Постанова № 26476986, 18.10.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 5021/2356/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В. О.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

треті особи - не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2744 С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 27.06.12р. у справі № 5021/2356/2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Агротранссервіс", м.Охтирка,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Группінвест", м.Суми,

2) Арбітражний керуючий ВАТ "Агротранссервіс" Пересадько Роман Іванович, м.Суми,

3) Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Сумської філії, м.Суми,

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі Філії ПАТ Комерційний банк "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина", м.Суми,

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.06.2011р. (суддя Зражевський Ю.О.) відмовлено у задоволенні позову про припинення господарських правовідносин між ПАТ КБ "Надра" та ВАТ "Агротранссервіс" за договором застави майна №16/1 від 28.12.2006р.; усунення перешкоди, що чиняться ПАТ КБ "Надра" у здійсненні права власності ВАТ "Агротранссервіс" на належне йому рухоме майно шляхом виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису №4484585 від 12.02.2007р. реєстратором Сумською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, об'єкти обтяження згідно даної заяви.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Припинити господарські правовідносини між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) та Відкритим акціонерним товариством "Агротранссервіс" (Сумська область, м. Охтирка, вул. Леніна, буд. 127, ідентифікаційний код 31021345) за договором застави майна № 16/1 від 28 грудня 2006 року. Усунути перешкоди, що чиняться Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) у здійсненні права власності Відкритого акціонерного товариства "Агротранссервіс" на належне йому рухоме майно шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 4484585, зареєстрованого 12.02.2007 р. реєстратором: Сумська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (40004, Сумська обл., м. Суми, вул. Курська, 18-А); об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна САЗ-3507, 1989р.в., Номер державної реєстрації: 02-62 СУО; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна САЗ-3507, 1987р.в., Номер державної реєстрації: 05-80 УО; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна харчова ГАЗ-3307, 1990р.в., Номер державної реєстрації: 18-13 СІА; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна харчова САЗ-3507, 1990р.в., Номер державної реєстрації: 08-79 СУО; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Самоскид САЗ-3507, 1998р.в., Номер державної реєстрації: 80-12 СУМ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна харчова ГАЗ-3307, 1991р.в., Номер державної реєстрації: 18-14 СІА; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Седан ГАЗ-3102*9, 1993р.в., Номер державної реєстрації: 001-45 СВ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Самоскид КАМАЗ-55102, 1984р.в., Номер державної реєстрації: 19-11 СІА; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Силовий тягач КАМАЗ-5410, 1984р.в., Номер державної реєстрації: 05-68 СУО; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Платформа -5320, 1985р.в., Номер державної реєстрації: 11-97 СІА; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Платформа КАМАЗ-5320, 1985р.в., Номер державної реєстрації: 11-98 СІА; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Платформа КАМАЗ-5320, 1986р.в., Номер державної реєстрації: 12-02 СІА; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Платформа КАМАЗ-5320, 1986р.в., Номер державної реєстрації: 18-06 СУО, об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Самоскид КАМАЗ-5511, 1986р.в., Номер державної реєстрації: 40-57 СУМ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Платформа КАМАЗ-5320, 1987р.в., Номер державної реєстрації: ВМ 48-52 АВ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Платформа КАМАЗ-53212, 1988р.в., Номер державної реєстрації: 84-94 СУМ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна харчова ГАЗ-53, 1989р.в., Номер державної реєстрації: 00-86 СУО; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Паливозаправник ГАЗ-5201, 1985р.в., Номер державної реєстрації: 01-04 СУМ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна харчова ГАЗ-5312, 1990р.в., Номер державної реєстрації: 17-68 СІА; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна ГАЗ-5312, 1985р.в., Номер державної реєстрації: 19-06 СІА; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, ВАКУУМ Цистерна ГАЗ 953 ПО 503-5-1, 1990р.в., Номер державної реєстрації: 09-34 СУО; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна харчова ГАЗ-5312, 1991р.в., Номер державної реєстрації: 14-55 СУО; ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна ГАЗ-5312, 1988р.в., Номер державної реєстрації: 84-79 СУМ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна харчова ГАЗ-5312, 1988р.в., Номер державної реєстрації: 86-32 СУМ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Бортовий напівпричепний ГКБ-9370, 1990р.в., Номер державної реєстрації: 015-65 ЄВ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Причіп ГКБ-8350, 1989р.в., Номер державної реєстрації: 015-71 СВ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Причіп ГКБ-8350, 1983р.в., Номер державної реєстрації: 015-63 СВ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Причіп ГКБ-8350, 1986р.в., Номер державної реєстрації: 46-53 ОТ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Причіп платформа ГКБ-8350, 1987р.в., Номер державної реєстрації: ВМ 34-93 XX; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Причеп-бортовий СЗАТ-8352, 1991р.в., Номер державної реєстрації: 47-06 ОТ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Причіп ГКБ-8350, 1985р.в., Номер державної реєстрації: 015-70; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Причіп ГКБ-8350, 1986р.в., Номер державної реєстрації: 46-85 ОТ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Причіп ГКБ-8350, 1987р.в., Номер державної реєстрації: 015-68 СВ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Причіп бортовий ОДАЗ-9370, 1984р.в., Номер державної реєстрації 015-59 СВ; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, Цистерна ГАЗ-5312, 1983р.в., Номер державної реєстрації: 11-84 СІА; об'єкт обтяження: майно Обладнання та інвентар в кількості 21шт, загальною оціночною вартістю 41 708,33грн.; відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; обтяжувач: Ф ВАТ КБ "Надра" С РУ "Слобожанщина", код: 14005646, 40030, Сумська обл., м. Суми, Кірова, 4; боржник: ВАТ "Агротранссервіс", код: 31021345, Сумська обл., м. Охтирка, Леніна, 127; розмір основного зобов'язання: 6990000,00 грн. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що відносини, які виникли між позивачем та відповідачем при укладенні та виконанні договору застави підпадають під дію норм права, що регулюють відносини у сфері поруки. Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 17.09.2012р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В жовтні 2011р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про припинення господарських правовідносин між ПАТ КБ «Надра»та ВАТ «Агротранссервіс»за договором застави майна №16/1 від 28.12.2006р. та усунення перешкод у здійсненні права власності ВАТ «Агротранссервіс»на належне йому рухоме майно шляхом виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису №4484585 від 12.02.2007р. про реєстрацію застави рухомого майна.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.10.2011р. порушено провадження у справі №5021/2356/2011.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.11.2011р. справу №5021/2356/2011 направлено за підсудністю до господарського суду м.Києва.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012р. ухвалу господарського суду Сумської області від 15.11.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2012р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 15.11.2011р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

01.06.2012р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про уточнення позовних вимог (вх. №7626), в якій просив суд припинити господарські правовідносини між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" та Відкритим акціонерним товариством "Агротранссервіс" за договором застави майна № 16/1 від 28.12.2006 року; усунути перешкоди, що чиняться ПАТ "Комерційний банк Надра" у здійсненні права власності ВАТ "Агротранссервіс" на належне йому рухоме майно шляхом виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 4484585 від 12.02.2007 року реєстратором Сумською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, об'єкти обтяження згідно даної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог оскільки в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

У поясненнях Державного підприємства "Інформаційний центр "Міністерства юстиції України (Сумська філія) від 01.11.2011р., наданими до суду першої інстанції, зазначено, що перешкоди для зняття арешту з майна відсутні, а підставою для вилучення відповідного запису може бути відповідне рішення суду.

Розглядаючи позов по суті, колегія суддів встановила, що 12.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина", банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Группінвест", позичальником, укладено договір кредитної лінії № 01/2006/300761048, відповідно до якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 6000000,00 грн., строком до 30.09.2007р.

28.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина", заставодержателем, та ВАТ "Агротранссервіс", заставодавцем, укладено договір застави майна № 16/1, за яким заставодавець в забезпечення виконання зобов'язання позичальника, що випливає з кредитного договору, передав в заставу заставодержателю належне йому рухоме майно (транспортні засоби, обладнання та інвентар).

Відповідно до договору застави №16/1 від 28.12.2006р. порядок виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору, а саме: повернути до 30 вересня 2007 року кредит у сумі 6 000 000,00 грн.; сплатити відсотки за користування кредитом із розрахунку 17% річних відповідно до вимог кредитного договору, якщо інше не передбачено додатковими угодами до нього; сплатити пеню, штрафи в розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором, та відшкодувати збитки у випадках, передбачених ст. 22 Цивільного кодексу України; достроково повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним у випадках дострокового стягнення заставодержателем кредиту та відсотків за користування ним відповідно до умов, передбачених кредитним договором, визначається кредитним договором та додатковими угодами до нього. При цьому сторони визначають, що під терміном «зобов'язання»слід розуміти і зобов'язання, що витікають з цього договору.

Відповідно до п.4.1 договору застави за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги за зобов'язанням, яке випливає з кредитного договору, що визначається на момент фактичного задоволення включаючи суму кредиту, відсотки, пені, штрафи у розмірі та у випадках передбачених кредитним договором, а також всі інші вимоги заставодержателя, які можуть бути задоволені із вартості предмета застави згідно з чинним законодавством України, включаючи вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням зобов'язання, що випливає з кредитного договору та (або) порушенням зобов'язань заставодавця за цим договором, а також всіх витрат, понесених заставодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором, у тому числі у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет застави та його наступною реалізацією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовуючи позов посилався на те, що виходячи із системного аналізу ст.ст.509, 546, 548, 572, 583, 553 ЦК України, передання власного майна в заставу задля забезпечення зобов'язання третьої особи і є різновидом поруки- майновою порукою. Тому, відносини, які виникли між позивачем та відповідачем при укладенні та виконанні договору застави підпадають під дію норм права, що регулюють відносини у сфері поруки. На підтвердження чого, посилається на правову позицію, викладену, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 02.06.2010р. по справі №2/315 та від 30.03.2011р. по справі №21/218-10.

Також, як зазначає позивач, відповідно до п.5.1 договору, договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до виконання в повному обсязі забезпеченого заставою зобов'язання та всіх зобов'язань заставодавця за цим договором. Така умова договору, на думку апелянта, не може вважатися встановленням строку його дії, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України.

Строк договору поруки, а як вважає позивач і договору застави, повинен бути визначений календарною датою, а тому згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як зазначено в позові, відповідачем було пред'явлено вимогу до позивача лише 31.08.2011р. шляхом подання до господарського суду Сумської області, у провадженні якого знаходиться справа №5021/1347/2011 про банкрутство ВАТ «Агротранссервіс»(порушена ухвалою від 16.06.2011р.), заяви про визнання кредитором позивача, у тому числі і на підставі договору застави. Тому, на думку позивача, враховуючи, що до даного часу відповідач не пред'являв до позивача вимоги про виконання зобов'язання, забезпеченого майновою порукою, строк виконання цього зобов'язання настав більш, ніж шість місяців тому, є законні підстави для припинення зобов'язань за договором.

Крім того, заборона відчуження рухомого майна, належного позивачеві на праві приватної власності (занесеного до запису в Державний реєстр обтяжень рухомого майна), на думку позивача, є безпідставною та призводить до обмеження абсолютного права шляхом неможливості реалізувати правомочність щодо розпорядження об'єктом права власності.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, поняття поруки і застави не є тотожним, як вважає позивач, оскільки згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Таким чином, законодавець чітко розділяє різні види забезпечення виконання зобов'язань.

В силу ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення саме за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 1 Закону України "Про заставу" встановлює, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до положень ст. 546 ЦК України порука та застава є окремими самостійними способами забезпечення зобов'язання, відповідно застосування до договору застави положень ст. 559 ЦК України, якою визначені підстави припинення поруки є безпідставним, оскільки договір застави є окремим засобом забезпечення зобов'язання. Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2010р. (справа № 29/395-09).

Підстави припинення застави визначені у ст. 28 Закону України "Про заставу". Так, застава припиняється у разі: припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна: в разі придбання заставодержателем права власності на заставне майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Застосування загальних положень, якими врегульовані питання солідарної відповідальності боржника та поручителя у випадку порушення основного зобов'язання забезпеченого заставою (ст. 543, ст. 554 ЦК України) жодним чином не заперечуються, оскільки майновий поручитель у розумінні Закону України "Про заставу" та боржник відповідають перед кредитором (заставодержателем) як солідарні боржники, при цьому майновий поручитель несе відповідальність за невиконання боржником основного зобов'язання перед кредитором (заставодержателем) виключно в межах вартості предмета іпотеки.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як вже зазначалось, п.5.1 договору застави сторони обумовили, що договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до виконання в повному обсязі забезпеченого заставою зобов'язання та всіх зобов'язань заставодавця за цим договором.

Тобто, ні положення чинного законодавства, ні умови укладеного між сторонами договору не передбачають права вимоги однієї із сторін щодо припинення зобов'язань по договору застави.

В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт посилається на постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2012р. у справі 330/75пд та від 24.04.2012р. у справі №4/270-13/68, однак колегія суддів вважає необґрунтованим таке твердження позивача з огляду на те, що в межах наведених справ судом касаційної інстанції вирішувалось питання про припинення договорів іпотеки з урахуванням положень ст. 19 Закону України «Про іпотеку», яка регулює питання внесення змін і доповнень до іпотечного договору, у тому числі, у випадку збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням. В межах даної справи предметом розгляду є правовідносини за договором застави, до яких не можуть бути застосовані норми Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, посилання позивача на те, що до відносин, які виникли між позивачем та відповідачем є необхідність застосування до майнової поруки норм Цивільного кодексу України, що регулюють відносини поруки як такої, зокрема і підстави її припинення, є необґрунтованим, оскільки між позивачем та відповідачем у даній справі укладено договір застави, а не договір поруки.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Сумської області від 27.06.12р. у справі № 5021/2356/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Агротранссервіс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.06.12р. у справі № 5021/2356/2011 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.10.2012р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Фоміна В. О.