Рішення № 26472023, 19.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.12 Справа№ 5015/3077/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

про: стягнення 1 173 160,47 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання з оплати спожитого природного газу за договором № 14/2504/11 від 30.09.2011 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Станішевський І.С. (довіреність №14-386 від 23.04.2012 року)

від відповідача: Негря Г.Ю. (довіреність б/н від 04.01.2011 року)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 28.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів про стягнення 1 173 160,47 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання з оплати спожитого природного газу за договором № 14/2504/11 від 30.09.2011 року.

Ухвалою суду від 30.07.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.08.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги попередніх ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив частково з підстав, наведених у поданому 04.09.2012 року через канцелярію суду відзиві за вх. № 19492/12 на позовну заяву та доповненні за вх. № 20925/12 від 19.09.2012 року до відзиву на позовну заяву, в яких також просив суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(далі -Позивач, Постачальник) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»(далі -Відповідач, Покупець) укладено договір 14/2504/11 купівлі-продажу природного газу (далі -Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передати Покупцеві у IV кварталі 2011 року та 2012 році імпортований природний газ (надалі -газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.

На виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2 373,88 тис.куб. метрів на загальну суму 9 226 878,95 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання - передачі природного газу від 31.10.11, протягом листопада 2011 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5 027,710 тис.куб. метрів на загальну суму 19 167 641,60 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.11.11, а протягом грудня 2011 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5 882,393 тис.куб. метрів на загальну суму 22 426 035,07 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.12.11.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем передано відповідачу 13 283,983 тис.куб метрів природного газу на загальну суму 50 820 555,62 грн.

Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором щодо своєчасного проведення розрахунку за отримані обсяги природного газу належним чином не виконав, що підтверджується, зокрема, долученими позивачем до матеріалів справи банківськими виписками за період з 30.09.2011 року по 08.08.2012 року.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, в порушення умов договору Відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ своєчасно.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору Покупець у безспірному порядку зобов'язується крім суми заборгованості сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

11.06.2012 року позивачем надіслано відповідачу вимогу про погашення заборгованості у розмірі 995 059,52 грн., копія якої долучена до матеріалів справи.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано пеню у розмірі 386 561,39 грн. та штраф у розмірі 608 498,13 грн.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак позивач просив суд стягнути з відповідача 103 368,47 грн. інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 74 732,48 грн.

У своєму доповненні за вх. № 20925/12 від 19.09.2012 року до відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позивачем здійснено невірний розрахунок втрат, отриманих внаслідок інфляційних процесів. Зокрема, вказав, що розрахунок здійснено з листопада 2011 року по квітень 2012 року включно. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського Суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (згідно листа Вищого господарського суду України).

На думку відповідача, позивач, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат, не може вибірково вибирати період, за який він просить стягнути такі кошти. Якщо здійснювати розрахунок інфляційних втрат згідно правил, наведених у Інформаційному листі ВГС України, то потрібно брати до уваги від'ємні значення індексів інфляції з травня по серпень 2012 року. А тому, відповідно до здійсненого відповідачем перерахунку інфляційних нарахувань, розмір інфляційних втрат за весь період прострочення становить 102 231,42 грн., що на 1 137,05 грн. менше, ніж просить стягнути з ЛМКП «Львівтеплоенерго»позивач.

Позивач проти нарахування інфляційних нарахувань за серпень 2012 року заперечив, оскільки він звернувся з позовом до суду 25.07.2012 року, а відтак просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати по липень 2012 року включно.

Суд вважає доводи позивача обґрунтованими, відтак, з відповідача слід стягнути 386 561,39 грн. пені, 608 498,13 грн. штрафу, 74 732,48 грн. 3 % річних та 102 541,53 грн. інфляційних втрат.

Окрім того, відповідач у своєму відзиві за вх. № 19492/12 від 04.09.2012 року на позовну заяву та доповненні за вх. № 20925/12 від 19.09.2012 року до відзиву на позовну заяву відповідач просив суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців із сплатою заборгованості рівними частинами та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з підприємства. Дане клопотання обґрунтовується важким фінансовим становищем, пов'язаним із збитковістю та економічною нерентабельністю затвердженого тарифу та несвоєчасністю розрахунку споживачів за послуги з опалення та гарячого водопостачання. Додатково зазначив, що діючий тариф у м. Львові на теплову енергію не покривав і не покриває усіх витрат підприємства на її виробництво. Особливо складною є робота підприємства в літній період, коли обсяги виробництва падають, а його умовно постійні витрати треба покривати і необхідно проводити підготовку до нового опалювального сезону. Підприємство постійно працює в зоні збитковості, не досягаючи точки беззбитковості, що є підставою для висновку про дисбаланс між витратами, тарифами та обсягом продажу теплової енергії. Через різке зростання ціни на природний газ, економічно необґрунтовані тарифи та високий рівень неплатежів серед населення, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, збитки підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності у 2010 році становлять 44 136 000 грн., а в 2011 році - 25 127 000 грн., що підтверджується Звітами про фінансові результати господарської діяльності за 2010-2011 роки, зданими у ГУ статистики у Львівській області, за І-півріччя 2012 року -39 597 000 грн.

Позивач проти зменшення розміру пені та розстрочки виконання рішення суду заперечив. Вказав, що зменшення розміру пені є правом, а не обов'язком суду. Крім того, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором також ставить позивача у скрутне фінансове становище.

Пунктом 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/333 від 12.09.96 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України»визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення, викладеної у відзиві за вх. № 19492/12 від 04.09.2012 року на позовну заяву та доповненні за вх. № 20925/12 від 19.09.2012 року до відзиву на позовну заяву, строком на 3 (три) місяці рівними частинами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», 79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 (рахунок № 26000130262 у Львівському ЦРВ ПАТ «Мегабанк», код банку 351629, код ЄДРПОУ 05506460) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (р/р № 260053012609 в ГОУ «Промінвест банку України», МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) 386 561,39 грн. пені, 608 498,13 грн. штрафу, 74 732,48 грн. 3 % річних, 102 541,53 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 23 446,67 грн. з розстрочкою виконання рішення суду рівними частинами щомісячно строком на 3 місяці, а саме по 398 593,4 грн.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У решті вимог у позові відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.09.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А