Рішення № 26461711, 16.10.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Шишка А.І.,

суддів: Беркій О.Ю., Фединяка В.Д.,

секретарів: Гринчак В.І., Балагури М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ УКБ "Львів" до ОСОБА_1, ПАТ "Просто-страхування" про стягнення заборгованості за кредитним договором та суми коштів страхового відшкодування за апеляційною скаргою представника ПАТ "Просто-страхування" Синюка С.Л. на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2012 року позов ПАТ УКБ "Львів" задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Просто-страхування" (ЄДРПОУ 24745673) за рахунок належного йому майна та коштів на користь ПАТ АКБ "Львів" (ЄДРПОУ 09801546) суму страхового відшкодування в розмірі 245854,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 за рахунок належного йому майна та коштів на користь ПАТ АКБ "Львів" (ЄДРПОУ 09801546) заборгованість за кредитним договором № 2008F0003 від 06.02.2008 року в сумі 15839,19 грн.

Стягнуто з ПАТ "Просто-страхування" (ЄДРПОУ 24745673) та ОСОБА_1 у солідарному порядку 3438,39 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі представник ПАТ "Просто-страхування" Синюк С.Л., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, а в задоволенні позову відмовити. Апелянт зазначає, що суд помилково розглянув в одному провадженні спір між юридичними особами, що є не допустимим.

Правовідносини між ПАТ "Просто-страхування" та ОСОБА_1 регулюються договором добровільного страхування від 09.02.2010 року, в якому страхувальником є ОСОБА_1, а вигодонабувачем АТ АКБ "Львів". 06.09.2010 року страхувальник повідомив ПАТ "Просто-страхування" про настання страхового випадку, який стався 28.08.2010 року. Розмір страхової суми повинен становити не більше ринкової вартості на дату настання страхового випадку (в даному випадку викрадення), тобто 245 854,40 грн. Виплата страхового відшкодування проводиться протягом тридцяти днів з дня подання страхувальником останнього з усіх документів і тільки після підписання сторонами додаткової угоди до Договору страхування про взаємовідносини сторін у випадку, якщо викрадений транспортний засіб буде знайдено. Позивач відмовлявся тривалий час підписувати угоду про передачу права власності на рухоме майно. Цей документ отримано апелянтом тільки 15.12.2010 року, а виплату суми відшкодування проведено - 01.01.2011 року, чого суд не врахував і повторно стягнув суму, яка вже була сплачена.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно кредитного договору від 06.02.2008 року з доповненнями до нього від 23.08.2008 року ПАТ УКБ "Львів" зобов'язалось надати ОСОБА_1 кредит в сумі 60000 доларів США на придбання автомобіля марки ВМW 523і зі сплатою 13% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення кредиту 05.02.2016 року. ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати повернення суми кредиту щомісячно частинами, але не менше 625 доларів США та не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Банк виконав своє зобов'язання, а ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконував. Станом на 27.12.2010 року заборгованість по кредиту становила 41250 доларів США, відсотках - 1792,82 доларів США, пені - 144,92 доларів США, а разом - 43187,74 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 27.12.2010 року становило - 343839,19 грн.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору та договору застави, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 08.02.2008 року, виконання зобов'язання за договором забезпечується заставою автомобіля марки ВМW 523і, 2007 року випуску, номер шасі WBANU НОМЕР_2, реєстраційний номер - НОМЕР_1. Оскільки, предмет застави викрадено 28.08.2010 року в м. Несебр республіки Болгарія і його не було замінено іншим рівноцінним майном, то заставодержатель набув права вимагати від заставодавця дострокового виконання його кредитних зобов'язань.

Відповідно до ст. 11, 979 ЦК України на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів, укладеного 08.02.2010 року між ПАТ "Просто-страхування", в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Просто-страхування" та ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини щодо страхування майна. Вигодонабувачем у випадку настання страхового випадку згідно цього договору є ПАТ АКБ "Львів".

Пунктом 2.8.2.1 договору страхування передбачено випадки затримання страховиком виплат страхового відшкодування, але не більше ніж на 3 місяці з дати порушення кримінальної справи. Згідно довідки, виданої Адміністрацією обласної дирекції МВС м. Бургас районного управління поліції м. Несебр, досудове провадження по факту викрадення спірного автомобіля станом на дату видачі цієї довідки 29.08.2010 року вже було розпочато.

На час розгляду справи судом першої інстанції будь-яких відомостей про хід слідства не було. Отже, термін виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті страхового відшкодування сплив ще 29.11.2010 року.

На думку колегії суддів, розглядаючи цей спір, суд першої інстанції вірно керувався п.п. 2.8.7; 3.1.5; 4.1.5 договору застави, статтями 1050, 1054, 526 та ч.1 ст.527 ЦК України.

Відповідно до п.п. 3.1.5; 4.1.5 договору застави, заставодавець зобов'язаний на період дії договору застави застрахувати за свій рахунок предмет застави на користь заставодержателя на повну його вартість. Заставодержатель вправі при настанні страхового випадку відносно предмету застави, переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги із сум страхового відшкодування. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися та сплати належних йому процентів.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги відносно встановлення на основі звіту товарознавчого дослідження суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 № 573 від 24.09.2010 року остаточного розміру страхового відшкодування в сумі 245 854,40 гривень, які АТ "Просто-Страхування" у січні 2010 року перерахувало платіжним дорученням на рахунок ПАТ АКБ "Львів".

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.10.2008 року №12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

За змістом п.6 ч.3 ст. 295, ч.2 ст.303 та п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України, апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням встановленого порядку.

У матеріалах справи (а.с.64) наявна копія відповіді суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2. від 11.02.2011 року на запит ОСОБА_1, згідно якої звіт товарознавчого дослідження № 573 від 23.09.2010 р. виконаний на замовлення АТ "Просто-Страхування" призначений для внутрішнього використання замовника та не відображає дійсної ринкової вартості автомобіля BMW 523і, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, а може бути використаний лише для визначення імовірної ринкової вартості аналогічного транспортного засобу.

Дослідивши дану відповідь та відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, судом апеляційної інстанції не може бути взято до уваги, як належний доказ вартості застрахованого автомобіля BMW 523і, звіт товарознавчого дослідження № 573 від 23.09.2010р., на який, як на підставу своїх апеляційних вимог, посилається скаржник.

Разом з тим, у матеріалах справи (а.с.65) міститься подане до суду першої інстанції ОСОБА_1 повідомлення №105, виготовлене 05.04.2011 року судовим експертом-автотоварознавцем Біланюком В.М., дослідивши яке, виходячи з вимог ст. 53 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість встановлення на основі звіту товарознавчого дослідження ринкової вартості автомобіля BMW 523і, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п.1.9 договору № 197742 добровільного страхування транспортних засобів, укладеного 09.02.2010 року ОСОБА_1 та АТ "Просто-Страхування" автомобіль BMW 523і, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований від страхового ризику незаконного заволодіння на страхову суму в 328 000,00 гривень.

Відповідно до п.1.8 вказаного договору добровільного страхування виплата страхового відшкодування при настанні страхового випадку незаконного заволодіння здійснюється Страховиком вигодонабувачу без вирахування зносу автомобіля. Вигодонабувачем згідно договору добровільного страхування №197742 є ПАТ АКБ "Львів".

Згідно п. 2.8.7 договору розмір страхового відшкодування обмежується у випадку викрадення застрахованого ТЗ - розміром страхової суми за ризиком «НЗ», але не більше ринкової вартості ТЗ на дату настання страхового випадку. В будь якому разі, відповідно до чинного законодавства, страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав Страхувальник.

За таких обставин сума страхового відшкодування, що підлягала до сплати АТ "Просто-Страхування" на користь ПАТ АКБ "Львів" повинна була становити 328 000,00 гривень.

Наявне у матеріалах справи платіжне доручення №19232 від 01.01.2011 року (а.с.87) свідчить про оплату АТ "Просто-Страхування" 245 854,40 гривень на користь ПАТ АКБ "Львів" на виконання договору №197742 добровільного страхування від 09.02.2010 року, що не заперечується сторонами.

У мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції помилково зазначив, що протягом розгляду справи АТ "Просто-Страхування" частково оплатило суму страхового відшкодування в розмірі 82 145,60 гривень. Це в свою чергу мало наслідком ухвалення судом рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції повинен був стягнути з АТ "Просто-Страхування" різницю між 328 000,00 грн. страхового відшкодування та 245 854,40 грн., оплаченими страховиком в добровільному порядку, а саме - 82 145, 60 грн., а також, стягнути з ОСОБА_1 різницю між сумою заборгованості за кредитним договором (343 839,19 грн.) та розміром страхового відшкодування (328 000,00 грн.), яке підлягає виплаті на користь ПАТ АКБ "Львів". Отже, з ОСОБА_1 повинно бути стягнуто - 15 839,19 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь ПАТ АКБ "Львів" пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З наведених вище обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ "ПРОСТО-страхування" Синюка С.Л. задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Стягнути з ПАТ "Просто-страхування" (ЄДРПОУ 24745673) за рахунок належного йому майна та коштів на користь ПАТ АКБ "Львів" (ЄДРПОУ 09801546) суму в розмірі 82 145 (вісімдесят дві тисячі сто сорок п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 за рахунок належного йому майна та коштів на користь ПАТ АКБ "Львів" (ЄДРПОУ 09801546), заборгованість за кредитним договором № 2008F0003 від 06.02.2008 року в сумі - 15839 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) гривень 19 (дев'ятнадцять) копійок.

Стягнути з ПАТ "Просто-страхування" (ЄДРПОУ 24745673) на користь ПАТ АКБ "Львів" (ЄДРПОУ 09801546) 821 (вісімсот двадцять одну) гривню 46 (сорок шість) копійок судового збору та 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ "Львів" (ЄДРПОУ 09801546) 158 (сто п'ятдесят вісім) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок судового збору та 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: А.І. Шишко

Судді: О.Ю.Беркій

В.Д.Фединяк