Постанова № 26469808, 22.03.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

22 березня 2012 року Справа № 2а/2370/727/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Бабич А.М., при секретарі -Сидорець І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 06.03.2012 року до ФОП ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків за ІІІ-ІV квартали 2010 року в сумі 1666 грн. 80 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) Закону, не виконав обов'язку щодо сплати до УПФУ в м. Черкасах Черкаської області заборгованості зі сплати страхових внесків.

На підставі ст. 106 Закону №1058-IV Позивачем направлялася вимога про сплату боргу №Ф-306 від 01.04.2011р. на суму 1666,80грн., яку відповідач отримав 13.04.2011р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Відповідач позов визнав у повному обсязі, подавши відповідну письмову заяву, але без підтвердження її виконання (квитанції про оплату).

Всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

У судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_1 взятий на облік в управлінні ПФУ 09.10.2008 № 23020015994 і зареєстрований як платник єдиного податку.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний - нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п.1 ст.14 Закону № 1058-ІV) суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) є страхувальниками, і зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР (надалі за текстом -Закон №400/97-ВР) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Підпунктом 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону №1058-IV зазначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. ст.1 Закону №1058-IV встановлює, що мінімальним страховим внеском є сума коштів, яка визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати.

Пунктом шостим статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 3 статті 106 Закону №1058-IV встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

УПФУ в м. Черкасах Черкаської області проведено перевірку нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 року до 31.12.2010 року. За результатами перевірки встановлено, що платником порушено ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV, а саме не сплачено страхові внески за ІІІ-ІV квартали 2010 року в сумі 1666 грн. 80 коп., що підтверджено актом №306.

Відповідно до статті четвертої Закону №400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Визначення мінімального страхового внеску наведено у ст. 1 Закону №1058-IV та визначається з урахуванням мінімального розміру заробітної плати згідно з п. 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року.

Оскільки мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року №1646-VI та "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року №2154-VI з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становив 888грн., з 1 жовтня по 1 грудня 2010 року -907грн. та з 1 грудня 2010 року - 922грн., розмір мінімального страхового місячного внеску за ці періоди відповідно становив: з 1 липня по 1 жовтня 2010р. - 294,82грн. (888грн. х 33,2%); з 1 жовтня по 1 грудня 2010р. - 301,12грн. (907грн. х 33,2%); з 1 по 31 грудня 2010р. - 306,10грн. (922грн. х 33,2%).

Так як сума страхових внесків на пенсійне страхування за місяць, сплачених відповідачем нижча мінімального страхового внеску, то за період з липня по грудень 2010 року відповідачу було донараховано за ІІІ-й та IV-й квартали 2010 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України становить 1666,80грн. (294,82грн. х 3 місяці + 301,12грн. х 2 місяці + 306,10грн. х 1 місяць -126,00грн. самостійно сплачених відповідачем страхових внесків).

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 1666,80грн. відповідач у встановлені законом строки не сплатив, а також ту обставину, що вимога про сплату заборгованості у встановленому законом порядку не оскаржувалась, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, ч. 2 ст.128, ст.ст. 158-159, ст.ст. 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 37930126; р/р 25602302201855 в ОПЕРВ Обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 354507) заборгованість зі сплати страхових внесків за липень-грудень 2010 року в сумі 1666 грн. 80 коп. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 80 коп.) .

3. Копії постанови направити сторонам у справі.

4. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.М. Бабич