Постанова № 26469827, 27.04.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

27 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/723/2012

14 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Сидорець І.С.;

за участю сторін:

представник прокуратури -Приходько Д.А. (посвідч. Від 17.08.2010 №1674);

представник позивача -Батаргіна Ю.О. (довіреність від 14.03.2012 № 265/10-060);

представник відповідача: - Трушков В.Л. (за довіреністю від 17.01.2012 № 35352/10-0178),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Базальт" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2012 Смілянський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах Держави в особі Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Базальт", в якій просить стягнути із Відповідача на користь бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області борг по податку на додану вартість в сумі 117 647 грн. 49 коп.

Смілянська ОДПІ підтвердила законність пред'явленого позову і підтримала його у повному обсязі.

27.04.2012 представник Смілянської ОДПІ письмовою заявою уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача суму боргу з ПДВ у розмірі 117647,49 грн. з рахунків у банках: р/р 26008110261, 2600402110261 в АБ «Укргазбанк», МФО 320940; р/р 26000201400047 в ПАТ КБ «Правекс-банк», МФО 321983; р/р 26002007833001 в ПАТ «Банк Кіпру», МФО 320940; р/р 26006001319815, 26006302319815, 26007301319815 в АТ «ОТР «Банк», МФО 300528.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наявністю несплаченого зобов'язання з ПДВ, яке виникло відповідно до акту позапланової виїзної перевірки від 22.06.2010 №1324/23/30993635 на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.07.2010 № 0001302301/0; податкових декларацій з ПДВ від 18.12.2011 № 9012449982, від 20.12.2011 №9012697245, від 20.12.2011 № 9012699707.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи відсутністю права органів прокуратури стягувати заборгованість зі сплати податку; відсутністю статусу остаточного рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №2а/2370/385/2011 за позовом ПП «Базальт»до Смілянської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2010 № 0001302301/0, оскільки щодо цього судового рішення відкрито касаційне провадження Вищим адміністративним судом України; повною сплатою задекларованих 18.12.2011 та 20.12.2011 зобов'язань на час судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України, як єдину систему, покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Ч.2 ст.60 КАС України встановлює, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. Обов'язок прокурора надати докази щодо неможливості позивача самостійно здійснювати представництво своїх інтересів покладено лише у випадках, коли таке представництво здійснюється в інтересах громадянина. Таким чином, для звернення прокурора в інтересах держави в особі державних органів треба виходити з повноважень, визначених спеціальним законом.

Відповідно до ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Ч.2 цієї статті визначає форми такого представництва, а саме: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом (ч.4 ст. 36-1 вищевказаного Закону).

Таким чином, оскільки несплата податків і зборів спричиняє шкоду економічним інтересам держави, враховуючи, що Смілянська ОДПІ підтримала позов у повному обсязі та надавала докази на підтвердження позовних вимог, таким чином суд вважає правомірним подання прокурором позову про стягнення податкового боргу за наслідками перевірки звернення податкового органу.

Посилання відповідача на положення ст. 61 Податкового кодексу України (далі -ПК України), яким забороняється участь правоохоронних органів у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проведення перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування, не відноситься до фактичних обставин справи.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20.1 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що відповідач взятий на облік як платник податку 06.07.2000, що підтверджується довідкою від 19.06.2007 № 3288.

З письмових доказів встановлено, що 18.12.2011 відповідач задекларував до сплати зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2011 року (податкова декларація з ПДВ № 9012449982) в сумі 21515,00 грн.; від 20.12.2011 за жовтень 2011 року (податкова декларація з ПДВ № 9012697245) в сумі 7375,00 грн.; від 20.12.2011 за листопад 2011 року (податкова декларація з ПДВ № 9012699707) в сумі 6060,00 грн. Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.07.2010 № 0001302301/0, оскарження якого було предметом судового розгляду в Черкаському окружному адміністративному суді у справі №2а/2370/385/2011 і постанова якого набрала законної сили 06.09.2011, зобов'язання зі сплати ПДВ за наслідками позапланової виїзної перевірки від 22.06.2010 (акт №1324/23/30993635) становили 118687,50 грн.(основний платіж - 79125,0 грн. та штрафні санкції -39562,50 грн.).

Посилання відповідача про відсутність статусу остаточного повідомлення-рішення від 05.07.2010 № 0001302301/0 на підтвердження відсутності статусу неузгодженого зобов'язання суд не прийняв до уваги у зв'язку з наступним.

Згідно з пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пункт 54.1 ПК України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Тобто зобов'язання, самостійно задекларовані відповідачем, є узгодженими, а отже підлягають стягненню в судовому порядку. Абзацом 4 пункту 56.18 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи вищевикладене, зобов'язання щодо сплати ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2010 № 0001302301/0 про сплату заборгованості в розмірі 118687,50 грн.(основний платіж - 79125,0 грн. та штрафні санкції -39562,50 грн.) є узгодженим, оскільки судове рішення у справі про оскарження цього рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ПП «Базальт», набрало законної сили 06.09.2011.

Відповідно до пунктів 60.1.1. та 60.2. ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення, у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

З письмових доказів встановлено, що в грудні 2012 року відповідач частково сплачував суми взятих зобов'язань з ПДВ: 19.12.2012 -в розмірі 7290,00 грн.(дата проводки документа згідно з банківською випискою 16.12.2011, призначення платежу: сплата ПДВ за жовтень 2011 року), 21515,00 грн. (дата проводки документа 16.12.2011, призначення платежу: сплата ПДВ за вересень 2011 року), 100 грн. (дата проводки документа 19.12.2011, призначення платежу: сплата ПДВ за жовтень 2011 року), 6060,00 грн. (дата проводки документа 21.12.2011, призначення платежу: сплата ПДВ за листопад 2011 року), що підтверджується даними з облікової картки платника податків.

Оскільки на час сплати вищевказаних сум відповідач мав заборгованість з ПДВ згідно з повідомленням-рішенням від 05.07.2010 № 0001302301/0, тому сплачені суми були зараховані в календарній черговості в рахунок наявного боргу. Ця обставина обґрунтована нормативними приписами пункту 87.9.ПК України, яка встановлює, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно даних облікової картки платника ПДВ станом на 31.12.2011 заборгованість відповідача зі сплати податку на додану вартість за 2011 рік склала 117644,40 грн. Проте на початок 2012 року відповідач сплатив 3182,00 грн. (платіжне доручення від 29.02.2012 №173) та 1190,00 грн. (платіжне доручення від 27.03.2012 №12), у зв'язку з чим відповідно до даних зворотного боку облікової картки платника з ПДВ станом на 24.04.2012, з урахуванням задекларованих зобов'язань з ПДВ за лютий 2012 року, заборгованість відповідача зі сплати податку на додану вартість на час подання позову становила 116454,40 грн.

Станом на 24.04.2012 заборгованість відповідача зі сплати ПДВ збільшилася до 121009,40 грн., але у зв'язку з додатковими підставами, що не є підставами цього позову. Тому при прийнятті рішення суд виходив з вимог ст.11 КАС України, частина 2 якої визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Керуючись статтями 160, 162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Смілянської ОДПІ до ПП «Базальт»про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 117647,49 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з банківських рахунків Приватного підприємства «Базальт»(ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30993635): р/р 26008110261, 2600402110261 в АБ «Укргазбанк», МФО 320940; р/р 26000201400047 в ПАТ КБ «Правекс-банк», МФО 321983; р/р 26002007833001 в ПАТ «Банк Кіпру», МФО 320940; р/р 26006001319815, 26006302319815, 26007301319815 в АТ «ОТР «Банк», МФО 300528; - на користь бюджету через Смілянську ОДПІ податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 116454,40 грн. (сто шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 40коп.). В решті позовних вимог - відмовити.

3. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич