Ухвала суду № 26477854, 05.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"05" вересня 2012 р. Справа № 2а/1770/474/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2012 р. у справі за позовом Акціонерного товариства "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А." (представництво в Україні) до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2012 року Акціонерне товариство "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта перевірки від 16.01.2012 року № 24/23-100/26603641, а саме: № 0000202342 від 25.01.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 10 532,00 грн. за листопад 2011 року, та № 0000212342 від 25.01.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 260 757,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 109 676,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на помилковість висновків податкового органу про порушення Представництвом АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." п.44.1 ст.44, ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, та зазначає, що доводи податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Стандарт Плюс", не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах закону. Зазначає, що господарські операції з названим контрагентом оформлені належними первинними документами, документами бухгалтерського і податкового обліку, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та прямо пов'язані з господарською діяльністю позивача. Податковий кредит з податку на додану вартість сформований на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Стандарт Плюс" у відповідності до Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року. Всі податкові накладні були надані до перевірки, зауважень щодо їх форми чи змісту в податкового органу не було. Всі товари (роботи, послуги), надані позивачу, належним чином обліковані в бухгалтерському обліку, використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року позов задоволено. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000202342 від 25.01.2012 року, № 0000212342 від 25.01.2012 року - визнано протиправними та скасовано .

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в м. Рівне порушує питання про скасування постанови з підстав її невідповідності висновків суду обставинам справи. На думку податкового органу, поза увагою суду залишились докази, подані ДПІ на підтвердження штучного формування податкового кредиту, що підтверджено безтоварністю господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стандарт-Плюс", вчинення правочинів без мети настання реальних наслідків.

Заслухавши доповідь судді - доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи , Акціонерне товариство "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А."(далі Компанія) зареєстроване згідно з законодавством Республіки Італія 30.09.1987 року, реєстраційний номер 644647, місцезнаходження: Італія, Рим, Віа Дель Серафіко, 200 САР 00142 (а.с.15-16). Міністерством економіки України видане свідоцтво про державну реєстрацію Представництва акціонерного товариства "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." 23.08.2007 року за № ПІ-3969, яке здійснює свої функції згідно з законодавством України (а.с.12). Представництво являє собою відокремлений підрозділ Компанії, без статусу юридичної особи, має рахунки в установах банків, круглу печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, інші реквізити. Основними функціональними обов'язками Представництва є представництво інтересів Компанії на території України з питань виконання умов Договору на будівництво автодоріг за державним замовленням України.

Представництво "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне; зареєстроване платником податку на додану вартість 10.09.2007 року (а.с.13).

Судом встановлено, що посадовою особою ДПІ у м. Рівне на підставі направлення № 1754/23-100 від 29.12.2011 року, наказу начальника ДПІ у м. Рівне № 1715 від 29.12.2011 року, згідно з пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України в період з 30.12.2011 року по 06.01.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "БК "Стандарт Плюс" за період з 01.12.2010 року по 30.04.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 16.01.2012 року № 24/23-100/26603641 (а.с.174-189).

За висновком акта перевірки, платником порушено п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198. п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на суму 33076 грн., за червень 2011 року на суму 8333 грн., за липень 2011 року на суму 219 348 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2011 року на суму 10 532 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки від 16.01.2012 року № 24/23-100/26603641 прийнято:

-податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0000202342 форма "В4", яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 10 532 грн. за листопад 2011 року (а.с.9);

-податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0000212342 форма "В1", яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року на 33 076 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 1,00 грн., за червень 2011 року на 8 333 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 1,00 грн., за липень 2011 року на 219 348 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 109 674 грн., а всього зменшено суму бюджетного відшкодування на 260 757 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 109 676 грн. (а.с.10).

Судовим розглядом встановлено , що 01.10.2010 року між позивачем в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Стандарт Плюс" (Субпідрядник) укладено контракт субпідряду на виконання ремонту автодороги М06 Київ-Чоп в Україні, км 348 - км 441 (а.с.69-82).

Відповідно до умов укладеного контракту, Субпідрядник бере на себе обов'язки по виконанню робіт, усуненню будь-яких виявлених дефектів і недоліків відповідно до Технічних специфікацій у об'ємах і видах робіт відповідно до Проекту по ремонту автодороги Київ-Чоп в Україні. Статтею 3 Контракту передбачено, що Субпідрядник зобов'язаний виконати роботи по ремонту ділянки автодороги Рівне - Броди (км 348 - км 441).

Фактичне виконання субпідрядних робіт в жовтні-грудні 2010 року підтверджено довідками про виконані роботи за жовтень 2010 року (а.с.107-109)протоколом приймання робіт за жовтень 2010 року (а.с.110),платіжним сертифікатом субпідрядника № 1 від 01.12.2010 року на суму 1 627 736,26 грн. (а.с.89),проміжними платіжними сертифікатами з зазначенням найменування виконаних робіт, їх обсягів та вартості згідно позицій: Е224, Е615, Е711.2, R392.3, R691.1, R691.2, R714 R742, підписаними начальником служби автомобільних доріг в Рівненській області, головним інженером-резидентом та представником Державного підприємства "Українські дорожні інвестиції" за жовтень 2010 року № 31 від 31.10.2010 року (а.с.120-126), за листопад 2010 року № 32 від 30.11.2010 року (а.с.111-119).

Вказані роботи були включені до витрат Представництва в грудні 2010 року в сумі 1 356 446,88 грн. без врахування ПДВ та відображені на рахунку бухгалтерського обліку № 23 (а.с.102).

Оплата виконаних робіт проведена платіжними дорученнями: № 165 від 24.01.2011 року на суму 500000,00 грн., № 389 від 14.02.2011 року на суму 100000,00 грн., № 977 від 22.04.2011 року на суму 50000,00 грн., № 1201 від 12.05.2011 року на суму 50000,00 грн., № 1380 від 03.06.2011 року на суму 100000,00 грн., № 1614 від 23.06.2011 року на суму 668253,15 грн. (а.с.93-98) та відображена по картці рахунку 631 за період з 01.12.2010 року по 30.06.2011 року (а.с.99-101).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Стандарт Плюс" на виконані субпідрядні роботи згідно договору від 01.10.2010 року виписано податкову накладну № 545 від 01.12.2010 року на загальну суму 1 627 736,26 грн., у тому числі ПДВ 271 289,38 грн. (а.с.92), яку Представництвом позивача отримано 29.04.2011 року згідно реєстраційних відомостей (а.с.92) та включено до реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2011 року (а.с.153-159).

Податок на додану вартість на підставі податкової накладної № 545 від 01.12.2010 року в загальній сумі 271 289,38 грн. в повному обсязі віднесений Представництвом позивача до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року (а.с.129-136).

Податок на додану вартість в сумі 35 274,40 грн. було зараховано в рахунок податкових зобов'язань квітня 2011 року. В наступних періодах сума ПДВ, оплачена постачальнику грошовими коштами, була заявлена до бюджетного відшкодування: в травні 2011 року - 8333,33 грн., в червні 2011 року - 8333,33 грн., в липні 2011 року - 219348,32 грн. (а.с.152,160-163).

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; постачання

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наведені правила формування даних податкового обліку дають підстави для висновку про те, що правоутворюючим фактом, з яким чинне законодавство пов'язує право платника на податкову вигоду, є здійснення реальних операцій з придбання товарів, робіт, послуг. При цьому реальність цих операцій оцінюється з урахуванням презумпції добросовісності платника на підставі усіх наявних у справі доказів у їх сукупності.

Порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами платника, можуть бути підставою для відповідальності останнього лише за умови одночасної доведеності податковим органом взаємозв'язку таких порушень з виникненням у платника податкової вигоди та неправомірності дій самого платника, у тому числі його вини при виборі контрагента.

У розгляді цієї справи суди встановили, що виконання робіт за укладеним контрактом підтверджується наявними у справі первинними документами (договорами, актами виконаних робіт, сертифікатами Субпідрядника, податковими накладними, платіжними дорученнями), які містять достатню інформацію про зміст та обсяг цих послуг, їх вартість. Податковим органом не наведено достатньо переконливих доводів щодо недостовірності вказаних первинних документів. Посилання скаржників на їх недостатність не можуть бути визнані обґрунтованими, позаяк чинним законодавством не передбачено конкретного переліку первинних документів, «достатніх» для фіксації господарської операції.

Твердження податкового органу про відсутність у Субпідрядника позивача необхідних матеріальних та трудових ресурсів для вчинення дій, що становлять зміст спірних операцій, також не можна визнати обґрунтованими. Так, в акті перевірки зазначено, що чисельність працюючих на цьому підприємстві становить 5 осіб; при цьому ДПІ не наведено обставин, які свідчили б про недостатність вказаної кількості осіб для виконання спірних робіт по будівництву автошляхів, не зазначено, які саме матеріальні ресурси є економічно необхідними для надання цих послуг.

Крім того, слід зазначити, що сфера надання зазначених послуг відповідає господарській діяльності позивача. Фактичне ж впровадження результатів цих послуг у діяльність Товариства не є обов'язковим, позаяк підставою для врахування витрат на оплату послуг для цілей визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість є їх призначення для використання у господарській діяльності платника, незалежно від практичних результатів такого використання. Контролюючим органом не спростовано наявність у позивача ділової мети під час виконання спірних операції, відмінної від податкової економії.

Таким чином, за змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника. При цьому слід зазначити, що за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не підлягають включенню до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів, або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що податковий кредит позивача в квітні 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "БК "Стандарт Плюс" підтверджений належним чином оформленою податковою накладною, на її невідповідність приписам закону відповідач не покликається. Постачальник на час видачі податкової накладної зареєстрований платником податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

На підставі досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що податковий кредит в квітні 2011 року сформований Представництвом позивача у відповідності до приписів Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов"язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеної угоди.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: І.Ф.Бондарчук Б.С. Моніч

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Акціонерне товариство "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А." (представництво в Україні) вул.Соборна,446,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000