Постанова № 26471297, 26.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" вересня 2012 р. Справа № 0670/2546/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю

розглянувши апеляційну скаргу Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекція Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" червня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнинсир" до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнинсир " до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000041601 від 28.03.2012 року, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62291,25 грн. у тому числі 49833 грн. - за основним платежем та 12458,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідачем подана апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, в якій він просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у позові. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, які полягають у неправильному застосуванні положень Податкового кодексу України в тій частині, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її задоволення з наступник підстав.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв"язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов"язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов"язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов"язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов"язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Відтак, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов"язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов"язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункти 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Порядок видачі податкових накладних регламентовано пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов"язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов"язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов"язань за відповідний звітний період (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, яка саме податкова накладна повинна платниками податку на додану вартість (продавцями) реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних перед наданням її покупцеві.

Так, реєстрації підлягає податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень з 1 січня 2012 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що маючи на податковій накладній відмітку контрагента про внесення її до Єдиного реєстру, у позивача не було підстав для додаткової перевірки включення даної податкової накладної до ЄРПН, а тому суд вважав, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформленої податкової накладної.

Проте, з таким висновком не може погодитись суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, сума податку на додану вартість у податковій накладній від 20 січня 2012 року №242/4 отриманій позивачем від контрагента ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на виконання договору від 16.11. 2011 року №16/11 складає 49.833,33 грн., тому в силу приписів Податкового кодексу України дана податкова накладна підлягала обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, починаючи з 01січня 2012 року.

Проте, ДП "Старокостянтинівський молочний завод" не здійснило реєстрацію податкової накладної від 20 січня 2012 року № 242/4 в Єдиному реєстрі податкових накладних перед наданням її покупцеві, але зробив у лівому верхньому куту ПН відмітку про внесення її до Єдиного реєстру.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. На виконання зазначених вимог постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Таким чином, оскільки законодавець напряму пов'язує право платника податків - покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту з наявністю факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то саме платник податку - покупець наділений не лише правом, а й обов`язком щодо перевірки отриманих податкових накладних на відповідність їх законодавчим нормам.

З метою врегулювання даних правовідносин, для покупця передбачено також право звернутись до податкового органу зі скаргою на контрагента у випадку нереєстрації податкової накладної або її неналежного оформлення , що у свою чергу надає право на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

За таких обставин, ухвалене судом першої інстанції рішення не може бути визнане законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області задовольнити

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" червня 2012 р. скасувати та прийняти нову, якою у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Корнинсир" до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення- відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

Повний текст Постанови (Ухвали) виготовлений "28" вересня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнинсир" вул.Свободи,3,смт.Корнин,Попільнянський район, Житомирська область,13514

3- відповідачу Попільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області вул.Б.Хмельницького,14 А,смт.Попільня,Житомирська область,13500