Постанова № 26475349, 16.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5017/1127/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з додатковою відповідальністю "Саврань"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012р.у справігосподарського суду Одеської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агро-Ритм"дотовариства з додатковою відповідальністю "Саврань"простягнення 62070,86 грн. за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агро-Ритм" (далі - ТОВ "НВП "Агро-Ритм") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Саврань" (далі - ТДВ "Саврань") про стягнення заборгованості в сумі 62 070,86 грн., яка складається з безпідставно набутих грошових коштів в сумі 50 000 грн., збитків від інфляції в сумі 9 194,15 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 876,71 грн., оскільки зазначені грошові кошти були набуті відповідачем без достатніх правових підстав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.06.12р. у справі №5017/1127/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012р., позов ТОВ "НВП "Агро-Ритм" задоволено частково, а саме стягнуто з ТДВ "Саврань" на користь позивача суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 50000 грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 2876,71 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вказані судові акти мотивовані тим, що ТОВ "НВП "Агро-Ритм" доведено належними доказами факт набуття відповідачем грошових коштів у сумі 50000 за відсутністю відповідних правових підстав, оскільки договір про тимчасове використання земельної ділянки № 6/03 від 13.03.2010р є неукладеним, що встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2011 р. Задоволення судами позовних вимог в частині стягнення процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами обґрунтовано приписами ст. 536 ЦК України. Відмова позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми збитків від інфляції, мотивовано тим, що ТОВ "НВП "Агро-Ритм" було здійснено нарахування збитків від інфляції по лютий 2012 р. включно, тобто за період, за який у позивача не виникало права на відшкодування даного роду збитків.

Не погоджуючись частково з прийнятими рішенням та постановою, ТДВ "Саврань" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "НВП "Агро-Ритм" у задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що позивачем по справі не було надано належних доказів перерахування коштів в сумі 50 000 грн. по справі в якості авансового платежу передбаченого п.2.8 договору про тимчасове використання земельної ділянки від 13.03.2010р. № 6/03.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.03.2010 р. між ТОВ "НВП "Агро-Ритм" та ТДВ "Саврань" укладено договір №6/03 про тимчасове використання земельної ділянки у відповідності до якого сторони домовились про надання у тимчасове користування земельної ділянки для вирощування насіння сільськогосподарських культур у 2010 р. (далі -договір).

На виконання умов договору земельна ділянка площею 111 га. була передана позивачу про що було складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.

29.03.2010 р. ТОВ "НВП "Агро-Ритм" перерахувало ТДВ "Саврань" суму у розмірі 50000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 241 від 29.03.2010 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2011 р. по справі №34/17-964-2011 було встановлено, що договір про тимчасове використання земельної ділянки № 6/03 від 13.03.2010 р. є неукладеним, оскільки всупереч ст.20 ЗУ "Про оренду землі" не пройшов державної реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, підчас розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

За таких обставин, оскільки договір про тимчасове використання земельної ділянки №6/03 від 13.03.2010р. є неукладеним, а ТОВ "НВП "Агро-Ритм" перераховуючи ТДВ "АПК "Саврань" грошові кошти в сумі 50000 грн. вчинило дії на виконання зазначеного договору, колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення позову в частині стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 50000 грн.

Також враховуючи положення ст. 536, ч. 2 ст. 1214 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову в частині стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 2 876,71 грн.

Правильними визнає колегія і висновки суду попередніх інстанції щодо відмови в позові в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 9 194,15 грн. з урахуванням положень ст. 530, 625 ЦК України, оскільки, як встановлено судом, ТОВ "НВП "Агро-Ритм" здійснило нарахування збитків від інфляції по лютий 2012р. включно, тобто за період, за який у позивача не виникло права на відшкодування даного роду збитків.

Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги залишає рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваних рішенні та постанові і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012р. у справі №5017/1127/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко