Рішення № 26476357, 16.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/5927-2012 16.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтрейд»(відповідач 1);

Багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю (відповідач 2);

про стягнення 44 320 484,60 грн. та 4 478,59 доларів США.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Будниченко О. В., представник, довіреність №010-01/8434 від

27.12.2010 р.;

Григоренко Ю. І., представник, довіреність №010-01/6983 від

31.08.2012 р.

Від відповідача1: Пісня А. І., директор, протокол №29-07/2008 від 01.07.2008 р.;

Від відповідача2: Кутько А. Ю., представник, довіреність №118 від 11.06.2012 р.;

Кутько Г. С., голова ради директорів, протокол №10/2010 загальних

зборів учасників від 14.12.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/5927-2012; розгляд справи призначено на 29.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012 року відкладено розгляд справи до 26.06.2012 року.

В судовому засіданні 26.06.2012 року було оголошено перерву до 12.07.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 року відкладено розгляд справи до 23.07.2012 року.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 23.07.2012 року справу №5011-18/5927-2012 передано для розгляду судді Бойко Р. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2012 року справу №5011-18/5927-2012 прийнято до провадження судді Бойко Р. В.

В судовому засіданні 23.07.2012 року було оголошено перерву до 06.08.2012 року.

В судовому засіданні 06.08.2012 року було оголошено перерву до 22.08.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 22.08.2012 року справу №5011-18/5927-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2012 року справу №5011-18/5927-2012 прийнято до провадження; розгляд справи призначено на 30.08.2012 року.

В судовому засіданні 30.08.2012 року було оголошено перерву до 04.09.2012 року.

В судовому засіданні 04.09.2012 року було оголошено перерву до 20.09.2012 року.

В судовому засіданні 20.09.2012 рок убуло оголошено перерву до 27.09.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року відкладено розгляд справи до 16.10.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором №151407К43 від 16.11.2007 року у розмірі 40 668 210,78 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 3 010 510,05 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 118 929,42 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 358 645,92 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 14 020,32 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, 68 991,39 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 4 478,59 дол. США трьох відсотків річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 81 176,72 грн. інфляційних втрат, а також 64 380,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач 1- Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтрейд», у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що ТОВ «Солтрейд»не може вважатися таким, що прострочило виконання зобов'язання, адже:

- надана позивачем позовна заява, всупереч вимогам статті 54 Господарського процесуального кодексу України, не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються;

- формула, що використовується банком для визначення розміру заборгованості та наведена в розрахунку, враховує завищений розмір ставки кредитування, ніж той, що передбачено п. 3.2. договору;

- ТОВ «Солтрейд»не погоджується із вказаними в позовній заяві сумами заборгованості за процентами за кредитним договором, оскільки в наведених розрахунках безпідставно та необґрунтовано використано завищену ставку кредитування та застосовано підвищену процентну ставку за кредитом, визначену п. 3.2.5. кредитного договору;

- оскільки ТОВ «Солтрейд»не мало можливості виконати свій обов'язок, то вважатись таким, що прострочило виконання зобов'язання воно не може в силу положень частини 4 статті 613 Цивільного кодексу України і до нього не можна застосовувати санкції за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

- застосування облікової ставки до доларів США призводить до подвійного врахування рівня інфляції: при зміні курсу іноземної валюти та при коригуванні суми, еквівалентній сумі в іноземній валюті, на облікову ставку, що, в свою чергу, призводить до застосування подвійної відповідальності до боржника;

- кількість цифр рахунку є більшою, ніж допустима системою «Клієнт-Банк», що означає неможливість виконання платежів по вказаних у кредитному договорі рахунках і є підтвердженням неможливості боржником виконати свій обов'язок не з його вини.

Відповідач 2 - Багатопрофільне підприємство «Солідарність»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову у зв'язку з наступним:

- повідомлення позивача від 23.03.2012 року №158-04/2448 було отримане відповідачем 2 02.04.2012 року;

- повідомлення містить неповну інформацію про заборгованість відповідача 1;

- у повідомленні позивач вимагає протягом 20 банківських днів з дати отримання цього повідомлення достроково виконати основне зобов'язання, проте, така вимога суперечить положенням п.п. 4.1.2 договору поруки, оскільки на дату повідомлення у позивача було відсутнє право вимагати від відповідача 2 дострокового виконання основного зобов'язання;

- висувається вимога достроково виконати основне зобов'язання протягом строку, не передбаченого договором поруки. Право вимагати дострокового зобов'язання виникло у позивача 04.05.2012 року -через 20 робочих днів після отримання повідомлення позивача від 23.03.2012 року;

- позивач звернувся з позовом до початку відліку строку позовної давності, а, отже, всупереч чинному законодавству України;

- позивач не мав права висувати до відповідача 2 позовних вимог, оскільки позивачем не виконані умови договору поруки;

- надані позивачем виписки по рахунках відповідача 1 не відповідають вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони не містять вказівки на посаду, прізвище, ім'я, по-батькові особи, що їх підписала, не скріплені печаткою позивача, позивачем не підтверджено повноваження особи -підписанта на їх підписання, а отже, не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та не можуть бути доказами у справі у якості документів;

- в даній справі договір поруки не містить положень, які б свідчили про можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в порядку, визначеному кредитним договором, а тому з моменту укладення додаткової угоди №151407К43-12 від 30.03.2010 року в силу закону дія договору поруки припиняється, а отже звернення позивачем до БП «Солідарність»ТОВ з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором є безпідставним;

- фактично при використанні зазначеної у розрахунку формули позивач застосовує відповідно ставки: 12,1668 долари США та 18,2502 гривня, що є вищим, ніж встановлено кредитним договором і є підтвердженням застосування позивачем завищеного розміру ставки кредитування в односторонньому порядку, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача 1 про призначення у справі судово-економічної експертизи, адже відповідачем 1 не надано доказів, які б підтверджували необхідність проведення експертизи і необхідність застосування спеціальних знань, які повинні були б допомогти у вирішенні спору.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

16.11.1007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солтрейд»(позичальник) було укладено кредитний договір №151407К43, відповідно до умов якого банк відкриває позичальникові не відновлювану мультивалютну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

У преамбулі статуту Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»зазначено, що у тексті слово «відкрите»в усіх відмінках замінено словом «публічне», тобто позивач змінив свою організаційно-правову форму.

Відповідно до п. 3.2. договору,

3.2.1. Ліміт кредитної лінії: 2 410 000,00 доларів США та 12 170 500,00 гривень.

3.2.2. Вид кредиту: невідновлювальна мультивалютна відклична кредитна лінія.

3.2.4. Цілі кредиту: фінансування спільної інвестиційної діяльності з ТОВ БП «Солідарність»з будівництва торгівельно-офісного центру «Петрівка»за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 23.

3.2.5. Процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином:

- у доларах США -12,0% річних;

- у гривні -18,0% річних.

Відповідно до п. 3.2.5.1. договору, у разі невиконання позичальником умови підпункту 5.1.3.7. договору, процентна ставка, зазначена в підпункті 3.2.5. договору, починаючи з першого дня місяця, наступного за звітним кварталом, збільшується на 1,0% річних та діє до останнього дня місяця кварталу, в якому цю умову позичальником буде виконано. Перша оцінка виконання позичальником зазначеного зобов'язання здійснюється банком за результатами 1-го кварталу 2008 року, та в подальшому щоквартально.

Згідно з п. 3.2.5.2. договору, у разі ненадання довідок, передбачених підпунктом 5.3.1. (г), умова підпункту 5.1.3.7. договору вважається невиконаною та процентна ставка, зазначена в підпункті 3.2.5. договору, починаючи з першого дня місяця, наступного за звітним кварталом, збільшується на 1,0% річних та діє до останнього дня місяця кварталу, в якому умову підпункту 5.1.3.7. буде виконано.

Пунктом 3.2.5.3. договору передбачено, що у разі невиконання позичальником будь-якої з умов підпункту 5.1.3.11. договору, процентна ставка, зазначена в підпункті 3.2.5. договору, починаючи з першого дня місяця наступного за звітним місяцем, збільшується на 1,0% річних та діє до останнього дня місяця, в якому всі умови позичальником буде виконано. Оцінка виконання позичальником зазначеного зобов'язання здійснюється банком щомісячно.

У п. 3.2.5.4. договору зазначено, що у разі невиконання позичальником умови підпункту 5.1.3.12. договору більш, ніж на 15%, процентна ставка, зазначена в підпункті 3.2.5. договору, починаючи з першого дня місяця, наступного за звітним кварталом, збільшується на 1,0% річних та діє до останнього дня місяця кварталу, в якому цю умову позичальником буде виконано. Перша оцінка виконання позичальником зазначеного зобов'язання здійснюється банком за результатами 4-го кварталу 2008 року, та в подальшому щоквартально.

Банк надає позичальникові кредит траншами, відповідно до графіку надання та погашення кредиту і до дати кінцевої вибірки кредиту, при цьому кожний черговий транш надається тільки після надання позичальником до банку доказів щодо здійснення ним відповідної частини власного внеску в проект, який передбаченого графіком внесення власного внеску позичальника в проект (п. 3.3.2. договору).

Відповідно до п. 3.4.1. договору, позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8. цього договору в строк, зазначений у п. 3.2. цього договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені графіком надання та погашення кредиту, є обов'язковими.

Згідно з п. 3.4.2. договору, у разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку надання та погашення кредиту, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що сторони домовилися, що виконання зобов'язань позичальника щодо погашення будь-якої заборгованості за цим договором може бути покладено позичальником на третю особу, проте, у разі невиконання зобов'язань щодо погашення заборгованості такою третьою особою позичальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань за цим договором. Також погашення будь-якої заборгованості за цим договором може бути здійснено за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, предмета іпотеки, в тому числі за рахунок коштів, отриманих від страховиків у якості страхового відшкодування в разі втрати, псування або пошкодження предмету застави/іпотеки.

У п. 3.5.1. договору зазначено, що позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8. цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць.

Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

У разі порушення строку сплати процентів за кредитом, зазначеного в п. 3.5.1. цього договору, банк переносить заборгованість за несплаченими процентами за кредитом на рахунок прострочених процентів за користування кредитом. На цей рахунок позичальник здійснює платежі по сплаті прострочених процентів за користування кредитом (п. 3.5.3. договору).

Відповідно до п. 3.8. договору, банк відкриває позичальникові такі рахунки:

- №20733010138362/840/980 -позичковий рахунок;

- №37395010138362/840/980 -для сплати процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом та плати за зобов'язання для частини кредиту в гривні;

- №37396020138362/840/980 -для сплати процентів за користування кредитом плати за управління кредитом та плати за зобов'язання для частини кредиту в доларах США;

- №20781910138362/980 -для сплати плати за зміну умов договору.

У разі порушення строків погашення кредиту, чи строків сплати процентів за кредитом, чи строків сплати будь-якої плати за цим договором, банк відкриває відповідні рахунки для обліку сум простроченої заборгованості позичальника та письмово повідомляє позичальника про номери цих рахунків.

Згідно з п. 3.9.1. договору, на дату надання кредиту позичальник та/або поручитель зобов'язаний надати банкові забезпечення у розмірі, зазначеному в пункті 3.2.10 цього договору. Забезпечення у зазначеному розмірі повинно підтримуватися позичальником протягом усього строку чинності цього договору.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплатити банкові плату за управління кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору. Плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений у п. 3.8. цього договору. Плата за управління кредитом за останній період нарахування плати за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

У разі, якщо протягом періоду нарахування плати за управління кредитом відбувається зміна розміру ліміту заборгованості, то сума плати за управління кредитом розраховується пропорційно кількості днів дії відповідного розміру ліміту кредитної лінії у даному періоді нарахування плати за управління кредитом.

У п. 5.3.1. договору зазначено, що протягом строку дії договору позичальник повинен надавати до банку такі документи:

- завірені копії фінансової звітності позичальника;

- розшифровки дебіторської і кредиторської заборгованості позичальника;

- довідки про наявність заборгованості за кредитами в інших банках;

- довідки банків про рух грошових коштів на рахунках позичальника в інших банках.

У разі невиконання зобов'язань згідно з підпунктами 3.4.1., 3.5.1., 4.1., 7.4. цього договору, позичальник сплачує банкові пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору, він набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку, проте кредит надається в межах наданого забезпечення та після укладення договору поруки з поручителем.

Цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Додатком №1 до договору слугує графік надання та погашення кредиту в доларах США, додатком №2 -графік надання та погашення кредиту, додатком №3 -графік внесення власного внеску позичальника в проект.

Додатковими угодами до кредитного договору неодноразово вносилися зміни до цих додатків.

Додатковою угодою №151407К43-1 від 14.04.2008 року до кредитного договору сторони погодилися, що ліміт кредитної лінії: 3 650 000,00 доларів США і 18 432 500,00 гривень.

Додатковою угодою №151407К43-14 від 07.11.2011 року до кредитного договору сторони погодилися, що ліміт кредитної лінії, починаючи з 07.11.2011 року становить 40 668 210,78 гривень.

20.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Солтрейд»(позичальник) та Багатопрофільним підприємством «Солідарність»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (поручитель) було укладено договір поруки №151407Р18, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки, кредитор має право:

4.1.1. Вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають з основного зобов'язання у випадку, якщо позичальник не виконає грошове зобов'язання, передбачене кредитним договором, протягом двадцяти днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.

4.1.2. Вимагати дострокового виконання основного зобов'язання поручителем та/або позичальником у випадку, якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та/або поручителем за цим договором, вони не будуть виконані.

Згідно з п. 7.4. договору поруки, дія цього договору припиняється після повного виконання основного зобов'язання.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з лімітом заборгованості, який встановлюється наступним чином:

- починаючи з 16.11.2007 року по 13.04.2008 року -2 410 000,00 доларів США та 12 170 500,00 гривень;

- починаючи з 14.04.2008 року по 05.03.2009 року -3 650 000,00 доларів США та 18 432 500,00 гривень;

- починаючи з 06.03.2009 року по 06.11.2011 року -3 355 400,00 доларів США та 13 889 770,00 гривень;

- починаючи з 07.11.2011 року -40 668 210,78 гривень із кінцевим терміном погашення кредиту 25.12.2014 року та зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених в підпунктах 3.2.5. пункту 3.2. та в пункті 3.5. статті 3 кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит у валюті кредиту в строк, зазначений у п. 3.2. статті 3 кредитного договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за кредитним договором за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника, а також сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. статті 3 кредитного договору, у валюті кредиту.

Однак, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав. Позичальником не було погашено у встановлений строк заборгованість за кредитним договором, в тому числі, нараховані за користування кредитом проценти.

Відповідач 1- Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтрейд», у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що ТОВ «Солтрейд»не може вважатися таким, що прострочило виконання зобов'язання, адже:

- надана позивачем позовна заява, всупереч вимогам статті 54 Господарського процесуального кодексу України, не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються;

- формула, що використовується банком для визначення розміру заборгованості та наведена в розрахунку, враховує завищений розмір ставки кредитування, ніж той, що передбачено п. 3.2. договору;

- ТОВ «Солтрейд»не погоджується із вказаними в позовній заяві сумами заборгованості за процентами за кредитним договором, оскільки в наведених розрахунках безпідставно та необґрунтовано використано завищену ставку кредитування та застосовано підвищену процентну ставку за кредитом, визначену п. 3.2.5. кредитного договору;

- оскільки ТОВ «Солтрейд»не мало можливості виконати свій обов'язок, то вважатись таким, що прострочило виконання зобов'язання воно не може в силу положень частини 4 статті 613 Цивільного кодексу України і до нього не можна застосовувати санкції за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

- застосування облікової ставки до доларів США призводить до подвійного врахування рівня інфляції: при зміні курсу іноземної валюти та при коригуванні суми, еквівалентній сумі в іноземній валюті, на облікову ставку, що, в свою чергу, призводить до застосування подвійної відповідальності до боржника;

- кількість цифр рахунку є більшою, ніж допустима системою «Клієнт-Банк», що означає неможливість виконання платежів по вказаних у кредитному договорі рахунках і є підтвердженням неможливості боржником виконати свій обов'язок не з його вини.

Дану позицію підтримує і відповідач 2 у своєму відзиві на позовну заяву.

З приводу вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями підпунктів 3.2.5.1., 3.2.5.2., 3.2.5.3. та 3.2.5. статті 3 кредитного договору, між кредитором та позичальником були погоджені наступні умови збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами:

- відповідно до п. 3.2.5.1. договору, у разі невиконання позичальником умови підпункту 5.1.3.7. договору, процентна ставка, зазначена в підпункті 3.2.5. договору, починаючи з першого дня місяця, наступного за звітним кварталом, збільшується на 1,0% річних та діє до останнього дня місяця кварталу, в якому цю умову позичальником буде виконано. Перша оцінка виконання позичальником зазначеного зобов'язання здійснюється банком за результатами 1-го кварталу 2008 року, та в подальшому щоквартально.

До 01 серпня 2010 року підвищена відсоткова ставка за невиконання позичальником умови пп. 5.1.10 договору не застосовується;

- згідно з п. 3.2.5.2. договору, у разі ненадання довідок, передбачених підпунктом 5.3.1. (г), умова підпункту 5.1.3.7. договору вважається невиконаною та процентна ставка, зазначена в підпункті 3.2.5. договору, починаючи з першого дня місяця, наступного за звітним кварталом, збільшується на 1,0% річних та діє до останнього дня місяця кварталу, в якому умову підпункту 5.1.3.7. буде виконано;

- пунктом 3.2.5.3. договору передбачено, що у разі невиконання позичальником будь-якої з умов підпункту 5.1.3.11. договору, процентна ставка, зазначена в підпункті 3.2.5. договору, починаючи з першого дня місяця наступного за звітним місяцем, збільшується на 1,0% річних та діє до останнього дня місяця, в якому всі умови позичальником буде виконано. Оцінка виконання позичальником зазначеного зобов'язання здійснюється банком щомісячно.

До 01 серпня 2010 року підвищена відсоткова ставка за невиконання позичальником умови пп. 5.1.3.11. договору не застосовується.

Тобто, підстави збільшення розміру процентної ставки визначені за домовленістю сторін, що чітко передбачено умовами кредитного договору, а тому твердження позичальника, що фіксований розмір процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку не відповідає умовам договору.

Фактично, процентна ставка за користування кредитом була збільшена лише з другого кварталу 2011 року, незважаючи на те, що з боку відповідача 1 та відповідача 2 не було належного виконання умов кредитного договору.

Умовами пп. 3.2.5. статті 3 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №151407К43-12) було передбачено, що процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином:

- до 28.02.2010 року: у доларах США -12% річних; у гривні -18% річних;

- з 01.03.2010 року по 30.09.2010 року: у доларах США -4% річних; у гривні -10% річних;

- з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року процентна ставка переглядається щоквартально та встановлюється наступним чином:

у разі виконання позичальником пунктів 5.1.3.11., 5.1.3.15., 5.1.3.16., 5.1.3.17. та 5.1.3.18. договору: у доларах США -4% річних; у гривні -10% річних;

у разі порушення/невиконання позичальником у попередньому кварталі будь-якого з 5.1.3.11., 5.1.3.15., 5.1.3.16., 5.1.3.17. та 5.1.3.18. договору: у доларах США -12% річних; у гривні -18% річних;

з 01.04.2012 року процентна ставка встановлюється на рівні: у доларах США -13% річних; у гривні -20% річних.

При цьому, за погодженням сторін умовами кредитного договору визначені підстави для застосування банком до позичальника підвищеної відсоткової ставки, а саме:

- відповідно до п. 5.1.3.11. кредитного договору, позичальник зобов'язаний надати до банку проектно-дозвільну документацію в наступні строки: до 01.05.2010 року -оновлену проектно-кошторисну документацію на проведення будівництва ТОЦ «Петрівка», довідку генерального підрядника про стан розрахунків за договором генерального підряду від 12.11.2007 року №7Г-07 та обсягів інвестицій, необхідних для завершення будівництва ТОЦ «Петрівка»; до 01.08.2010 року -новий ордер на виконання будівельних робіт на ТОЦ «Петрівка»;

- відповідно до п. 5.1.3.15. договору, позичальник зобов'язаний у термін до 01 жовтня 2010 року надати оновлений бізнес-план реалізації проекту ТОЦ «Петрівка»;

- відповідно до п. 5.1.3.16. договору, позичальник зобов'язаний в термін до 01 липня 2011 року закінчити будівельні та оздоблювальні роботи на ТОЦ «Петрівка»;

- відповідно до п. 5.1.3.17. договору, позичальник зобов'язаний разом з БП «Солідарність»ТОВ здійснити фінансування будівництва ТОЦ «Петрівка»за рахунок власних коштів в загальній сумі не менше, ніж 1 400 000,00 грн. на квартал та щоквартально, в термін до 5 числа першого місяця кварталу наступного за звітним надавати до банку довідку про обсяг здійснених інвестицій в будівництво ТОЦ «Петрівка», довідку про стан виконання будівництва ТОЦ «Петрівка»та акти виконаних робіт. Перше надання таких документів здійснюється до 30 вересня 2010 року;

- відповідно до п. 5.1.3.18. договору, позичальник зобов'язаний проводити роботу з контрагентами, що залучаються/будуть залучатися до будівництва ТОЦ «Петрівка»щодо відкриття ними поточних рахунків у банку для здійснення всіх розрахунків за відповідними контрактами виключно через ці рахунки.

Відповідач 1 не надав суду всіх доказів, які б підтверджували виконання ним вищезазначених зобов'язань, зокрема, не підтверджено фінансування будівництва ТОЦ «Петрівка», як це визначено умовами кредитного договору.

Тобто, у банку були підстави для застосування підвищеної процентної ставки.

Відповідно до п. 3.8. договору, банк відкриває позичальникові такі рахунки:

- №20733010138362/840/980 -позичковий рахунок;

- №37395010138362/840/980 -для сплати процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом та плати за зобов'язання для частини кредиту в гривні;

- №37396020138362/840/980 -для сплати процентів за користування кредитом плати за управління кредитом та плати за зобов'язання для частини кредиту в доларах США;

- №20781910138362/980 -для сплати плати за зміну умов договору.

Твердження відповідача про те, що у нього не було можливості виконати свій обов'язок по сплаті процентів та пені у зв'язку з невідповідністю вказаних вище рахунків системі «Клієнт-Банк»не підтверджене жодними доказами. Крім того, відповідач 1 не позбавлений права виконати свій обов'язок у інший спосіб, без застосування системи «Клієнт-Банк».

Також слід зазначити, що у разі порушення строків погашення кредиту, чи строків сплати процентів за кредитом, чи строків будь-якої плати за цим договором, банк відкриває відповідні рахунки для обліку сум простроченої заборгованості позичальника та письмово повідомляє позичальника про номери цих рахунків.

Як вбачається зі змісту повідомлень про порушення зобов'язань та необхідність кострового повернення кредиту від 23.03.2012 року №158-04/2452 та від 23.03.2012 року №158-04/2448, які направлялися відповідачам, банк зазначив рахунки, відкриті для перерахування простроченої заборгованості.

Крім того, 07.11.2011 року між позивачем та відповідачем 1 було підписано додаткову угоду №151407К43-14 до кредитного договору, відповідно до умов якої, заборгованість позичальника за процентами за користування кредитом, нарахованими з 01.01.2011 року по 06.11.2011 року, тобто, включаючи період, за який нараховувалася підвищена відсоткова ставка, складає 3 010 961,95 грн., що свідчить про обізнаність відповідача 1 про розмір відсоткової ставки та суму заборгованості за проценти за користування кредитом у відповідний період.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У разі невиконання зобов'язань згідно з підпунктами 3.4.1., 3.5.1., 4.1., 7.4. цього договору, позичальник сплачує банкові пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору (п. 7.1. договору).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Встановлення в кредитному договорі обов'язку сплачувати проценти за користування кредитом та наявність обов'язку у позичальника сплачувати банку неустойку (пеню) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не виключає сплату сум трьох процентів річних, враховуючи те, що проценти, встановлені в кредитному договорі, стосуються плати за користування кредитними коштами, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язань, а стаття 625 Цивільного кодексу України, встановлює проценти лише на випадок прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 кодексу.

Відповідно до положення п. 6.2. кредитного договору, якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк повідомляє позичальника, що непогашена частини кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. При цьому, позичальник взяв на себе обов'язок сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення.

Банк надіслав на адресу відповідача 1 повідомлення про порушення зобов'язань та необхідність дострокового повернення кредиту, однак на протязі 10 банківських днів з дати отримання повідомлення вказану заборгованість за кредитним договором не було погашено.

Отже, заборгованість відповідача 1 перед позивачем складається з наступних сум:

- 40 668 210,78 грн. -прострочена заборгованість за кредитом;

- 3 010 510,05 грн. - нараховані проценти за користування кредитом;

- 118 929,42 грн. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 358 645,92 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

- 14 020,32 грн. -3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту;

- 68 991,39 грн. -3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом;

- 4 478,59 дол. США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом;

- 81 176,72 грн. -інфляційні втрати у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту та процентів за користування кредитом.

20.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Солтрейд»(позичальник) та Багатопрофільним підприємством «Солідарність»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (поручитель) було укладено договір поруки №151407Р18, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач направив повідомлення відповідачеві 2 №158-04/2448 від 23.03.2012 року пор порушення відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором та необхідність дострокового повернення кредиту.

Отже, відповідач 1 і відповідач 2 є боржниками перед позивачем і несуть солідарну відповідальність за неналежне виконання умов договору.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1 ч. 1, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтрейд»(інд. 03148, м. Київ, вул. Вербова, 23, код ЄДРПОУ 24725951) та Багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (інд. 04205, м. Київ, проспект Оболонський, 16, код ЄДРПОУ 13670050) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»(інд. 03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) 40 668 210 (сорок мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч двісті десять) грн. 78 коп. заборгованості за кредитом, 3 010 510 (три мільйони десять тисяч п'ятсот десять) грн. 05 коп. процентів за користування кредитом, 118 929 (сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 42 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 358 645 (триста п'ятдесят вісім тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 92 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 14 020 (чотирнадцять тисяч двадцять) грн. 32 коп. трьох відсотків річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, 68 991 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 39 коп. трьох відсотків річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 4 478 (чотири тисячі чотириста сімдесят вісім) доларів США 59 центів трьох відсотків річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 81 176 (вісімдесят одна тисяча сто сімдесят шість) грн. 72 коп. інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту та процентів за користування кредитом, 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 19.10.2012 р.