Ухвала суду № 26461354, 25.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1433/12/2770

25.09.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "БОС"- Жилін Ігор Борисович, довіреність № б/н від 26.06.12

представник відповідача, Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Севастополі- Поляков Олексій Едуардович, довіреність № 7/27-430 від 20.08.12

розглянувши апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Шаповал І.І. ) від 02.08.12 у справі № 2а-1433/12/2770

за позовом Приватного підприємства "БОС" (вул. Степаненко, 4, місто Севастополь, 99007)

до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Севастополі (пл. Воставших, 6, місто Севастополь, 99011)

про визнання відмов протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02.08.2012 адміністративний позов Приватного підприємства «Бос»задоволено частково: визнано протиправною відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі від 07.05.2012 в реєстрації поданої 24.04.2012 Приватним підприємством "БОС"(ідентифікаційний код 31763388) декларації про готовність об'єкту до експлуатації "Реконструкція кемпінгу на 170 (сто сімдесят) міст по вул. Пляж Омега, № 21 у місті Севастополі. Першої черги будівництва-другий пусковий комплекс. Сауна, код ДКБС -1264.9; третя категорія складності". Визнано протиправною відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі від 28.05.2012 в реєстрації поданої 21.05.2012 Приватним підприємством "БОС"(ідентифікаційний код 31763388) декларації про готовність об'єкту до експлуатації "Реконструкція кемпінгу на 170 (сто сімдесят) міст по вул. Пляж Омега, № 21 у місті Севастополі. Першої черги будівництва -другий пусковий комплекс. Сауна, код ДКБС -1264.9; третя категорія складності", в решті позовних вимог-відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи у липні 2012року Приватне підприємство «Бос»(далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі (далі-відповідач) про визнання відмов у реєстрації декларацій про готовність об'єкту до експлуатації протиправними та зобов'язання вчинити певні дії по їх реєстрації. Позов вмотивований тими обставинами, що оскаржувані відмови відповідача є формальними і немотивованими, оскільки прийняти з порушенням норм чинного законодавства і порушують права позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі відмови: від 07.05.2012 та 28.05.2012 дійсно є формальними і недостатньо мотивованими, тобто, прийнятими відповідачем в супереч пункту 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, який визначає процедуру прийняття таких об'єктів в експлуатацію.

Як свідчать матеріали справи позивач здійснював будівельні роботи з реконструкції його кемпінгу по вул. Пляж Омега, 21 та після завершення робіт 24.04.2012 і 28.05.2012 повторно надавав відповідачу для реєстрації декларацію про готовність об'єкту до експлуатації.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відповідач двічі: 07.05.2012 та 28.05.2012 повертав декларації про готовність об'єкту до експлуатації на доопрацювання, без проведення реєстрації, мотивуючи це тим, що: «дані зазначені у пункті 9 декларації, не узгоджуються з матеріалами справи».

Неспроможними визнаються судовою колегією твердження апеляційної скарги про помилковість оцінювання судом першої інстанції декларацію, як документ інформаційного характеру та посилання на те, що надані позивачем декларації подані з порушенням встановленого порядку оформлення та подачі на реєстрацію через наступне.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно пункту 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що у пункті 9 декларації, який носить інформативний характер, позивачем була наведена інформація про проектну документацію (будівельний паспорт), назву, дату, номер документа про затвердження проектної документації і результати експертизи проектної документації, тобто усі необхідні, відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів дані.

Разом з тим з листів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі від 07.05.2012 та 28.05.2012 про відмову у реєстрації декларацій неможливо зробити висновок про невідповідність відомостей у пункті 9 Декларації якимось матеріалам справи, оскільки відсутнє будь-яке обґрунтування з цього приводу. Строк доопрацювання відповідачем взагалі не визначався.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, відповідач не надав суду доказів та не довів суду правомірність своїх дій щодо надання відмов в реєстрації поданих Приватним підприємством «БОС»декларацій про готовність об'єкту до експлуатації, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі щодо надання відмов у реєстрації декларацій про готовність об'єкту до експлуатації, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

У разі виявлення порушень хоча б одного з цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративного позову.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відмовляючи позивачу у реєстрації декларацій про готовність об'єкту до експлуатації, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі діяла не на підставі закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02.08.2012 у справі № 2а-1433/12/2770 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко