Постанова № 26469344, 15.10.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3648/2012

15 жовтня 2012 року 11год. 23хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Приходько Т.В., Сиркіна І.Є.

відповідача: представник Столярець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватна фірма "Азурит" до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватна фірма "Азурит" звернулася з позовом до ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС (далі - ДПІ у м. Рівному) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 вересня 2012 року №0004082342 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 52375,00 грн. та від 06 вересня 2012 року № 0004072342 щодо збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 65468,75 грн., прийнятих на підставі акта перевірки від 23.08.2012р. № 409/22-200/23305044.

Позов обґрунтовує тим, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Технотрейд-Плюс" підтверджується документально. Висновки відповідача про порушення вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит, проте податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод. Крім того, позивач вважає безпідставними висновки відповідача про порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, оскільки послуги, які одержані від вказаного вище контрагента, оформлені належним чином підтверджуючими первинними документами та використані в господарській діяльності підприємства.

Вказує на те, що ДПІ у м. Рівному під час проведення перевірки не було досліджено реальність здійснення та повноту відображення в обліку господарських відносин з даним контрагентом. Звертає увагу на той факт, що в акті перевірки наведено перелік підприємств, по яких Системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України при формуванні податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ "Технотрейд-Плюс" встановлено розбіжності з його контрагентами, але ПФ "Азурит" в даному переліку немає. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав, просила задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, подав заперечення та, зокрема, пояснив, що укладений позивачем з ТОВ "Технотрейд-Плюс" договір є нікчемним, оскільки контрагент позивача здійснював поставку робіт, послуг без мети реального настання правових наслідків. Так, ДПІ у м. Рівному отримано з ДПІ у Оболонському районі міста Києва акт № 743/23-01/33192163 від 29.11.2010 року "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Технотрейд-Плюс" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по червень 2011 року", яким встановлено відсутність ТОВ "Технотрейд-Плюс" за місцезнаходженням з 17.08.2010 року; остання податкова звітність з ознаками діяльності - декларація з податку на прибуток за 3 місяці 2010 року, декларація з ПДВ за травень 2010 року; за даними декларацій з податку на прибуток основні фонди відсутні; кількість працюючих у 1 кварталі 2010 року 1 особа. Таким чином, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Також відповідно до бази даних ДПС встановлено, що Генеральною прокуратурою України 31.01.2011 року порушено кримінальну справу за фактом створення невстановленими слідством особами ряду фірм, в тому числі ТОВ "Технотрейд-Плюс", за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

З урахуванням встановлених обставин податковий орган дійшов висновку про безпідставне формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Технотрейд-Плюс", у зв'язку з чим збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ та з податку на прибуток та застосував штрафні (фінансові) санкції.

З наведених підстав представник відповідача спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Приватна фірма "Азурит" зареєстрована як юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської Ради народних депутатів 11.11.1996 року. Як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС та є платником податку на додану вартість. Види діяльності за КВЕД згідно довідки про включення до ЄДРПОУ: будівництво будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, діяльність автомобільного вантажного транспорту, діяльність у сфері інжинірингу (а.с.6). Відповідно до ліцензії серії АГ № 573418 від 25.02.2011 року ПФ "Азурит" має право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (а.с.66).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у період з 14.08.2012р. по 20.08.2012р. посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Рівному проведено позапланову виїзну перевірку ПФ "Азурит", код за ЄДРПОУ 23305044 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Технотрейд-Плюс" (33192163) за період з 01.08.2009р. по 30.06.2010р. За результатами перевірки складено акт від 23.08.2012р. № 409/22-200/23305044 (а.с.7-21).

Перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами і доповненнями, - занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у сумі 41900,00 грн. та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, занижено податок на прибуток на загальну суму 52375,00 грн.

На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2012 року № 0004082342, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 52375,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 41900,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 10475,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2012 року № 0004072342, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток на суму 65468,75 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 52375,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 13093,75 грн. (а.с.31,32).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочин, укладений ПФ "Азурит" з ТОВ "Технотрейд-Плюс" є нікчемним і в силу статей 215, 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що під час аналізу господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Технотрейд-Плюс" податковим органом були використані матеріали перевірки контрагента позивача, які, на думку відповідача, свідчать про фіктивну діяльність вказаного підприємства або не підтверджують реальність виконання підрядних робіт.

В ході судового розгляду справи висновки податкового органу про виявлені порушення податкового законодавства ПФ "Азурит" при формуванні податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Технотрейд-Плюс" не знайшли свого підтвердження.

Судом встановлено, що між ПФ "Азурит" (Замовник) та ТОВ "Технотрейд-Плюс" (Підрядник) укладено договір підряду № 16/Б від 01.09.2009 року на виконання будівельних робіт на будівельному об'єкті "Виробнича база ТОВ "Фіто Віта" в м. Бориспіль Київської області" (а.с.33-35).

Відповідно до умов договору Підрядник виконав роботи на вказаному будівельному об'єкті по зворотній засипці котловану піском з ущільненням. Замовником були прийняті дані роботи, про що свідчать оформлені підтверджуючі первинні документи: акт виконаних робіт № 222.2 від 23.09.2009р. та довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2009р.(а.с.38,39).

ТОВ "Технотрейд-Плюс" на виконані роботи виписано позивачу податкову накладну № 2222 від 23.09.2009р. на загальну вартість виконаних робіт 251400 грн., у т.ч. ПДВ на суму 41900 грн.(а.с.37).

ПФ "Азурит" включено дану податкову накладну до Реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2009 року та до складу податкового кредиту до Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року (а.с.41-44).

Розрахунки між вказаними контрагентами проводились у безготівковій формі та підтверджуються банківською випискою від 23.09.2009 року на суму 251400,00 грн.(а.с.40).

Роботи по зворотній засипці котловану піском з ущільненням на будівельному об'єкті "Виробнича база ТОВ "Фіто Віта" в м. Бориспіль Київської області" виконувались для Представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х.", з яким у ПФ "Азурит" укладено договір підряду (а.с.47-49). Позивачем підтверджено приймання вказаних робіт Представництвом "Ен Баугезельшафт М.Б.Х." на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000066 від 30 вересня 2009р. та довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2009 року (а.с.61,62).

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини в розрізі норм матеріального права, суд враховує, що згідно статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, із змінами та доповненнями, сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеописані та дослідженні судом документи по взаємовідносинах між позивачем та контрагентом ТОВ "Технотрейд-Плюс" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадова особа ДПІ у м. Рівному під час проведення документальної перевірки була зобов'язана врахувати надані ПФ "Азурит" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "Технотрейд-Плюс". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні, а відтак у податкового органу були відсутніми підстави для неврахування таких документів.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність ТОВ "Технотрейд-Плюс" за місцезнаходженням починаючи з 17.08.2010 року, оскільки зазначена дата знаходиться поза межами періоду господарських взаємовідносин з позивачем, а відтак не впливає на оцінку доказів у справі.

Крім цього, в акті ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 29.11.2010 року № 743/23-01/33192163 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Технотрейд-Плюс" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по червень 2010 року зазначено, що в перевіреному періоді ТОВ "Технотрейд-Плюс" було зареєстроване платником ПДВ, згідно довідки про включення до ЄДРПОУ види діяльності за КВЕД: будівництво будівель, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, інші монтажні роботи, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря. Підприємство подавало податкову звітність до податкового органу, в тому числі декларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість (а.с.84-94). В підтвердження законності здійснення вказаних видів діяльності позивачем надано копію ліцензії ТОВ "Технотрейд-Плюс"(а.с.69).

Відомості про недостатність трудових ресурсів чи відсутність основних фондів у ТОВ "Технотрейд-Плюс" за даними податкової звітності не можуть слугувати безспірним доказом неможливості здійснення господарської діяльності, оскільки підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати у господарській діяльності орендовані основні засоби та укладати цивільно-правові договори на виконання певних видів робіт.

Покликання сторони відповідача на порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків невстановленими особами шляхом придбання ТОВ "Технотрейд-Плюс" не впливає на бухгалтерський та податковий облік позивача, а відтак не має доказового значення у даній справі. На наявність вироку, який набрав законної сили в кримінальній справі, як на доказ на підтвердження вини конкретних осіб у вчиненні протиправних діянь, відповідач не вказує. Будь-які докази обізнаності позивача щодо можливих порушень ведення господарської діяльності його контрагентом - відсутні. Договір підряду, укладений між позивачем та ТОВ "Технотрейд-Плюс", в судовому порядку недійсними не визнаний.

Крім того, відповідачем не надано доказів щодо наявності розбіжностей у показниках податкових декларацій ТОВ "Технотрейд-Плюс" та ПФ "Азурит", а з акту перевірки вбачається відсутність таких розбіжностей .

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинним на час виникнення відповідних правовідносин, встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з приписами пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Технотрейд-Плюс" , до складу валових витрат включалися суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Матеріалами справи підтверджено, що роботи, які були виконані ТОВ "Технотрейд-Плюс" безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача та були передані Замовнику - Представництву "Ен Баугезельшафт М.Б.Х." в повному обсязі, а тому правомірно були включені до складу валових витрат.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено з акта перевірки та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, податковий орган не заперечує наявності документів, які слугували підставою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з вказаним вище постачальником, як і не покликається на неналежність їх оформлення.

За встановлених обставин, суд вважає що ПФ "Азурит" належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування податкового кредиту та валових витрат у відповідних періодах по взаємовідносинах з ТОВ "Технотрейд-Плюс". Відповідачем не доведено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що виключає донарахування ПФ "Азурит" грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази, яких не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суд витребовував у податкового органу докази, які можуть підтвердити доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків.

При розгляді даної справи відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких належних доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Суд звертає увагу, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу (аналогічна позиція наведена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС, прийнято безпідставно та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів правомірності своїх рішень, а позивач належними та допустимими доказами довів свої позовні вимоги.

Податковим органом не доведено, що господарська операція з виконання робіт є фіктивною, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується виключно на висновках Акту перевірки господарських операцій контрагента позивача, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкових повідомлень рішень ДПІ у м.Рівному від 06 вересня 2012 року №0004082342 та від 06 вересня 2012 року № 0004072342.

Згідно ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1178,44 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС від 06.09.2012 року № 0004082342 та від 06.09.2012 року № 0004072342.

Присудити на користь позивача Приватна фірма "Азурит" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) грн. 44 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.