Ухвала суду № 26470516, 16.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2012 р. м. Київ К-52598/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегія суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Корженкової І. О. Щербакова Н. В. Кемінь В. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької областіна постанову та ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.06.2009 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 рокуу справі№ 29/116аза позовомВідкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»доДержавної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької областіпровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Донецької області від 17.06.2009 року у справі № 29/116а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області від 13.02.2007 року № 000004150/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6 987 706,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, притяти нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 9.1.2 п. 9.1, пп. 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Клопотання відповідача про заміну відповідача правонаступником Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби підтверджено поданими представником відповідача доказами і підлягає задоволенню на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем здійснена документальна невиїзна (камеральна) перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку по декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, наслідки якої викладені в акті від 09.02.2007 року № 9/15-013/00191129.

За результатами перевірки податковим органом зроблені висновки, зокрема, що в порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у суму фактичної оплати податкового кредиту попереднього податкового періоду (листопад 2006 року) позивачем включено фактичну оплату податкового кредиту по податковим накладним, не включеним у податковий кредит попереднього періоду (листопад 2006 року) на загальну суму 6 987 706 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповдіачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.02.2007 року №000004150/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року на суму 7 329 224,00 грн.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість передбачено ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктом 7.7 якої визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпункт 7.7.1 вказаного пункту передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі висновків судово-бухгалтерської експертизи встановлено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг), складає 126 724 195,11 грн.

У декларації за грудень 2006 року позивач визначив податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню, в сумі 115 242 215,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню позивачу за податковою декларацією за грудень 2006 року, з урахуванням висновку експерта та з урахуванням частини суми зменшення бюджетного відшкодування спірним податковим повідомленням-рішенням, яка не оспорюється позивачем, складає 114 900 697,00 грн. згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки сума податку на додану вартість, фактично сплачена позивачем своїм постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді становить 126 724 195,11 грн.

В обґрунтування касаційної скарги податковий орган зазначає, що до складу суми бюджетного відшкодування включений не тільки податковий кредит, сплачений у попередньому звітному податковому періоді, але й сума податкового кредиту, сформованого у інших податкових періодах.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Тобто, платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Замінити Державну податкову інспекцію у м. Маріуполі Донецької області правонаступником Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 17.06.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 року у справі № 29/116а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак