстрі під № 1075, а саме: чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, заставною вартістю 320 928 грн. на погашення заборгованості в сумі 334 893 грн. 90 коп., що еквівалентно 43 995,10 дол. США за кредитним договором № 332-22/340 від 16.04.2008 року та додатковою угодою від 12.06.2008 року, які укладено між АКБ СР «Укрсоцбанк» ( в даний час ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 шляхом продажу з прилюдних торгів відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 1820 грн. понесених судових витрат та на користь держави 1519 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

Я.Д.ГорблянськийО.Є.Меленко

Згідно з оригіналом

Суддя: І.В.Бойчук