Ухвала суду № 26461363, 25.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-76/12/0170/20

25.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд Ті Груп"- Бульдяк Марко Романович, довіреність № 1 від 01.03.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд Ті Груп"- Буздаков Олександр Миколайович,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 24.04.12 у справі № 2а-76/12/0170/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд Ті Груп" (вул. Червоноармійська, 10 кв. 4, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98604)

до Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання недійсними та скасування наказу податкового повідомлення-рішення,

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим від 16.05.2011 №645 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп". Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим від 08.07.2011 №0002942301 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 125191,00 грн., у задоволенні іншої частини позову- відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп" (далі-позивач) звернулося до Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішеня від 08.07.2011 №0002942301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 125258,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Товариство, отримавши податкові накладні, правомірно сформувало податковий кредит у періоді отримання накладних на суму 125191,00 грн. та задекларувало вказані у цих накладних суми у декларації з податку на додану вартість у відповідних періодах.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 08.07.2011 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002942301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 125258,00 грн.

Передумовою прийняття відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення став акт від14.06.2011 №1512/23-4/23219161/33 позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за грудень 2010 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено від'ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 125258,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи начальником Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби 16.05.2011 було видано наказ №645 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті енд ті груп" за грудень 2010 року з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, з 17.05. 2011 тривалістю 15 робочих днів.

Підставою для призначення зазначеної перевірки стало заявлення позивачем до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів суми податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 245337,00 грн.

Приписами підпункту 78.1.8 статті 78 Податкового кодексу України, на яку йдеться посилання в оскаржуваному позивачем наказі, передбачено наявність обставин, які надають право органам державної податкової служби проводити позапланові документальні перевірки, а сааме: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Слід зазначити, що документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування можливо призначити та відповідно провести в чітко встановлений строк.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації 19.01.2011.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що протягом 30 календарних днів, що настали за граничним терміном отримання такої податкової декларації, податковим органом не було проведено камеральну перевірку заявлених у ній даних. І відповідно, протягом протягом 30 календарних днів, що настали за граничним терміном проведення камеральної перевірки відповідачем не було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача для визначення достовірності нарахування ним бюджетного відшкодування.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуваний наказ винесено з порушенням встановленого порядку для призначення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку для визначення достовірності нарахування ним бюджетного відшкодування, що є підствою для задоволення позову в цій частині.

Як встановлено в акті перевірки, в порушення підпункту 7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту декларації за грудень 2010 року позивач включив суму податку на додану вартість у розмірі 125191,00 грн. в зв'язку з встановленням декількох порушень по взаємовідносинах з ПП "Рембудінтелект".

Перевіркою встановлено, що до рядку 16.4 декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року включено суми податку на додану вартість по податковим накладним, які позивачем отримано від ПП "Рембудінтелект"на загальну суму податку на додану вартість 125191,00грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Слід зазначити, що підставою для нарахування податкового кредиту відповідного звітного періоду є податкові накладні, виписані лише у цьому періоді. Так податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та є підставою для нарахування податкового кредиту. Дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є датою виникнення права платника податку на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи одним з видів діяльності позивача, які визначені в його Статуті, є будівельні, будівельно-монтажні, ремонтні, ремонтно-будівельні роботи, реконструкція та капітальне будівництво будинків, приміщень, споруд.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно виписаних на адресу позивача ПП "Рембудінтелект" податкових накладних на виконанні будівельно-монтажні роботи та попередню оплату позивачем було включено зазначені суми податку на додану вартість до податкового кредиту за грудень 2010 року.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що згідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року вказані податкові накладні було отримано позивачем 01. 12.2010, отже, позивач, за умови не включення податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах,до податкового кредиту цих періодів, не позбавлений був можливості включити їх в податковий кредит наступного періоду по реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року.

Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача дозволу на виконання будівельних робіт, що, на думку, заявника апеляційної скарги, підтверджує неправомірність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року, оскільки за умови чіткого визначення законом певних підстав для формування податкового кредиту відсутність будь-якого іншого документу, наявність якого взагалі не пов'язана з відносинами, що виникають у сфері справляння податків і зборів, не може свідчити про порушення позивачем підпункту 7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 №0002942301 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 125191,00грн.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 125258,00 грн. та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 №0002942301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 125258,00 грн.,суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що при вчиненні дій щодо зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 125258,00 грн. та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2012 у справі № 2а-76/12/0170/20 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко