Рішення № 26476202, 17.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/91/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.12 Справа № 5009/2930/12

за позовом Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

до відповідача Субєкта оціночної діяльності Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6)

про визнання недійсним звіту про незалежну оцінку майна

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача Слободяник Н.В., довіреність № 3 від 10.01.2012 р.

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи не з'явився

03.08.2012 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 25-02.21/1071 від 20.07.2012 р. (вх. № 3100/09-05 від 03.08.2012 р.) Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя до Субєкта оціночної діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про визнання недійсним звіту СОД ФОП ОСОБА_2 від 22.05.2012 р. про незалежну оцінку майна ДП "ЗТМК", що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2930/12, справі № 5009/2930/12 присвоєно номер провадження справи 32/91/12, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя, справа призначена до розгляду на 29.08.2012 р.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином сповіщенні про дату, час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 29.08.2012 р. у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання розгляд справи відкладено до 12.09.2012 р.

Ухвалою суду від 12.09.2012р. розгляд справи відкладено на 10.10.2012 р.

В судове засідання 10.10.2012 р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, про причини не явки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2012 р. судом на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням позивача процесуальний строк вирішення спору у справі № 5009/2930/12 продовжений на п'ятнадцять діб, розгляд справи відкладено на 17.10.2012 р.

В судовому засіданні 17.10.2012 р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Представник відповідача в судове засідання 17.10.2012 р. повторно не з'явився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5009/2930/12.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 17.10.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області знаходиться зведене виконавче провадження, до складу якого входять виконавчі документи щодо стягнення з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 42504576,92 грн.

З метою виконання виконавчих документів, актами опису та арешту майна від 05.12.2011 р., 06.12.2011 р., 07.12.2011 р., 09.12.2011 р., 16.12.2011 р., 28.12.2011 р. описано й накладено арешт на рухоме майно, яке належить ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18.

У відповідності ст. 13, 58 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області, для остаточного визначення вартості арештованого майна, постановою № 40/5 від 6.02.2012 р. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні експертом у зведеному виконавчому провадженні № 40/5 призначено Субєкта оціночної діяльності Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2, яка має сертифікат № 1750 від 10.06.2000 р., виданий Фондом державного майна України спільно з Українським товариством оцінювачів та Харківським орендним підприємством науково-технічної та економічної інформації.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 зобов'язано надати письмовий висновок з питань ринкової вартості майна, описаного актами опису та арешту майна від 05.12.2011 р., 06.12.2011 р., 07.12.2011 р., 09.12.2011 р., 16.11.2011 р., 28.12.2011 р.

30.05.2012 р. ДП "ЗТМК" отримано лист Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області від 28.05.2012 р. (вих. № 5207-3/11), яким ДП "ЗТМК" повідомлене про те, що згідно звіту про експертну оцінку від 22.05.2012 р., загальна вартість арештованого майна ДП "ЗТМК" без урахування ПДВ складає 291916,49 грн. Також відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області ДП "ЗТМК" надано незалежну оцінку майна описаного актами опису та арешту майна від 05.12.2011 р., 06.12.2011 р., 07.12.2011 р., 09.12.2011 р., 16.11.2011 р. , 28.12.2011 р.

Не погодившись із результатами оцінки, викладеними у Звіті про оцінку майна від 22.05.2012 р., позивач звернувся до господарського суду із даним позовом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення представників позивача, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

З огляду на приписи ст. ст. 1, 4-1, 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, носять господарський характер.

Позов -це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову це матеріально -правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально -правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову. Таким чином, позивач зобов'язаний визначитися як з предметом так із обставинами, на підставі яких він вважає, що його порушене право буде відновлено у такий спосіб.

Згідно з ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття рішень обов'язкових до виконання на всій території України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Відповідно до ст. 22 ГПК України зміна підстав або предмету спору є правом позивача. Згідно з ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарський суд зауважує, що відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Як свідчить ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними атів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту, передбачені статтею 16 ЦК України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахування цього в пункті 10 частини 2 статті 16 ЦК України формулюється загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. А також у вказаній статті зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Отже, виходячи із зазначених норм, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

А відтак, оспорювана оцінка майна, оформлена Звітом про оцінку майна, не є актом державного чи іншого органу та не може бути предметом самостійного оскарження в господарському суді. Зазначений документ не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права та обов'язки позивача та йому не адресований.

На зазначених підставах суд вважає, що позовні вимоги у вибраний спосіб захисту права задоволенню не підлягають, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Запорізький титано -магнієвий комбінат" до Субєкта оціночної діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним звіту СОД ФОП ОСОБА_2 від 22.05.2012 р. про незалежну оцінку майна ДП "ЗТМК", що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18 відмовити повністю.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 18.10.2012 р.