Ухвала суду № 26478037, 08.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"08" серпня 2012 р. Справа № 2а-9823/10/0670

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.03.2012 року №0000142350 та від 10.04.2012 року №0000172350 ,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області від уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 10.12.2010 року № 0000882340/3, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 288383 грн. 32 коп. (за основним платежем - 192255 грн. 32 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 96128 грн. 00 коп.) та № 0001402340/3, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 44659 грн. 50 коп. (за основним платежем - 29773 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14886 грн. 50 коп.) та стягнути на його користь понесені судові витрати. У обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 26.02.2010 року по 31.03.2010 року на товаристві було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Амстед-Рейл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено Акт від 08.04.2010 року № 42/23-10/32875993. Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача вимог п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.4.2, пп. 5.4.8 п. 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 192255 грн. 00 коп., в т.ч. за 2008 рік у сумі 143323 грн. 00 коп. та за 2009 рік - 48932 грн. 00 коп. та пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". За результатами проведено перевірки та на підставі Акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення, яким товариству донараховано податкові зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що винесені з порушенням податкового законодавства України, протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 10 грудня 2010 року за № 0000882340/3 і 0001402340/3.

В апеляційній скарзі Малинська ОДПІ порушує питання про скасування постанови та прийняття нової про відмову у позові з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд встановив, що в період з 26.02.2010 року по 31.03.2010 року на підставі направлення від 26.02.2010 року № 64 посадовими особами Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року.

У ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.4.2, пп. 5.4.8 п. 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 192255 грн. 00 коп., в т.ч. за 2008 рік у сумі 143323 грн. 00 коп. та за 2009 рік - 48932 грн. 00 коп. та пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За результатами проведеної перевірки Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби було складено Акт від 08.04.2010 року № 42-23-10/32875993, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення про донарахування товариству податкового зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість. Внаслідок адміністративного оскарження Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби було прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0000882340/3, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 288383 грн. 32 коп. (за основним платежем - 192255 грн. 32 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 96128 грн. 00 коп.) та № 0001402340/3, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 44659 грн. 50 коп. (за основним платежем - 29773 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14886 грн. 50 коп.).

Як вбачається з Акту перевірки, податковим органом зафіксовано порушення з боку позивача вимог п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.4.2, пп. 5.4.8 п. 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі Закон), а саме:

- у порушення п. 5.1 ст. 5 Закону, ТОВ "Амстед-Рейл" віднесено до складу валових витрат суму оренди офісного приміщення згідно договору оренди нерухомого майна від 01.02.2008 року № 5 ТОВ "Дослідно експериментальний завод "Залізничник", яке використовується у власній господарській діяльності в сумі 116602 грн. 46 коп.;

- у порушення пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону, ТОВ "Амстед-Рейл" включило до складу валових витрат нараховані роялті сумі 502548 грн. 31 коп., внаслідок чого підприємством завищено валові витрати по періодах: І квартал 208 року - на суму 3454 грн. 36 коп.; ІІ квартал 2008 року - на суму 122885 грн. 23 коп.; ІІІ квартал 2008 року - на суму 209863 грн. 66 коп.; IV квартал 2008 року - на суму 110157 грн.38 коп.; І квартал 2009 року - на суму 9430 грн. 35 коп.; ІІІ квартал 2009 року - на суму 26694 грн. 43 коп.; ІV квартал 2009 року - на суму 20062 грн. 90 коп.;

- у порушення пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону, до складу валових витрат підприємство зайво включило витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають трудових відносинах з таким платником податку до місця відрядження і назад у сумі 128685 грн. 15 коп. ТОВ "Амстед-Рейл" зазначало вибуття відповідних фізичних осіб з місць які не відповідають реєстраційним та статутним даним.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

1.Судом встановлено, що ТОВ "Амстед-Рейл" уклало ліцензійний договір від 06 липня 2005 року з власниками деклараційних патентів № 1181 на корисну модель "Викружка обода залізничного колеса", та № 1182 на корисну модель "Профіль обода залізничного колеса", виданого 13.03.2002 року. Уповноваженим представником осіб, виступаючих по вказаному договору на боці "ліцензіара", є громадянин України. При цьому, як встановлено судом, позивач здійснює виготовлення комплектів для модернізації візків вантажних вагонів (блок ковзуна) та безпосередньо застосовує вказані корисні моделі в господарській діяльності.

Питання застосування ліцензійного договору від 06.07.2005 року в господарській діяльності позивача, досліджувалось під час розгляду адміністративних справ № 2а-18/07, № 2-а-383/09 і суд, на підставі наданої технічної документації, прийшов до висновку що вказаний договір безпосередньо застосовується у господарській діяльності позивача при виготовленні комплектів та модернізації візків вантажних вагонів

Згідно з пунктом 1.30 статті 1 Закону № 334/94-ВР роялті -це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Відповідно до підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону № 334/94-ВР до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.

Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Оскарження рішень податкових органів, прийнятих на підставі експертних висновків Міністерства України у справах науки і технологій, провадиться платниками податку в загальному порядку.

2.У Акті перевірки зроблено висновок, що позивач порушив вимоги пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки відніс до складу валових витрат витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку у сумі 128685 грн. 15 коп. В акті вказано, що відрядження працівників позивача було здійснено з місць які не відповідають реєстраційним та статутним даним.

За визначенням пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

За результатами дослідження наявних у матеріалах справи документів (зокрема, звітів відряджених працівників позивача про використання коштів, наданих на відрядження, звітів про відрядження із вказівкою мети такого відрядження, посвідок про відрядження, наказів про направлення працівників у відрядження тощо) судом було зроблено цілком обґрунтований висновок про наявність належного документального підтвердження витрат позивача на відрядження, які обумовлені цілями та характером діяльності позивача.

Доводи податкового органу про те, що оплата відрядних працівникам не повинна була виплачуватись, оскільки останні відряджались до місця їх роботи за сумісництвом, необгрунтовані.

3.Стосовно податкового повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0001402340/3 суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що 01.02.2007 року між ТОВ "Амстед-Рейл" та ТОВ "Дослідно-експериментальний завод "Залізничник" було укладено договір № 5 оренди нерухомого майна, відповідно до якого ОВ "Дослідно-експериментальний завод" (який виступає як Орендодавець) передає, а ТОВ "Амстед-Рейл" (який виступає як Орендар) приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Київ, вулиця Залізничне шосе 4.

Пунктом 1.2 даного Договору встановлено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване приміщення для їхнього використання за цільовим призначенням як адміністративне приміщення під розміщення офісу.

Крім того, між сторонами було підписано ряд додаткових угод (№ 1 від 01.12.2007 року, № 2 від 01.08.2008 року, № 3 від 15.10.2008 року, № 4 від 01.12.2008 року, № 5 від 01.01.2009 року), якими було визначено вартість орендованого приміщення. На виконання укладеного договору № 5 від 01.02.2007 року та додаткових угод до нього, сторонами були також підписані Акт приймання-передачі об'єкту оренди від 01.02.2007 року, від 16.10.2008 року, від 31.12.2008 року.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із абз.3 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із абз.3 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими пп. 7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд першої інстанції дослідив податкові накладні, у яких позивач відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ, і встановив, що вони відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідач також не надав суду доказів визнання цих податкових накладних недійсними. Таким чином, на підставі зазначених податкових накладних позивачем правомірно віднесено відповідні суми до складу податкового кредиту.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, апеляційний суд не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови суду першої інстанції, прийнятої у даній справі.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" вул.Огієнка,61-а,м.Малин,Житомирська область,11601

3- відповідачу Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби пл. Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11601