Ухвала суду № 26478412, 18.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9340/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Козійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Українсько-Американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс ЛТД»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-Американське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс ЛТД»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002252309 від 20.04.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Імпульс ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на подану вартість при здійсненні господарських взаємовідносин з ПП «ВКФ Укрпромснаб»за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р.

З результатами перевірки складений Акт № 777/23-09/20014843 від 11.04.2011р. про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 ВР від 03.04.1997 р. (далі -Закон № 168/97 ВР).

На підставі висновків Акту складено податкове повідомлення-рішення № 0002252309 від 20.04.2011р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 20210,00 грн., з яких за основним платежем 16167,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4042,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ в ціні товару, а також, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, а припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З акту перевірки вбачається, що висновок податкового органу базується на припущеннях щодо фіктивності контрагента ПП «ВКФ Укрпромснаб».

Між ТОВ «Імпульс ЛТД» та ПП «ВКФ Укрпромснаб»укладено господарський договір № 11/06-2010-1 від 11.06.2010р., згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати науково-технічні послуги з відпрацювання технології і виготовлення дослідно промислової партії продукції, на підтвердження виконання робіт по якому представником позивача було долучено податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, платіжні доручення, листування позивача з контрагентом, договори фрахтування та зберігання поставленої продукції з третіми особами, докази подальшого продажу продукції, а також паспорти, сертифікати на товар та договір добровільного страхування «інгібітору корозії»(придбаний позивачем товар).

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону № 168/97 ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168/97 ВР податкова накладна, має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

В даному випадку, видані та зазначені вище податкові накладні оформлені у відповідності до вимог наведеної норми, чого відповідач не заперечує.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Отже, витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит є помилковими.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.