Постанова № 26467614, 27.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р. Справа № 76718/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Запотічний І.І.,

при секретарі Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємства «Русич» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі № 2а-4106/11/0907 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємства «Русич» до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги рішення про опис майна у податкову заставу, -

в с т а н о в и в :

В грудні 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги рішення про опис майна у податкову заставу

Позов мотивує тим, що відповідач в порушення пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» та статті 150 Податкового кодексу України оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2011 року за №0022041501 неправомірно зменшив від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 111698,00 грн. за другий квартал 2011 року. Враховуючи те, що за результатом розрахунку об'єкта оподаткування позивача за підсумками першого кварталу 2011 року було від'ємне значення, то його сума підлягала включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Також, у зв'язку із тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не набрало чинності відповідач протиправно виніс податкову вимогу від 22.11.2011 року за №2845 та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.01.2012 року за №762/10/24-150/237.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року в позові відмовлено повністю.

Вказане рішення оскаржив позивач та вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема відповідач вказує на те, що за результатами перевірки Відповідачем складено акт № 9266/15-1/22197144 від 25.10.2011 року. З акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення підприємством порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року вх. № 147125 від 09.08.2011 року. Зокрема, актом виявлено помилки при заповненні рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток, а саме включено суму 111698 грн., яка є від'ємним об'єктом оподаткування за 2010 рік. Таким чином податковий орган дійшов висновку, що платником у складі витрат 2 кварталу 2011 року враховано збитки попередніх років, чим порушено пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, що в свою чергу призвело до заниження об'єкту оподаткування у II кварталі 2011 року на суму 111698 грн. та недоплати податку на прибуток в сумі 25691 грн.

Такого ж висновку і дійшов суд першої інстанції в постанові від 01.03.2012 року. Зокрема, зазначивши у постанові, що висновок податкового органу, викладений в акті № 9266/15-1/22197144 від 25.10.2011 року та прийняте ним 08.11.2011 року податкове повідомлення-рішення за № 0022041501 повністю узгоджуються з нормами Податкового кодексу України та практикою розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток, з врахуванням від'ємного значення такого об'єкта, отриманого за результатами господарської діяльності платника податків у минулих звітних періодах.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, далі ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року позивачем було задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування. У ході перевірки податковим органом та в процесі судового засідання встановлено, що зауважень у відповідача по декларації за 1 квартал 2011 року не було.

У першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрований у Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Сума збитків попереднього року згідно даного наказу цілком законно включалась до декларації з податку на прибуток підприємств.

Таким чином в декларацію з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року в рядок 06.6 включено від'ємне значення об'єкту оподаткування із рядка 08 декларації за І квартал 2011 p., яке в супереч висновкам суду першої інстанції та податкового органу не дробиться, не розчленовується на від'ємне значення першого кварталу та від'ємне значення попередніх податкових періодів.

Тому, із врахуванням вищевикладеного можна прийти до висновку, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Ні в акті перевірки, а ні в судовому засіданні відповідач не заперечував правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1 кварталу 2011 року.

Що стосується обґрунтування суду першої інстанції та податкового органу, в частині визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 22.11.2011 року за № 2845 і рішення про опис майна у податкову заставу від 12.01.2012 року за № 762/10/24-150/237, з якими також не можна погодитись, зазначаю наступне.

Як зазначено в податковій вимозі № 2845 станом на 22.11.2012 року за підприємством рахується сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, яка становить 25740,42 грн. з податку на прибуток.

В той же час, п.п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П. 56.18 ст. 56 ПКУ передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тому обґрунтування суду першої інстанції та податкового органу, не є підставними, оскільки з моменту винесення Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвали про відкриття провадження по даній справі, податкове зобов'язання ТОВ «Підприємство «Русич», вважається неузгодженим, і тому податкового боргу не виникає.

Також, слід звернути увагу на те, що Порядком направлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010 року № 985, передбачено, що у разі надходження до органу ДПС ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу вказаних норм можна прийти до висновку, що висновок суду першої інстанції та податкового органу в частині винесення податкової вимоги від 22.11.2011 року за № 2845 та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.01.2012 року № 762/10/24-150/237 є безпідставним, необгрунтованим, прийнятим без правової підстави, а тому відповідно незаконним.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовільнити.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав зазначене в апеляційній скарзі та просить її задовольнити.

Представник відповідача надавши пояснення в попередньому судовому засіданні, в судове засідання 27.09.2012р.,Ю не з»явився, хоча належним чином був повідомленим про дату час та місце розгляду справи, тому суд розглянув справу у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення.

25.10.2011 року ДПІ в місті Івано-Франківськ проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за другий квартал 2011 року. За результатами перевірки складений акт за №9266/15-1/22197144. Відповідно до вказаного акта, перевіркою податкової декларації з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року, з врахуванням даних податкових декларацій з цього податку за 2010 рік, виявлена помилка при заповненні рядка 06.6 декларації, а саме: враховано суму 111698,00 грн., яка є від'ємним об'єктом оподаткування за 2010 рік. Тобто, платником податків у складі витрат другого кварталу 2011 року враховані збитки на зазначену суму, отримані внаслідок господарської діяльності протягом 2010 року. Внаслідок чого, позивачем порушені норми пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На підставі акта №9266/15-1/22197144 від 25.10.2011 року ДПІ в місті Івано-Франківськ 08.11.2011 року винесла податкове повідомлення-рішення за №0022041501, відповідно до якого TOB «Підприємство «Русич» встановлена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 25691,00 грн.

Приймаючи рішення по справі судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме:

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX «;Перехідні положення» ПК України розділ III («Податок на прибуток підприємств») цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

З дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий-четвертий квартали 2011 року (пункт 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України). До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобовязання з податку на прибуток застосовувалися норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, у разі, якщо обєкт оподаткування має відємне значення, то ці питання регламентувалися нормами пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Абзацом другим пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Зокрема, було встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума відємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, у першому кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01 січня 2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2010 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають відємним значенням першого кварталу 2011 року.

Пунктом 150.1 статті 150 ПК України визначено, якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «;Перехідні положення» ПК України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Зазначені норми ПК України узгоджуються з положенням пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких сума від»ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами першого календарного кварталу.

Колегія суддів приходить до переконання, що, пункт 3 підрозділу 4 розділу XX «;Перехідні положення» ПК України не містять заборони на врахування у 2011 році (в тому числі і у другому кварталі, другому третьому кварталах 2011 року) збитків, які виникли до 01 січня 2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від»ємного значення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення за №0022041501 не відповідає вимогам законодавства.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 22.11.2011 року за №2845 і рішення про опис майна у податкову заставу від 12.01.2012 року за №762/10/24-150/237.

Колегія суддів встановила, що 22.11.2011 року відповідачем винесена податкова вимога форми «Ю» за №2845 щодо суми боргу позивача в розмірі 25740,42 грн.

Вказана сума боргу складається із суми, визначеної податковим органом у податковому повідомленні-рішенні від 08.11.2011 року за №0022041501.

Податкова вимога направлена позивачу та вручена йому 19.11.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з несплатою позивачем податкового боргу, який складається із суми встановленої податковим органом та задекларованої самостійно суми податків, 12.01.2012 року відповідачем прийняте рішення за №762/10/24-150/237 про опис майна у податкову заставу.

Заслуговують на увагу доводи апелянта, про те, що в податковій вимозі № 2845 станом на 22.11.2012 року вказано, що за підприємством рахується сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, яка становить 25740,42 грн. з податку на прибуток.

В той же час, п.п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П. 56.18 ст. 56 ПКУ передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тому обґрунтування суду першої інстанції та податкового органу, не є відповідає згаданій нормі, оскільки з моменту винесення Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвали про відкриття провадження по даній справі, податкове зобов'язання ТОВ «Підприємство «Русич», вважається неузгодженим, і тому податкового боргу не виникає.

Порядком направлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010 року № 985, передбачено, що у разі надходження до органу ДПС ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу вказаних норм можна прийти до висновку, що висновок суду першої інстанції та податкового органу в частині винесення податкової вимоги від 22.11.2011 року за № 2845 та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.01.2012 року № 762/10/24-150/237 є безпідставним та таким що не відповідає законодавству.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, ст. 202, ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, -

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємства «Русич» задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі № 2а-4106/11/0907 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємства «Русич» до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 року за № 0022041501, податкової вимоги від 22.11.2011 року за № 2845, рішення про опис майна у податкову заставу від 12.01.2012 року за № 762/10/24-150/237 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 року за № 0022041501, податкову вимогу від 22.11.2011 року за № 2845, та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.01.2012 року за № 762/10/24-150/237.

Стягнути в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємства «Русич» з Державного бюджету 302грн.24коп.сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Запотічний І.І.

Повний текст постанови виготовлено 02.10.2012р.