Постанова № 26471303, 26.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" вересня 2012 р. Справа № 0670/11814/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" червня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 30 листопада 2011 року :

- № 0003772301 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 312500, 00 грн., у тому числі: 250000, 00 грн. основного платежу і 62500, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0003792301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року на 26188, 00 грн., № 0003762301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 275163, 00 грн., у тому числі: 222463, 00 грн. основного платежу і 52700, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0003782301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1150585, 00 грн., у тому числі: за І квартал 2011 року - 215297, 00 грн., ІІ квартал 2011 року - 935288, 00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 30 листопада 2011 року № 0003762301, № 0003772301, № 0003792301. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Житомирі порушує питання про скасування постанови в частині задоволення позову з підстав порушення норм матеріального і процесуального права. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що за відсутності товарно-транспортних накладних, складенням яких опосередковується операція з перевезення вантажів автомобільним транспортом, витрати на оплату таких послуг та ПДВ у складі вартості цих витрат не підлягають включенню до валових витрат та податкового кредиту платника.

З судовим рішенням в частині відмови у позові не погодилось ТОВ "Котлозавод "Крігер". В апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду в цій частині не відповідають нормам матеріального права, внаслідок чого ухвалено помилкове судове рішення.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ та обґрунтованість апеляційної скарги ТОВ "Котлозавод "Крігер", з урахуванням такого.

Судом першої інстанції у розгляді даної справи встановлено, за наслідками проведення ДПІ у м. Житомирі планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року виявлено порушення вимог:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 6.1 статті 6, підпунктів 8.1.2, 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на 222463, 00 грн. (у тому числі: за IV квартал 2010 року - 210794, 00 грн., за ІІ квартал 2011 року - 11699, 00 грн.) внаслідок віднесення до складу валових витрат витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Фаворит - ЛМ", ТОВ "Віктрейд ЛТД", які не задекларували свої податкові зобов'язання, на підставі нікчемних правочинів, накладних, що не містять посади осіб, відповідальних за здійснення операцій, без документального підтвердження передачі придбаних товарів, а також нарахування амортизації на безоплатно отриманий основний засіб;

- пункту 138.1 статті 138, статті 139, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року на 215297, 00 грн., за ІІ квартал 2011 року на 935288, 00 грн.;

- підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пунктів 198.1, 198.3, 198. 6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 250000, 00 грн. (у тому числі: за вересень 2009 року 203167, 00 грн., жовтень 2010 року - 46833, 00 грн.) у результаті віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з цін придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Фаворит - ЛМ", ТОВ "Віктрейд ЛТД", які не задекларували свої податкові зобов'язання, на підставі нікчемних правочинів, накладних, що не містять посади осіб, відповідальних за здійснення операцій, без документального підтвердження передачі придбаних товарів, а також завищено рядок 26 "Залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" за лютий 2011 року у сумі 26188, 00 грн. і завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-23) значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за березень 2011 року 26188, 00 грн., квітень 2011 року - 26188, 00 грн., травень 2011 року - 26188, 00 грн., червень 2011 року - 26188, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 5945/23-1/35299597/0110 від 17 листопада 2011 року (а.с. 19-47).

Висновки складеного акту стали підставою для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень від 30 листопада 2011 року :

- № 0003772301 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 312500, 00 грн., у тому числі: 250000, 00 грн. основного платежу і 62500, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0003792301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року на 26188, 00 грн., № 0003762301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 275163, 00 грн., у тому числі: 222463, 00 грн. основного платежу і 52700, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0003782301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1150585, 00 грн., у тому числі: за І квартал 2011 року - 215297, 00 грн., ІІ квартал 2011 року - 935288, 00 грн.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (в ред., чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених законодавчих приписів випливає, що підставою для висновку про непідтвердженість витрат платника є повна відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, які б засвідчили понесення таких витрат.

Втім, у розгляді цієї справи судом першої інстанції вичерпно встановлено наявність у Товариства необхідних документів, складенням яких опосередковувалися операції з купівлі-продажу і поставці машини термічної різки листового металу, козлового крану з підкрановими шляхами та сталі круглого прокату.

Доводи ДПІ про відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару не спростовують наведеного висновку, оскільки за умовами договорів , за якими здійснювалися спірні операції, перевезення товару здійснюють контрагенти позивача, а тому усі товарно-транспортні документи можуть бути складені лише щодо цих контрагентів, а не щодо покупця товару (позивача у справі). Отже, відсутність у Товариства згаданих накладних не може бути доказом фіктивності спірних господарських операцій.

Стосовно нарахування амортизації на безоплатно отриманий основний засіб - машину термічної різки листового металу "АКВ 2500/6000".

В акті перевірки (а.с. 32) вказано, що ТОВ "Котлозавод "Крігер" завищило суму амортизаційних відрахувань основних фондів групи ІІ - машини термічної різки листового металу "АКВ 2500/6000" у сумі 84317, 00 грн., оскільки вказаний основний засіб отримано безоплатно. Безоплатність полягає у тому, що не підтверджено його придбання.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації, згідно з підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 вказаної статті Закону, підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Як встановлено судом, Товариство "Котлозавод "Крігер" амортизувало у І кварталі 2011 року придбану у ТОВ "Фаворит - ЛМ" машину термічної різки листового металу "АКВ 2500/6000" на 84317, 00 грн. Безпідставність такого амортизування, на думку відповідача, полягає у тому, що машина отримана безоплатно, без підтвердження її вартості.

Як свідчать матеріали справи, факт придбання і отримання позивачем вказаного засобу підтверджується податковими і видатковими накладними, платіжними дорученнями, укладеним з ТОВ "Фаворит - ЛМ" договором, протоколом від 10 вересня 2010 року, а також висновками в акті перевірки самих перевіряючих.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про те, що позивач правомірно амортизував машину термічної різки листового металу "АКВ 2500/6000" на 84317, 00 грн., тому нарахування податку на прибуток з цих підстав є необґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ "Котлозавод "Крігер" правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Фаворит - ЛМ", ТОВ "Віктрейд ЛТД", а також амортизовано машину термічної різки листового металу "АКВ 2500/6000", тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 30 листопада 2011 року № 0003762301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 275163, 00 грн., у тому числі: 222463, 00 грн. основного платежу і 52700, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасовано правильно.

В акті перевірки (а.с. 24) зазначено, що вчинені позивачем правочини, а саме, укладені з ТОВ "Фаворит - ЛМ" і ТОВ "Віктрейд ЛТД" договори, здійснені без мети настання реальних наслідків, тобто, є нікчемними і не створюють юридичних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною першою статті 208 названого Кодексу передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведені законодавчі положення у розрізі функцій податкової інспекції, що полягають у здійсненні контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), застосовуються до правочинів, вчинених виключно з метою ухилення від оподаткування. Адже використання податковим органом передбаченого пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»повноваження на подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, з підстав, які не пов'язані з контролем за сплатою податків, є перевищенням компетенції цього суб'єкта владних повноважень.

У розглядуваному випадку в обґрунтування висновку про нікчемність спірного договору податковий орган посилається виключно на дефекти форми цього договору, а також на неналежне оформлення первинних документів під час його виконання. Однак самі по собі недоліки письмової форми правочину не є підставою для висновку про його нікчемність та не можуть впливати на оцінку реальності господарських операцій, здійснених на виконання правочину.

Інших обставин нікчемності спірних договорів (як-от, їх укладення без наміру реального виконання) податковим органом не наведено.

За умови недоведеності податковим органом факту укладення та виконання спірних договорів як складової схеми ухилення від оподаткування підстави для кваліфікації цих правочинів як таких, що порушує публічний порядок, відсутні.

У зв'язку з цим суд першої інстанції цілком обґрунтовано відмовив у позові в цій частині, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції не вбачається.

Щодо від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 30), підприємство завищило суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 215297, 00 грн. і за ІІ квартал 2011 року - 935288, 00 грн. у результаті невірного перенесення у податкових деклараціях від'ємних значень попередніх періодів.

Відмовляючи у позові в цій частині, суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, внаслідок чого ухвалив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що у рядку 06 Декларацій „Інші витрати" за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року підприємством задекларовано інших витрат у сумі 1659720, 00 грн., які сформовані із суми амортизації тимчасової податкової різниці, яка виникла за результатами загальновиробничих витрат у сумі 479893, 00 грн., адміністративних витрат у сумі 188360, 00 грн., витрат на збут у сумі 5485, 00 грн., інших витрат звичайної діяльності тата інших операційних витрат у сумі 13517, 00 грн., від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) або від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 972465, 00 грн.

При визначенні показника від'ємного значення об'єкта оподаткування за минулий звітний період підприємство врахувало від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане відповідно до Декларації про податок з прибутку підприємства за І кв. 2011 року.

Як встановив суд, зменшення збитків за 1 квартал 2011 року в сумі 215297 грн. здійснено податковим органом шляхом виключення зі складу валових витрат 130940 грн. -вартості придбаної у ТОВ "Віктрейд ЛТД" сталі круглого прокату та зменшення амортизаційних відрахувань в сумі 84317 грн., нарахованих на вартість машини термічної порізки металу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність віднесення до складу валових витрат товаро-матеріальних цінностей, придбаних позивачем за договором купівлі-продажу у ТОВ "Віктрейд ЛТД", та здійснення амортизаційних нарахувань на вартість машини термічної порізки металу, придбаної у ТОВ "Фаворит ЛМ".

Тим самим, має бути спростованим зменшення збитків за 1 квартал 2011 року в сумі 215297 грн.

Що стосується зменшення збитків другого кварталу 2011 року в сумі 972465 грн., то суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі -Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток -як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

На підставі наведеного, та враховуючи, що достовірність даних податкового обліку щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підтверджена податковим органом і судом перевірена, слід дійти висновку про те, що позивачем правомірно, відповідно до показників фінансово-господарської діяльності відображено в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року по рядку 04.9 "Від"ємне значення об"єкту оподаткування попереднього податкового року" в складі валових витрат збитки попередніх років в розмірі 1508579 грн., та , відповідно, у Податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року по рядку 06.6 "Від"ємне значення об"єкта оподаткування попереднього звітного (податкового періоду) (від"ємне значення р.07 Податкової декларації за попередній звітний період або від"ємне значення об"єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року в сумі 972465 грн.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року в частині відмови в позові про скасування податкового повідомлення рішення № 0003782301 від 30 листопада 2011 року скасувати, в цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0003782301 від 30 листопада 2011 року скасувати.

В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

Повний текст Постанови (Ухвали) виготовлений "29" вересня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" вул.Щорса, 81,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014